Аналіз дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці

В першому розділі аналізуються всі можливі шкідливі та небезпечні виробничі фактори, що виявлені на о6'єкті. Оцінюється їх небезпечність з позицій можливості отруєнь і професійних захворювань, травмування працюючих.

Згідно з ДСН 3.3.6.042–99 визначають, категорію робіт за важкістю, що виконують в приміщанні цеху, параметри метеорологічних умов, які необхідно забезпечити у виробничих приміщеннях. Наводять фактичні та допустимі значення показників.

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні. Приводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпечності, ГДК, біологічна дія на організм людини. Данні можуть бути оформлені у вигляді таблиці 3.2. Порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони з допустимими концентраціями.

Таблиця 3.2 - Характеристика шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони

Відповідно до ДБН В.2.5–28–99 обирають розряд робіт у робочому приміщенні. Види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними.

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗ), інфразвуку (ІЗ). Згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗ, ІЗ). Наводяться їх фактичні (розрахункові) значення. Проводиться їх порівняння.

Вказують джерела, що генерують або споживають енергію високих та надвисоких частот і лазерних випромінювань, режим їх роботи, називають гігієнічні норми згідно з ДСН 239-96. Для приміщень з ПЕОМ порівнюються фактичні і допустимі норми електромагнітних випромінювань.

Вказують можливі травмонебезпечні ділянки виробничого приміщення та можливі причини ушкодження людей електричним струмом (внаслідок дотику до відкритих струмоведучих частин, до струмопровідних неструмоведучих елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті порушення ізоляції, а також ураження кроковою напругою).

Наводять характеристику електричної мережі живлення із зазначенням кількості фаз, проводів, роду струму, напруги, частоти струму, режиму роботи нейтралі. За необхідності розраховують силу струму, що проходить через тіло людини у випадку можливого включення в електричне коло: за однофазного і двохфазного дотику до струмоведучих елементів обладнання, що знаходяться під напругою, у випадку замикання фази на корпус обладнання або на землю, у разі дотику до обірваного і лежачого на землі проводу повітряної лінії електропередач.

Розраховане значення струмів порівнюють з допустимим, роблять висновок про небезпеку експлуатації електроустановок.

Називають речовини, матеріали, відходи виробництва, елементи обладнання, що електризуються в процесі виробництва. Згідно з ПБЕ навести категорії приміщень ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом (без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою і особливо небезпечні).

Технічні засоби і способи електрозахисту повинні встановлюватися з урахуванням:

n способу електропостачання (від стаціонарної мережі, від автономного джерела живлення);

n номінальної напруги, роду і частоти струму;

n режиму нейтралі джерела живлення (ізольована, заземлена);

n виду виконання (стаціонарні, пересувні, переносні);

n умови зовнішнього середовища (особливо небезпечні приміщення, приміщення з підвищеною небезпекою, приміщення без підвищеної небезпеки, на відкритому повітрі);

n можливості зняття напруги зі струмоведучих частин, на котрих або поблизу від яких повинна відбуватися робота;

n характеру можливого дотику людини до елементів ланцюга струму: однополюсне, двополюсне; до металевих не струмоведучих частин, що виявилися під напругою; ураження залишковим зарядом конденсатора;

n можливості наближення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою на відстань, менше припустимої, або попадання в зону розтікання струму;

n видів робіт (монтаж, наладка, іспити, експлуатація).