Стандарти забезпечення прав людини у Європейському Союзі

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.) Європейська соціальна хартія (1961 р.)

2. Соціальна Хартія - Хартія Співтовариства про основні соціальні права працівників (1989 р.)

3. Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 р.

4. Основні права, передбачені Хартією, поділені на 4 тематичні групи:

5. перша група - зайнятість, професійне навчання та рівні можливості

6. друга група - охорона здоров'я, соціальне забезпечення і соціальних захист

7. третя група - трудові права

8. четверта група - діти, сім'я, мігранти

Соціальна Хартія зобов’язує співтовариство забезпечити основні соціальні права працівників за такими напрямами:

свобода пересування; зайнятість та оплата праці; поліпшення умов життя і праці; соціальний захист; свобода об'єднання і ведення колективних переговорів; професійне навчання;

рівність чоловіків і жінок; інформація, консультації та участь працівників; охорона здоров'я і безпеки на робочому місці; захист дітей та підлітків;

гарантія мінімального доходу для осіб похилого віку;

інваліди; функції держав-членів (реалізації).

Важливе значення для реалізації зазначених цілей європейської спільноти має політика щодо заохочення КСВ Міжнародні ініціативи, як Глобальний договір ООН, Тристороння декларація принципів БНК (МОП) знайшли широку підтримку у політиці ЄС щодо КСВ. Ця політика ґрунтується на розумінні, що ринкова економіка створює великі можливості для бізнесу, але вона вимагає необхідності самообмеження і мобілізації бізнесу в інтересах соціальної стабільності і благополуччя в сучасному демократичному суспільстві

У Євросоюзі КСВ розглядають як концепцію, за допомогою якої компанії на добровільній основі взаємодіють з заінтересованими сторонами та інтегрують завдання вирішення соціальних та екологічних проблем в їх комерційну діяльність

Існує два рівні внутрішньої КСВ:

Базовий рівень відповідальності дотримання бізнесом встановлених правил, нормативно закріплених у рамках законодавства держави:

• своєчасна сплата податків;

• виплата заробітної плати;

• створення і надання нових робочих місць;

• участь підприємства у підвищенні кваліфікації персоналу тощо.

Розширений або корпоративний рівень відповідальності

• забезпечення працівників адекватними умовами не тільки для роботи, але й для життя:

• профілактичне лікування;

• будівництво житла;

• розвиток соціальної сфери (шляхом розвитку власної соціальної інфраструктури або за рахунок корпоративних договорів з установами соціальної сфери