Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • РОЗДІЛ ІІ. Експериментальне дослідження термоелектричного модуля






    АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

     

    Принцип дії будь-якого ТЕГ базується на зворотних термоелектричних ефектах Пельтьє, Томсона (Кельвіна) і Зеебека. Визначальна роль в ТЕГ належить ефекту термо-ЕРС (Зеебека). Перетворення енергії супроводжується незворотними (дисипативними) ефектами: передачею теплоти за рахунок теплопровідності матеріалу ТЕГ і протікання струму [10].

    Термоелектричні ефекти, описані вище, є основою для побудови термоелектричного модуля, який перетворює теплову енергію в електричну. Ефективність термоелектричних пристроїв характеризується безрозмірною величиною – добротністю термоелектричного матеріалу, яка є функцією від декількох коефіцієнтів переносу [4]:

    , (2.1)

    де σ – електропровідність, S – коефіцієнт Зеебека, T – робоча температура, κ – теплопровідність. Чим вища добротність, тим вищою є ефективність термоелектричного матеріалу чи електрогенератора.

    Рис. 2.1. Схематичне зображення термоелектричних модулів: (а) модуль охолодження, (б) модуль генерування електроенергі

     

    Елемент Пельтьє складається з послідовно з'єднаних напівпровідників р- і n-типу, що утворюють р-n- і n-р-переходи. Кожен з таких переходів має тепловий контакт з однинією із двох поверхонь. [6].

    Коли електричний струм проходить через два різнорідні матеріали (метали або напівпровідники), один з яких має два спаї (рис. 2), то на одному спаї тепло буде поглинатися, а на іншому – виділятися. При цьому один спай охолоджується, а другий нагрівається, залежно від напрямку струму.

    Нагрівання (охолодження) контакту можна розглядати з точки зору поглинання чи випромінювання енергії або ж задавати як потік електронів, що рухаються із напівпровідника у металічні електроди (і навпаки) на їх контакті, тому цей процес прийнято називати оборотним.

    Під час проходження струму через елементи, тепло поглинається на контакті Т2 і виділяється на контакті T1, якщо у випадку диференційний коефіцієнт Пельтьє Π AB - негативний. Теплота Пельтье (Q), яка поглинається на холодному спаю в одиницю часу визначається згідно виразу:

    , (2.2)

    Термоелектричний генератор працює на різниці двох температур, і подібно, як теплова машина, перетворює теплову енергію в електричну енергію. Коефіцієнт перетворення приладу (відношення електроенергії, що виробляється, до теплоти, поглинутої на гарячому спаі) можна виразити у термінах ефективності Карно:

    , (2.3)

    де електрична потужність задається, як (R0 – опір навантаження).

    Тепловий потік на гарячій стороні складається із трьох компонентів: теплового потоку через термоелектричний матеріал, який визначається теплопровідністю матеріалу поглинання тепла на гарячій стороні переходу, що визначається через коефіцієнт Пельтьє Π = S·Th, та тепло, яке надходить на гарячу сторону термоелектричного матеріалу у вигляді тепла Джоуля I2R, (4) з припущенням, що половина цього тепла виділяється на гарячій стороні, а половина на холодну сторону модуля. Опір самих термоелектричних матеріалів тут R.

    , (2.4)

    Ще в середині XX-го століття академік А.Ф. Іоффе показав, що для термоелемента, який складається з двох гілок, виготовлених із однорідних термоелектричних матеріалів, властивості яких не залежать від температури, коефіцієнт корисної дії (ККД) визначається згідно виразу:

    , (2.5)

    де Т1 – температура гарячої сторони термоелемента, Т 2 – температура холодної сторони, . Величина Z залежить від властивостей матеріалу віток термоелемента:

    , (2.6)

    , , (2.7)

    У цих виразах Sn, Sp – коефіцієнти термо-ерс матеріалів n- та р-типу провідності, σ n, σ p – їх коефіцієнти електропровідності κ n, κ p – коефіцієнти теплопровідності.

    Таким чином, ККД, окрім традиційного ККД циклу Карно , визначається добротністю термоелектричних матеріалів Zn і Zp.

    Якщо термоелемент складається з різних матеріалів, то для кожної секції струм І може відрізнятися від оптимального внаслідок стрибкоподібної зміни властивостей матеріалу від секції до секції. У цьому випадку, ККД термоелектричної вітки η ν можна визначити за формулою:

    , (2.8)

    де, втрата ефективності через неузгодження матеріалів секцій визначається:

    , (2.9)

    У (9) , , Z – середнє значення абсолютної добротності матеріалу вітки, – середня температура вітки.

    Оптимальне значення струму Iопт для ділянки вітки термоелемента dX враховує взаємозв’язок градієнта температури dT/dX з властивостями матеріалу [8]:

    , (2.10)

    Де, – переріз вітки [4].

    Для об’єктивної оцінки ефективності використання котлів і теплогенераторів на основі існуючих характеристик визначено три показники [9]:

    , (2.11)

    , (2.12)

    , (2.13)

    де q – питома витрата палива, кг/(кВт х год); m – питома маса, кг/кВт; ц – питома вартість, грн./кВт; Р – паливна потужність котла, кВт; Q – витрата палива, кг/год; η – коефіцієнт корисної дії.

    Втрата тепла (Qв) переважно залежить від таких факторів:

    · конструктивних особливостей поверхонь нагрівання і теплоізоляції;

    · виду палива і температурного рівня теплоносіїв, що контактують з внутрішньою поверхнею теплоізоляції;

    · температури повітря в приміщенні та середовищі, де встановлений котел;

    · стану і якості теплоізоляції.

    Принциповою перевагою термоелектричних перетворювачів енергії є можливість їх функціонування за невеликих перепадів температури. Це дає змогу застосовувати їх для використання відновлювальних джерел низько потенційного тепла: перепадів температури в океані, в повітрі та між повітрям і поверхнею ґрунту тощо.

    Також до переваг пристроїв на основі елементів Пельтьє відносяться:

    · відсутність рухомих частин; це робить термоелектричні елементи високонадійними пристроями;

    · не потрібно регулярно міняти холодоагент (заряджати фреоном);

    · простота в експлуатації і в ремонті (немає систем високого тиску);

    · можливість точного регулювання температурного режиму;

    · екологічність; термоелектричні пристрої не містять отруйних хладагентів (фреонів, як у компресійних холодильниках, або аміаку, як в адсорбційних холодильниках).

    · легкість переходу з режиму охолодження в режим нагрівання [6].

    Проте, попри всі переваги, термоелектричні генератори на сьогодні не широко використовуються у промисловості. Це зумовлено наступними факторами: невисокі відносні енергетичні показники (питома маса 10–15 кг/кВт, поверхнева густина потужності–10кВт/м2 (на одиницю поперечного перетину елемента), об’ємна густина потужності – 200–400кВт/м3 і порівняно низький ККД перетворення енергії (1–10 %) залежно від перепаду температури на його поверхнях.

     






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.