Порядок оформлення дипломної роботи спеціаліста

6.1. Загальні вимоги

Дипломні роботи спеціаліста, як правило, виконуються українською мовою.

Текст друкують за допомогою комп'ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 (210 х 297 мм) через 1, 5 міжрядкових (комп'ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, розміру 14.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Розмір абзацу – 1, 27.

Під час виконання дипломної роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж всієї роботи. У дипломній роботі спеціаліста мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Усі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж всієї дипломної роботи.

Заголовки структурних елементів «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ та пропозиції», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів; друкують великими літерами звичайним шрифтом по центру строки.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних елементів дипломної роботи і заголовки розділів (наприклад, РОЗДІЛ 1)слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами звичайним шрифтом без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів дипломної роботи друкують звичайним шрифтом маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, не підкреслюючи. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу повинна дорівнювати двум 1, 5 інтервалам, а між заголовком підрозділу і текстом повинна дорівнювати одному 1, 5 інтервалу. Кожен розділ дипломної роботи спеціаліста слід починати з нової сторінки.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту дипломної роботи.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у дипломній роботі наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову всієї дипломної роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень у дипломній роботі – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»).

Не допускається розміщувати назву підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

6.2. Переліки

Переліки (якщо вони є в дипломній роботі) можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

а) форма і розмір клітин;

б) живий склад клітин:

- частини клітин;

- неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

6.3. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту дипломної роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Першою сторінкою дипломної роботи спеціаліста є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, листах завдання, анотаціях та змісту номер сторінки не проставляють, але враховують у загальну кількість аркушів дипломної роботи. На наступних сторінках (починаючи з ВСТУПУ) номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Підписи розділів «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» подаються у тексті без додавання порядкового номеру.

Порядковий номер розділу ставлять тільки після слова «РОЗДІЛ», наприклад, «РОЗДІЛ 1». Після номера розділу крапку не ставлять, заголовок розділу друкують з нового рядка.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. (Додаток Л 2)

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.

Сторінки, на яких розміщуються «ДОДАТКИ» та «СПИСОК ВИКОРСИТАНИХ ДЖЕРЕЛ» НУМЕРУЮТЬСЯ.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрація позначається словом «Рис. __», яке разом з номером та назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних послідовно під ілюстрацією в центрі.

Наприклад:

Рис. 1.1 Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт, млн.грн.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, Рис. 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрації (таблиці) створені не автором роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого вони взяті.

Наприклад:

Таблиця 1.1

Розгляд концепції капіталу різними авторами

Джерело: складено автором за даними [139, 143].

Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: схема, діаграма, графік, фотознімок.

Схема – це зображення, котре передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось процесу, пристрою або споруди та показує взаємозв'язок між їхніми головними елементами. На схемах обов'язково витримують товщину ліній зображення основних і допоміжних, відкритих і закритих від спостереження деталей і товщину ліній їхнього зв'язку.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відбивають і аналізують масові дані. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об'ємні. Найбільшого розповсюдження набули лінійні діаграми, а з площинних - стовпчикові (стрічкові) і секторні.

Фотознімок – найбільш переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. У багатьох галузях науки і техніки фотознімок – це не тільки ілюстрація, а й науковий документ (зображення ландшафту, виду рослини або тварини, розташування об'єктів спостереження і т.ін.). Фотознімки розміром менше формату А4 можна наклеювати на аркуші білого паперу зазначеного формату.

Посилання на ілюстрації у тексті дипломної роботи оформляють у вигляді круглих дужок, наприклад: (рис. 3.1) або як зворот типу: «як це видно з рис. 3.1» чи «як це показано на рис. 3.1».

Формули або рівняння нумерують у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул або рівняння пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Слово «Таблиця __» вказують один раз у правому верхньому куті над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження табл. __» з зазначенням номера таблиці. При переносі частини таблиці на іншу сторінку повторюють головку або, якщо головка громіздка, її можна не повторювати, але в такому разі пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Посилання на таблиці у тексті дипломної роботи оформляють у вигляді круглих дужок, наприклад: (табл. 2.1) або як зворот типу: «як це видно з табл. 3.1» чи «як це показано у табл. 3.2».

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Наприклад:

Таблиця 2.6

Споруди для зберігання кормів

Примітка.

^1. Розмір кагатів для коренеплодів або сховищ встановлюється з врахуванням ваги 1 м³ кормових буряків – 600-650 кг

6.4. Таблиці

Кожна таблиця може мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують малими літерами (крім першої великої) у центрі. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Таблицю розміщують в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Приклади побудови таблиці:

Таблиця 1.2

Динаміка рівня монетизації економіки України та інфляції з 2012 р. по 2014 р.

Примітка.

¹ Розраховано автором на підставі даних Державного комітету статистики України та Національного банку України.

Таблиця 2.11

Розрахунок інтегрального показника зміни фінансової стійкості ПАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9»

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку):

Продовження табл. 2.11

або

Продовження табл. 2.11

6.5. Формули

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок. Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Наприклад:

або

де КЗ₁, КЗ₂..., КЗn – середні залишки кредиторської заборгованості, грн.;

Д₁, Д²..., Дn – період обороту, дні;

КЗобщ – загальна величина кредиторської заборгованості за звітний період, грн.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Наприклад:

; (2.1)

де К_ПЛ – коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА – оборотні активи; тис.грн.;

ПЗ – поточні зобов'язання, тис.грн.

Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка; кожний рядок завершують крапкою з комою, а останній – крапкою.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад

ƒ ₁(x, y) = S₁ і S₁ ≤ S₁max, (1.1)

ƒ ₂ (x, y) = S₂ і S₂ ≤ S₂max. (1.2)

6.6. Посилання на використані джерела

У процесі написання дипломної роботи спеціаліста студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі, або на яких ідеях і висновках розробляється проблема.

Посилання в дипломній роботі слід оформляти у вигляді квадратних дужок, безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено в «Список використаних джерел», а потім (через кому) – номер сторінки, на яких вміщено інформацію, наприклад «…текст цитати… [21, с. 46]» або «... у працях [1-7]...»

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4...», «...відповідно до 2.3....», «... згідно рис. 1.3...» або «...на рис. 1.3...», «... у табл.. 3.2...», «... за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (1.23) – (1.25)...», «... у додатку Б...»

6.7.Додатки

Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи спеціаліста.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої посередині рядка сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток (наприклад – Додаток А).

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки (наприклад: додаток А, додаток Б), за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.3 – третій рисунок додатка Д; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рис. А.2...», «... на рис. А.1...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в табл.. Б.3...», «... за формулою (В.1)...» в «... у рівнянні (Б.2)...».

6.8. Список використаних джерел

Список використаних джерел будують у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку.

Джерела інформації написані іншими мовами (окрім української чи російської) розміщуються останніми в алфавітному порядку або за послідовністю згадування у тексті дипломної роботи.

Приклади оформлення списку використаних джерел наводяться в додатку Е.