Психологічні засоби відновлення

Психологічні засоби відновлення дозволяють швидко знизити нервово-психічну напруженість, стан психічної пригніченості, швидше відновити затрачену нервову енергію, сформувати чітку установку на виконання тренувальної чи змагальної програми тощо [26, 27].

Класифікація психологічних засобів відновлення наведена на рис. 10.

	Психологічні засоби відновлення
	Психорегулюючі		Психогігієнічні
	Аутогенне тренування		Психологічний мікроклімат в групі
	Психорегулююче тренування		Взаємовідношення з тренером і партнерами
	М’язова релаксація		Добрі відношення в сім’ї, з друзями і оточуючими
	Навіювання в стані відпочинку (без сну)		Позитивна емоційність тренувальних занять
	Навіюваний сон-відпочинок		Інтересне та різноманітне дозвілля
	Гіпнотичне навіювання		Комфортабельні умови для занять та відпочинку
	Музика і світломузика		Достатня матеріальна забезпеченість

Рис. 10. Психологічні засоби відновлення.

Методи психорегуляції розрізняють таким чином:

1) за способом впливу – методи гетеро-регуляції (вплив зовні) і методи ауторегуляції (самовплив);

2) за змістом – вербальні методи (використовується як основний засіб впливу – слово) і невербальні методи (що діють через першу сигнальну систему);

3) за технікою оснащення – апаратні та без апаратні;

4) за особливостями реалізації – контактні та безконтактні.

Зовнішні впливи на спортсменів здійснюються за допомогою гіпносуггестивних методів (традиційний гіпноз, фракційний гіпноз, гіпноз з прийомами репортажу).

Гіпносуггестивні методи психорегуляції в процесі відновлення спортивної працездатності можуть використовуватися лише спеціалістами (лікарями, психологами), що добре знають специфіку спортивної діяльності.

Традиційний гіпноз використовується з дотриманням певних вимог, зокрема, спортсмен повинен розуміти важливість і необхідність цього методу впливу, має бути повний контакт між спортсменом і психологом, кожний наступний сеанс має бути логічним продовженням попереднього, завжди перед сеансом має біти проведена попередня бесіда.

Фракційний (перервний) гіпноз використовується в тих випадках, коли в процесі роботи з конкретним спортсменом немає впевненості в результативності гіпнозу. Під час цієї форми гіпнозу через 2-3 хв. після введення спортсмена в гіпнотичний стан, його будять і уточнюють його самопочуття. Таких циклів входження в стан сну і вихід з цього стану має бути – 4-5.

Навіювання в стані відпочинку (без сну) передбачає перш за все вплив слова психолога, безпосередній вплив на другу сигнальну систему і через неї на інші системи організму. Окрім психологів цим методом можуть користуватись тренери, що мають великий досвід роботи і знають психологічні особливості своїх спортсменів.

Психорегулюючі методи, що використовуються в стані відпочинку (без сну) розподіляються на пояснення, переконання та навіювання.

В практиці спорту серед психологічних методів використовуються невербальні методи психорегуляції. Вони можуть бути апаратні та безапаратні. Апаратні методи в свою чергу розподіляються на контактні та безконтактні. Ефект від навіювання може бути більшим у випадку його поєднання з медико-біологічними засобами (масажем, сауною, гідромасажем).

Самовпливи – це методи спрямовані на самонавіювання. Такі методи називаються аутосуггестивні (від грецьк. аutos – сам і лат. suggestion – навіювання).

Аутосуггестивні методи відіграють важливу роль в процесі відновлення спортивної працездатності спортсменів.

В практиці спорту найбільшого поширення серед аутосуггестивних методів набуло аутогенне тренування (АТ). Метою АТ є активна саморегуляція психічних процесів і психовегетативних функцій. АТ може вирішувати завдання заспокоєння спортсмена чи навпаки його мобілізації. Методика АТ включає в себе [1, 21]: 1) загальне заспокоєння; 2) досягнення тренувальної м’язової релаксації – самонавіювання відчуття важкості, ідеомоторні релаксуючі вправи; послідовне використання попередніх варіантів; 3) викликання відчуття тепла в кінцівках; 4) викликання відчуття тепла в сонячному сплетінні; 5) оволодіння регуляцією ритму частоти дихання; 6) оволодіння регуляцією частоти і ритму серцевої діяльності; 7) мобілізуючі вправи; 8) загальне зміцнення емоційно-вольової сфери.

Модифікацією АТ є психом’язове тренування (ПМТ). ПМТ передбачає: 1) вміння максимально розслаблювати м’язи; 2) здатність максимально яскраво уявляти формули самовпливу; 3) вміння зберігати увагу на обраному об’єкті; 4) вміння впливати на самого себе необхідними словесними формулами.

Психологічні засоби мають використовуватися в комплексі із педагогічними та медико-біологічними засобами відновлення працездатності.