Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Заходи безпеки при проектуванні технологічних процесів та експлуатації технологічного обладнання харчових підприємств.






Безпека експлуатації сучасного харчового підприємства нерозривно

пов'язана з технологією і організацією виробництва. Тому вибір методу виробництва, розробку схеми технологічного процесу і апаратурного його

оформлення, розміщення обладнання, впровадження засобів механізації і

автоматизації, організацію робочих місць здійснюють з врахуванням

забезпечення всіх умов для продуктивної і безпечної праці і виключення

різного виду можливих шкідливих впливів на здоров'я обслуговуючого

персоналу.

Процес експлуатації основного і допоміжного технологічного обладнання передбачає безпосередній тимчасовий або постійний контакт людини з органами контролю і управління обладнання. В цьому просторі людина може потрапляти під дію небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Простір в якому постійно чи періодично діють небезпечні та шкідливі виробничі фактори називається небезпечною зоною. Небезпечні зони виникають біля ремінних, зубчастих та інших передач, транспортерів у місцях набігання стрічки на барабан чи ролик, валиків вальцьових верстатів, ріжучих інструментів, р обочих органів вантажопідйомних машин і т.п.

Небезпечні зони поділяються на постійні і змінні. Постійні характеризуються незмінними розмірами у часі, змінні змінюють розміри у часі.

Засоби захисту небезпечних зон згідно ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация» поділяються на колективні і індивідуальні.

Можливо виділити чотири групи колективних засобів захисту: огороджувальні, запобіжні, сигнальні, дистанційного управління.

1. Огороджувальні пристрої бувають стаціонарні, знімні і переносні.

Стаціонарні огородження постійно закривають доступ до небезпечних зон і знімаються лише на час огляду, змащування і ремонту робочих органів. Такими огородженнями є корпуси обладнання, суцільні кожухи, бар'єри, незнімні огородження передач тощо.

Знімні огородження ставлять на обладнання в місцях, які вимагають

періодичного доступу до небезпечних зон для допоміжних операцій, наприклад зміни інструменту, його заточки, завантаження і розміщення сировини в машинах періодичної дії і т.п. Знімні огородження слід блокувати з робочими органами, що забезпечують неможливість експлуатації машини при відкритих огородженнях.

Блокувальні пристрої, що використовують в знімних огородженнях,

бувають механічні, електричні, фотоелектричні, електромеханічні і т.п.

Переносні огородження небезпечних зон встановлюються на час проведення ремонтно-будівельних робіт, наприклад для огородження траншей, монтажних та інших прорізів.

2. Запобіжні пристрої служать для попередження аварій і поломок

окремих частин обладнання і пов'язаною з цим небезпекою травматизму. При порушенні встановлених параметрів запобіжні пристрої спрацьовують

автоматично, відключаючи відповідне обладнання чи його вузол. За способом поновлення працездатності виключеного елементу запобіжні пристрої підрозділяють на три групи систем: з автоматичним поновленням ланцюгу після того, як контрольований параметр прийшов у норму (наприклад, запобіжний клапан установок, працюючих під тиском); з ручним поновленням ланцюгу органом управління (наприклад, електромагнітні розчіплювачі); з поновленням ланцюгу шляхом заміни слабкого запобіжного пристрою, який вийшов з ладу (наприклад, запобіжні мембрани, плавкі вставки).

Запобіжні пристрої, надзвичайно різноманітні за призначенням і

конструктивним улаштуванням, встановлюються майже на всіх видах

обладнання. Так, на вантажопідйомних пристроях встановлюються обмежувачі висоти підйому (кінцеві вимикачі), на центрифугах - обмежувачі швидкості тощо.

3. Сигналізаційні пристрої призначені для інформації персоналу про роботу обладнання і виникаючі при цьому небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Сигналізація буває оперативна, попереджувальна та ін. За способом сповіщення оперативна і попереджувальна сигналізація поділяються на знакову, індикаторну, світлову. звукову, кольорову і комбіновану і використовуються для контролю різних параметрів: кількості продукту, тиску, температури і вологості середовища, хімічного складу, швидкості, параметрів вібрації і шуму тощо. До попереджувальної сигналізації відносяться також написи, що вивішуються на обладнанні: " Не включати - працюють люди! ", " Обережно, отрута! ".

4. Системи дистанційного управління дозволяють усунути дію на

організм людини теплових випромінювань, запиленості, вібрації, шуму та

інших шкідливих і небезпечних факторів. Дистанційне управління

застосовується на підприємствах по зберіганню і переробці зерна,

хлібопекарних, кондитерських, пивоварних та ін. Впровадження в харчову

промисловість потоково-механізованих ліній із пультами дистанційного

управління дозволяє не лише покращити умови праці, але й підвищити її

продуктивність.

Індивідуальні засоби захисту використовують в тих випадках, коли використання колективних засобів захисту недостатньо або при їх відсутності. До них відносяться: глушники шуму, діелектричні рукавички, окуляри, протигази, хімічний одяг, кольчужні рукавички, каски і широкий клас інших засобів захисту. Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту містяться у відповідних галузевих НПАОП.

Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів передбачають:

- усунення безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріала-ми, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією і відходами виробництва, що виявляють шкідливу дію;

- заміну технологічних процесів і операцій, пов`язаних з виникненням не-безпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, при яких зазначені фактори відсутні чи мають меншу інтенсивність;

- комплексну механізацію і автоматизацію;

- герметизацію обладнання;

- застосування засобів комплексного захисту працюючих;

- раціональну організацію праці і відпочинку з метою профілактики моно-тонності і гіподинамії, а також обмеження важкості праці;

- систему контролю і управління технологічного процесу, що забезпечує захист працюючих і аварійне відключення виробничого обладнання;

- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних і шкідли-вих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

- видалення і знезараження відходів виробництва, які є джерелами небез-печних і шкідливих виробничих факторів;

- забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

— вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;

— використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;

— застосуванням в конструкції засобів захисту;

— дотриманням ергономічних вимог;

— включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;

— застосуванням в конструкції відповідних матеріалів. Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому у всіх видах проектної документації передбачаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів на обладнання, що випускається.

При виборі принципу дії машини необхідно враховувати всі потенційно можливі небезпечні та шкідливі виробничі чинники. Наприклад, при високих рівнях шуму редукторів слід використовувати спеціальні зубчасті зачеплення зі зниженим шумоутворенням.

Вибираючи конструктивну схему обладнання, необхідно всі рухомі частини обладнання розташовувати в корпусах, станинах, котрі повинні бути компактними, мати якомога менше гострих країв, граней, частин, котрі виступають. Необхідно досягти того, щоб захисні пристрої конструктивно суміщались з машиною і були її складовою частиною. Наприклад, огородження абразивного круга повинне конструктивно суміщатись з системою місцевої витяжної вентиляції.

При виборі елементів, що працюють під навантаженням, важливо враховувати їх надійність та жорсткість. На етапі проектування всі такі пристрої та вузли розраховують на міцність з врахуванням їх жорсткості та виду навантажень (статичні, динамічні).

Застосування в конструкціях машин засобів механізації та автоматизації дозволяє суттєво знизити травматизм.

Застосування в конструкціях машин засобів захисту - один з основних напрямків забезпечення безпеки обладнання. Використовуються огороджувальні, запобіжні та гальмівні засоби захисту, засоби автоматичного контролю та сигналізації, знаки безпеки та дистанційне керування.

Дистанційне керування дозволяє здійснювати контроль та регулювання його роботи з ділянок, досить віддалених від небезпечної зони. Завдяки цьому забезпечується безпека праці.

Дотримання ергономічних вимог сприяє забезпеченню зручності експлуатації, зниженню втомлюваності та травматизму. Основними ергономічними вимогами до виробничого обладнання є врахування фізичних можливостей людини та її антропометричних характеристик, забезпечення максимальної зручності при роботі з органами керування.

Вимоги безпеки містяться в технічній документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання виробничого обладнання.

Основне технологічне і допоміжне обладнання у виробничих приміщеннях розташовується і компонується у відповідності до галузевих норм технологічного проектування та галузевих правил з охорони праці.

Основні вимоги галузевих норм:

- послідовність розташування згідно технологічної схеми;

- максимальне забезпечення безпеки робіт;

- зручність налаштування, обслуговування, ремонту;

- забезпечення максимального значення коефіцієнта природного освітлення (КПО);

- забезпечення нормованих показників мікроклімату робочої зони і виробничих приміщень тощо.

Основні норми ширини проходів при розміщенні обладнання для магістральних (генеральних проходів) не менше 1, 5 м; між обладнанням не менше 1, 2 м; між стінами виробничих будівель і обладнанням не менше 1, 0 м. Вони збільшуються на 0, 75 м при однобічному розташуванні працюючих від проходів і не менш ніж на 1, 5 м при двобічному розташуванні працюючих від проходів. Ширина проїздів установлюється в залежності від виду транспорту, який використовується, з урахуванням радіуса його повороту. Для ремонту і обслуговування відстань від обладнання до стін повинна бути не менше 0, 7 м.

Монтажні прорізи у перекриттях будівель повинні бути передбачені не менш ніж на 1 м більше габаритів змонтованого обладнання.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.