Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Методичний супровід та інформаційне забезпечення
|
|
| Ліщишина О.М. | Директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.мед.н, ст.н.с. |
| Горох Є.Л. | Начальник Відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.т.н. |
| Мельник Є.О. | Начальник Відділу доказової медицини Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» |
| Нетяженко Н.В. | Провідний фахівець Відділу доказової медицини Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.мед.н. |
| Шилкіна О.О. | Начальник Відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охорони здоров’я Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» |
Рецензенти адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST»
| Гринь Владислав Костянтинович | Директор Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України», дійсний член (академік) НАМН України, Заслужений лікар України, д.мед.н., професор |
| Дзяк Георгій Вікторович | Ректор Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», академік НАМН України, д.мед.н., професор |
| Тащук Віктор Корнійович | Завідувач кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації, спортивної медицини та фізичного виховання Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», д.мед.н., професор |
| Перелік скорочень | |
| АДФ | Аденозину дифосфат |
| АКШ | Аортокоронарне шунтування |
| АПФ | Ангіотензинперетворюючий фермент |
| АСК | Ацетилсаліцилова кислота |
| АЧТЧ | Активований частковий тромбопластиновий час |
| БЛНПГ | Блокада лівої ніжки пучка Гіса |
| БПНПГ | Блокада правої ніжки пучка Гіса |
| БРА | Блокатор рецепторів ангіотензину |
| в/к | Внутрішньокоронарний |
| в/в | Внутрішньовенний |
| ВР | Відносний ризик |
| ГІМ | Гострий інфаркт міокарду |
| ГКС | Гострий коронарний синдром |
| ДІ | Довірчий інтервал |
| ЕКГ | Електрокардіограма |
| ІМТ | Індекс маси тіла |
| ІХС | Ішемічна хвороба серця |
| КІН | Контраст індукована нефропатія |
| КР | Кардіореабілітація |
| КТ | Комп’ютерна томографія |
| ЛПНЩ | Ліпопротеїди низької щільності |
| ЛШ | Лівошлуночковий |
| НМД | Невідкладна медична допомога |
| НМГ | Низькомолекулярні гепарини |
| НФГ | Нефракціонований гепарин |
| ПАТТ | Подвійна антитромбоцитарна терапія |
| ПМК | Перший медичний контакт |
| ПЕТ | Позитронна емісійна томографія |
| САТ | Систолічний артеріальний тиск |
| ТІА | Транзиторна ішемічна атака |
| УКПМ | Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги |
| ПКВ | Перкутанне коронарне втручання |
| ФШ | Фібриляція шлуночків |
| ШТ | Шлуночкова тахікардія |
| AIDA-4 | Внутрішньокоронарне введення Абциксимабу в порівнянні з внутрішньовенним введенням |
| APACHE II | Система оцінки тяжкості стану та життєздатності хворих |
| ATOLL | Гострий інфаркт міокарду, що лікують первинною ангіопластикою та еноксапарином в/в або нефракціонованим гепарином з метою зменшити кількість ішемічних явищ та явищ кровотечі під час короткотривалого та довготривалого періодів спостереження |
| ASSENT 3 | Оцінка безпечності та ефективності нового тромболітика 3 |
| ATLAS ACS (etc.) | Терапія інгібітором фактору Ха з метою зменшення кількості кардіоваскулярних подій у пацієнтів із гострим коронарним синдромом на додаток до стандартної терапії – Тромболізис при інфаркті міокарду 51 |
| BMS | Металевий стент без покриття |
| BNP | Натрійуретичний пептид В-типу |
| BRAVE-3 | Баварська оцінка альтернатив реперфузії-3 |
| CAPITAL-AMI | Порівняння комбінованого лікування (ангіопластика та фармакотерапія) із застосуванням лише тромболітиків у пацієнтів із гострим інфарктом міокарду |
| CHA2DS2-VASc | Шкала визначення ризику інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь (за показниками: серцева недостатність, гіпертензія, вік ≥ 75 [подвійний бал], діабет, інсульт/ТІА в анамнезі [подвійний бал], захворювання судин, вік 65 – 74 та стать [жін.]) |
| CHADS2 | Шкала визначення ризику інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь (за показниками: с серцева недостатність, гіпертензія, вік, діабет, інсульт/ТІА в анамнезі [подвійний бал]) |
| CK-MB | Креатинінкіназа-МВ |
| CLARITY-TIMI 28 | Клопідогрель як ад’юнктивна реперфузійна терапія – Тромболізис при інфаркті міокарду |
| COMMIT | Дослідження застосування клопідогрелю та метопрололу при інфаркті міокарду |
| CPG | Комітет з питань практичних настанов |
| CRISP AMI | Контрпульсація з метою зменшення ділянки інфаркту перед РСІ – Гострий інфаркт міокарду |
| CVLPRIT | Дослідження щодо порівняння повної первинної РСІ та РСІ лише ураженої ділянки |
| DES | Стент із покриттям, що виділяє ліки |
| DIGAMI | Діабет, інфузія глюкозо-інсулінової суміші при гострому інфаркті міокарду |
| EAPCI | Європейська асоціація перкутанних кардіоваскулярних втручань |
| EPHESUS | Дослідження показників ефективності та виживання при застосування еплеренону після ГІМ |
| ESC | Європейське товариство кардіологів |
| ExTRACT-TIMI 25 | Еноксапарин та тромболітична реперфузія в лікування гострого інфаркту міокарду – Тромболізис при інфаркті міокарду 25 |
| FINESSE | Втручання з допоміжними засобами на фоні підвищення швидкості реперфузії для припинення явищ |
| GP | Глікопротеїн |
| GRACIA | Група проведення аналізу гострої ішемічної хвороби серця |
| GUSTO | Повсюдне застосування стрептокінази та тканинного активатору плазміногену при оклюзії коронарних артерій |
| HbA1c | Глікозильований гемоглобін |
| HORIZONS–AMI | Гармонізація результатів реваскуляризації та застосування стентів при гострому інфаркті міокарду |
| INFUSE–AMI | Внутрішньокоронарна інфузія абциксимабу та катетерна тромбектомія при передньому інфаркті міокарду з елевацією сегменту ST |
| ISIS-2 | Друге міжнародне дослідження виживання після інфаркту |
| LVAD | Лівошлуночковий апарат допоміжного кровообігу |
| NORDISTEMI | Норвезьке дослідження лікування інфаркту міокарду з елевацією сегменту ST у віддалених районах |
| NRMI | Національний регістр інфаркту міокарда |
| NSTE-ACS | Гострі коронарні синдроми без елевації сегменту ST |
| OASIS | Оптимальна антитромбоцитарна стратегія для втручань |
| OAT | Дослідження оклюзії артерій |
| ON-TIME 2 | Поточна оцінка застосування тірофібану при інфаркті міокарду |
| OPTIMAAL | Оптимальна терапія антагоністом ангіотензину II лосартаном при інфаркті міокарду |
| PAMI-II | Первинна ангіопластика при інфаркті міокарду II |
| PCI | Перкутанне коронарне втручання |
| PLATO | Інгібування тромбоцитів та результати лікування |
| PRAMI | Дослідження застосування превентивної ангіопластики при інфаркті міокарду |
| PRIMARY PCI | Первинне перкутанне коронарне втручання |
| PROVE IT-TIMI 22 | Оцінка терапії правастатином та аторвастатином і антиінфекційної терапії – Тромболізис при інфаркті міокарду 22 |
| r-PA | Ретеплаза |
| RIFLE-STEACS | Рандомізоване дослідження радіального доступу в порівнянні з феморальним при гострому коронарному синдромі з елевацією сегменту ST |
| RIVAL | Радіальний доступ в порівнянні з феморальним при коронарному втручанні |
| SHOCK | Чи є потреба в ургентній реваскуляризації закупорених вінцевих артерій при кардіогенному шоці |
| STEMI | Інфаркт міокарду з елевацією сегменту ST |
| STREAM | Стратегічна реперфузія на ранніх етапах після інфаркту міокарда |
| t-PA | Тканинний активатор плазміногену |
| TACTICS | Лікування стенокардії агграстатом та визначення вартості лікування при застосуванні інвазивної та консервативної стратегії |
| TAPAS | Аспірація тромбу під час перкутанного коронарного втручання при гострому інфаркті міокарда |
| TNK-tPA | Тенектеплаза |
| TRANSFER | Дослідження стандартної ангіопластики та стентування після фібринолізу для покращення реперфузії при гострому інфаркті міокарда |
| TRITON–TIMI 38 | Дослідження для оцінки покращення результатів лікування завдяки оптимізації інгібування тромбоцитів прасугрелем – Тромболізис при інфаркті міокарда 38 |
| VALIANT | Дослідження застосування валсартану при гострому інфаркті міокарда |
ЗМІСТ
1. Передмова
2. Вступ
2.1 Визначення гострого інфаркту міокарда
2.2 Поширеність інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST
3. Невідкладна допомога
3.1 Початковий діагноз
3.2 Зменшення болю, задишки та тривожності
3.3 Зупинка серця
3.4 Організація медичної допомоги на догоспітальному етапі
3.4.1 Запобігання затримкам з наданням допомоги
3.4.2. Система невідкладної медичної допомоги
3.4.3 Мережі закладів надання медичної допомоги
3.4.4 Лікарі загальної практики (сімейні лікарі)
3.4.5 Процедури госпіталізації
3.4.6 Організація медичної допомоги
3.5 Реперфузійна терапія
3.5.1 Відновлення коронарного кровотоку і реперфузія тканин міокарда
3.5.2 Вибір стратегії реперфузії
3.5.3 Первинне черезшкірне коронарне втручання
3.5.3.1 Процедурні аспекти первинного черезшкірного коронарного втручання (Таблиця 11)
3.5.3.2 Перипроцедурна фармакотерапія (Таблиця 12)
3.5.3.3 Профілактика та лікування мікросудинної обструкції та невідновлений кровообіг
3.5.4 Фібриноліз з наступними втручаннями
3.5.4.1 Користь фібринолізу
3.5.4.2 Час допочатку лікування
3.5.4.3 Небезпеки проведення фібринолізу
3.5.4.4 Порівняння фібринолітичних засобів
3.5.4.5 Протипоказання для фібринолітичної терапії
3.5.4.6 Додаткова антитромбоцитна і антикоагулянтна терапія
3.5.4.7 Ангіографія після фібринолізу
3.5.4.8 Додаткова антитромботична терапія з приводу відкладеного черезшкірного коронарного втручання після проведення тромболізису
3.5.4.9 Стратегія реваскуляризації при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST з багатосудинним ураженням
3.5.5 Операція коронарного шунтування і коронарна реваскуляризація при багатосудинному ураженні
3.5.5.1 Припинення використання інгібіторів аденозиндифосфату для проведення операції
3.5.6 Пацієнти, яким не була проведена реперфузія
3.5.6.1 Використання антитромботичних засобів
3.5.6.2 Інвазивне обстеження і реваскуляризація
3.6 Лікування гіперглікемії на гострій стадії інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST. 54
4. Ведення пацієнта під час госпіталізації та виписки
4.1 Організація і контроль кардіологічного блоку інтенсивної терапії
4.1.1 Кардіологічний блок інтенсивної терапії
4.1.2 Моніторинг
4.1.3 Здатність пересуватись
4.1.4 Тривалість перебування в лікарні
4.2 Оцінка ризиків та візуалізація
4.2.1. Показання і терміни (Таблиця 21)
4.3 Оцінка життєздатності міокарда
4.4 Тривале лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST
4.4.1 Втручання в стиль життя і контроль факторів ризику
4.4.1.1 Припинення куріння
4.4.1.2 Дієта та контроль ваги
4.4.1.3 Фізична активність
4.4.1.4 Контроль кров’яного тиску
4.4.1.5 Вплив на психосоціальні фактори
4.4.1.6 Програма реабілітації на основі фізичних вправ
4.4.1.7 Відновлення активності
4.4.2 Антитромботична терапія
4.4.2.2 Ацетилсаліцилова кислота
4.4.2.2 Тривалість подвійної антитромбоцитної терапії і антитромботичної комбінованої терапії після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST
4.4.3 Бета-блокатори
4.4.4 Терапія, що знижує рівні ліпідів
4.4.5 Нітрати
4.4.6 Антагоністи кальцію
4.4.7 Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту і блокатори рецепторів ангіотензину
4.4.8 Антагоністи альдостерону
4.4.9 Магній, глюкоза-інсулін-калій, лідокаїн
5. Ускладнення після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST
5.1 Порушення гемодинаміки
5.1.1 Серцева недостатність
5.1.1.1 Гіпотензія
5.1.1.2 Застій в легенях
5.1.1.3 Стани з низьким хвилинним об’ємом
5.1.1.4 Кардіогенний шок
5.1.2 Лікування серцевої недостатності після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (Таблиця 23)
5.1.3 Аритмія та порушення провідності в гострій фазі
5.1.3.1 Суправентрикулярна аритмія
5.1.3.2 Шлуночкова аритмія (Таблиця 25)
5.1.3.3 Синусна брадикардія і блокада серця
5.2 Ускладнення з боку серця
5.2.1 Недостатність мітрального клапана
5.2.2 Розрив серця
5.2.3 Розрив міжшлуночкової перетинки
5.2.4 Інфаркт міокарда правого шлуночка
5.2.5 Перикардит
5.2.6 Аневризма лівого шлуночка
5.2.7 Тромб у лівому шлуночку
6. Список літератури
7. Список літератури, використаний в процесі адаптації клінінчної настанови
|
|