Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зразок 4






РОЗДІЛ 2

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ І СКЛАД ОЧИСНИХ СПОРУД

2.1 Місце розташування очисних споруд.

 

 

Очисні споруди розташовані на захід від села Мала Рогань в Харківському районі на північному схилі струмка, який впадає в річку Роганка (рис. 2.1).

Стічні води від житлових будинків, дитячого садка по самопливному колектору поступають на каналізаційну насосну станцію (КНС), а звідти по напірному колектору на очисні споруди.

Стічні води від виробничих будівель і молочного цеху КСП “Харківплемсервіс”, яке розташоване на території села, по самопливному колектору теж поступають на очисні споруди.

На очисних спорудах стічні води проходять очистку та знешкодження і випускаються в струмок, що впадає в річку Роганка.

Річка Роганка належить до басейну річки Сіверський Донець і є притокою річки Ури, яка впадає в річку Сіверський Донець.

Річка Роганка за своїми морфометричними характеристиками малопридатна для рибогосподарських цілей, але у відповідності з директивним листом Мінприроди України, її в числі всіх водних об’єктів слід відносити до рибогосподарської категорії. Тому відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення [3] на річці повинні дотримуватися норми якості води для рибогосподарських водоймищ на протязі всієї ділянки водокористування, починаючи від контрольного створу, який розташовується на відстані не більше 500 м від місця скиду стічних вод.

На всі таблиці роботи повинні бути посилання у тексті, наприклад: “...в таблиці.1.2”. Якщо в таблиці наведені авторські матеріали, то пишуть: [за автором].

У повтрних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: див. таблиця 1.3”.

Наприклад:

Таблиця 1.1 – Обсяг продукції, яка випускається

підприємствами Богодухівського району [27]

 

№ з/п Назва підприємства Одини ці виміру 2002 рік факт 2003 рік очікува не
         
1. ВАТ Первух.цукрозавод”: тонн    
  - цукор - пісок      
2. ЗАТ Богод.м’ясокомбінат”      
  - м’ясо з супродукт. тонн    
  - ковбасні вироби тонн    
  - напіфабрикати тонн    
3. ВАТ “Богодухів.хлібозавод”      
  - хлібобулочні вироби тонн 2976, 3 2490, 0
           

Продовження таблиці 1.1

 

  - конд. вироби тонн 6, 7 6, 2
         
  - макаронні вироби тонн 14, 3 14, 3
4. ВАТ “Богод. молокозавод”      

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки –з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті після слів, наприклад, “дані про кількість ВРХ у Богодухівському районі наведені у таблиці 2.1”. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку у кожній частині таблиці повторюють її головку, в іншому випадку – боковик.

Після таблиці обов’зково необхідно провести її короткий аналіз – акцентувати увагу на найбільш важливих її показниках.

Формули у роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння потрібно залишати один вільний рядок.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Наприклад:

 

DВ=В12, (1.8)

 

де В1 – викид (скид) забруднюючих речовин до впровадження природоохоронних заходів;

В2 – викид (скид) забруднюючих речовин після впровадження природоохоронних заходів;

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Порядкові номери позначають арабськими цифрами у круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера.

Загальне правило пунктуації у тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Ілюстрації – графіки, діаграми, схеми, карти ілюструють різноманітні дані, їх динаміку, порівняльні характеристики, місцерозташування на карті, тощо.

Ілюстрації і необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони вперше згадані, не залишаючи вільного простору, або на наступній сторінці.

Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом “Рисунок” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рисунок. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів.

У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках: (рис.3.1) або зворот типу: “...як це видно з рис. 3.1” або

“... як це показано на рис. 3.1”.

Для зручності сприймання слід відділяти ілюстрації від попереднього і наступного тексту одним вільним рядком.

Після подання рисунку необхідно зробити аналіз тих даних, які там наведено. Якщо рисунок взято з літературного першоджерела, то необхідно після підпису назви зробити посилання [3], а якщо рисунок виконано автором, то пишуть [за автором]. Карти обов’язково повинні мати умовні позначення та масштаб.

Наприклад:

Рисунок 3.1 – Концентрація міді у м’ясі, що отримується з господарств Богодухівського району [за автором]

Додатки подають як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини – книги (при цьому на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами симетрично до тексту слово “Додатки”), розміщуючи її у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки подають на наступних сторінках роботи, то кожен такий додаток повинен починатися з нової стрінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ____” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т.д.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.