Значення Світового океану в умовах економічного розвитку, подолання світової економічної кризи та глобалізації.

Океани покривають більшу частину поверхні Землі. На одну людину в середньому припадає більше 311 млн. т води. Моря й океани займають понад 70% поверхні нашої планети, вони впливають на стан атмосфери, є джерелами їжі й корисних копалин. Вони – найпродуктивніші екологічні системи Землі, і забезпечують 80% загальносвітового лову риби. Океан з’явився колискою життя на планеті й у цьому змісті його екологічною першоосновою.

Океан виконує важливу середовищноутворюючу функцію. Значення Океану для існування життя на Землі дуже велике й визначається його функціями у формуванні клімату й газового складу атмосфери, у здійсненні кругообігів мінеральних речовин.

В умовах світової ресурсної кризи, що насувається у зв’язку з виснаженням багатьох видів невідновлювальних природних ресурсів, мінеральні ресурси океанів видаються перспективними та грандіозними.

Річний обсяг послуг, що виконуються міжнародним торговельним судноплавством, перевищує 150 млрд. доларів у рік. Морська транспортна діяльність відрізняється високим ступенем динамізму й відносно низкою вартістю.

Океан та його узбережжя мають величезне рекреаційне значення. Мільйони людей відпочивають на океанічному узбережжі, подорожують океаном.

Типи та види морських просторів – принципи (підґрунтя, критерії) класифікації.

До нинішнього часу в міжнародному морському праві всі морські простори Світового океану варто класифікувати за їхніми правовими ознаками на:

- внутрішні морські води;

- територіальне море (води);

- прилеглі зони;

- архіпелажні води;

- континентальний шельф;

- виняткові (морські) економічні зони;

- води відкритого моря;

- замкнуті або напівзамкнуті моря;

- води міжнародних проток;

- міжнародний район морського дна.

Така правова класифікація морських просторів закріплена у Конвенції ООН з морського права 1982 р.

Питання про правову класифікацію морських просторів органічно пов'язане з питанням про правовий статус цих просторів.

При цьому необхідно враховувати, що до основних елементів правового статусу кожної правової категорії морських просторів, як правило, відносяться:

- обсяг або склад морських просторів, що входять у ту або іншу правову категорію;

- положення або правила, що відмежовують цю правову категорію морських просторів від інших;

- обсяг національної або міжнародної юрисдикції, що поширюється на ту або іншу правову категорію морських просторів.