Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок проведення експерименту. 1. Виміряти висоту і діаметр зразка з похибкою Δh, d = ± 0,01 мм.




1. Виміряти висоту і діаметр зразка з похибкою Δh, d = ± 0,01 мм.

2. Зважити зразок з похибкою Δm = ± 0,01 г.

3. Занести одержані дані про зразок у таблицю 6.1.

 

Таблиця 6.1 – Експериментальні і розрахункові дані

°С n0, мкВ nT, мкВ КТ, Вт/К ,·10-4 К×м2/Вт ,·10-4 К×м2/Вт Сс, Дж/К , К/м·В °C , Вт/м·К
    0,1743 6,98   16,2104   24,8    
    0,1771 6,38   16,5052   24,5    
    0,178 6,34   16,6736   24,6    
    0,1803 6,23   16,8420   24,7    
    0,173 6,34   16,9689   24,8    
    0,1736 5,90   17,0525   25,0    
    0,1712 5,80   17,0525   25,0    
    0,1675 5,69   17,1788   25,0    
    0,1675 5,69   17,2631   24,9    
    0,1664 5,47   17,3473   24,8    
    0,1695 5,04   17,4736   24,5    
    0,1637 5,15   17,5578   24,2    
    0,1617 5,04   17,6841   24,0    
    0,1621 4,93   17,7683   23,8    
    0,1652 4,83   17,8104   23,8    
    0,1639 4,72   17,8946   23,75    

 

Величини наведені в таблиці 6.1: –висота зразка, м; – діаметр зразка, м; –площа поперечного перерізу зразка, м2; т0маса зразка, кг; температура стержня, °С; n0 – перепад температури на зразку, мкВ; nT – пе-репад температури на робочому шарі тепломіра, мкВ; КТтеплова про-відність тепломіра, Вт/К; –контактний тепловий опір, м2 · К/Вт; – тепло-вий опір зразка, м2 · К/Вт; Сс – повна теплоємність стрижня, Дж/К; – по-правка на теплоємність зразка; чутливість термопари, К/м·В; – се-редня температура зразка, °С; – теплопровідність досліджуваного зразка, Вт/м·К. Значення є постійними для приладу і визначаються при його градуюванні (паспортні дані).



Теплопровідність вимірюється на зразках, які виготовлені відповідно до рис. 6.1, б. Висота зразка вибирається залежно від очікуваного значення теплопровідності (табл. 6.2).

 

Таблиця 6.2 – Вибір висоти зразка залежно від теплопровідності

, Вт/м · К 0,1...0,3 0,3...0,5 0,5...1,0 1,0...2,0 >2
, м 0,5...1,0 1....2 2...3 3...5

 

Відхилення від заданих розмірів, форми і шорсткості поверхонь призводить до збільшення похибки вимірювань.

Якщо не можна класифікувати досліджуваний матеріал (невідомо орієнтовне значення його теплопровідності), для вибору оптимальної висоти зразка необхідно повторити попередній експеримент (до 100 °С) зі зразком висотою 2...2,5 мм.

Якщо в експерименті сигнал n0 перевищує 600 мкВ, необхідно змен-шити висоту зразка до 1 мм, а якщо сигнал менше 300 мкВ, висоту зразка слід збільшити до 4...5 мм.

Плоскі поверхні зразків повинні або притиратись шліфувальним порошком на контрольній плиті, або оброблятись на плоскошліфувальному верстаті до шорсткості не більше = 0,63 мкм. Для покращення теплового контакту зразків використовуються теплостійкі мастила марки ПФМС-4 (ТУ 6-02-917–95). Для зразків, що поглинають мастило, можна використову-вати графітовий порошок (ГОСТ 8295–95) або алюмінієву пудру (ГОСТ 5494–95). Всі тарувальні експерименти щодо визначення проводяться також з од-ним із цих мастил.



 

Увага!

Розплавлення зразка може призвести до поломки приладу. Досліджувати матеріал або випадково перегрівати його вище заданої температури заборонено!

 

4. Підняти верхню половину корпусу вимірювального осередя і повернути її в бік на 90°.

5. Протерти бензином (ГОСТ 8505–80) і нанести тонкий шар мас-тила ПФМС-4 (ТУ 6-02-917–95) на контактні поверхні стрижня, зразка, кон-тактної пластини та тепломіра.

6. Встановити зразок на контактну пластину тепломіра, а стрижень – на голки термопари. Опустити верхню половину корпусу вимірювального осередка, попередньо розвернувши її на 90°.

7. Увімкнути блок живлення і регулювання, натиснувши на кнопку “Сеть”.

8. Встановити за вольтметром блока живлення і регулювання початкову напругу (40 ± 2) В. Для цього необхідно відтягнути рукоятку на себе (для розчеплення зубчастого приводу) і повернути її за чи проти го-динникової стрілки.

9. Встановити перемикач “Измерение” в положення “ ”.

10. Встановити на мікровольтнаноамперметрі діапазон вимірювань напруги 100–0–100 мкВ. Натиснути для цього на кнопку “ ” перемикача одиниць величин. Світловий покажчик при цьому повинен знаходиться справа від нульової відмітки шкали.

11. Увімкнути за допомогою кнопки “Нагрев” основний нагрівач.

12. При проходженні світлового покажчика приладу Ф136 через нуль шкали (при досягненні температури стержня 25 °С), перемикаючи послідовно рукоятку перемикача “Измерение” в положення “NT”і “N0”, зняти показання приладу Ф136 і занести значення nT і n0 в табл. 6.1. Якщо при встановленні перемикача “Измерение” в положення N0 світловий покажчик приладу Ф136 зникає, необхідно встановити на мікровольтнаноамперметрі діапазон ви-мірювань напруги 250–0–250 мкВ, повернувши ручку перемикача зліва на-право і зняти покази приладу Ф136.

13. Перевести перемикач “Измерение” в положення “ .

14. Встановити перемикач “Температура” в положення 50 °С.

15. При проходженні світлового покажчика приладу Ф136 через нуль шкали (при досягненні температури стрижня 50 °С), проводячи перемикання рукояткою перемикача “Измерение” в положення NT і N0знову зняти покази приладу Ф136 і занести значення nT та n0в таблицю 6.1.

16. Виключити за допомогою кнопки “Нагрев” основний нагрівач при досягненні верхнього рівня температури дослідження.

17. Встановити перемикач “Измерение” в положення “Уст. 0”.

18. Поставити прилад Ф136 на аретир (кнопка “Арр.” утоплена).

19. Виключити блок живлення і регулювання.

20. Підняти верхню частину корпусу вимірювального осередя та повернути її в бік на 90°.

21. Для охолодження вимірювального осередку до кімнатної темпе-ратури використовувати вентилятор.

Необхідно пам’ятати!

Розігрів вимірювального осередку проводиться до температури +400 °С, тому після експерименту неприпустимо доторкуватись до внутрішніх частин вимірювального осередя. Зміну досліджуваного зразка проводити після охо-лодження деталей вимірювального осередя до кімнатної температури.


.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал