Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та фінансовими ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Правовою базою міжбюджетних відносин є Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Бюджетний кодекс України, яка визначає як саму структуру органів влади, так і середовище й стимули для взаємозв’язків між органами влади різних рівнів. Для ефективної роботи системи міжбюджетних відносин необхідно, щоб чітко були визначені усі рівні влади та щоб наявні інституції сприяли прозорому, передбачуваному та відповідальному прийняттю рішень на кожному рівні. Також важливе значення має підзвітність на кожному рівні.

Першочерговою потребою є визначення чіткого розподілу ролей та відповідальності між органами, що представляють виконавчу владу на місцевому рівні, та законодавчими органами самоврядування. Важливим засобом вирішення цього питання є визначення відповідальності.

Із прийняттям Бюджетного кодексу визначені основні напрями реформування міжбюджетних відносин, зокрема:

- наповнення реальним змістом окремих понять загальноприйнятої бюджетної термінології;

- затвердження чіткої логічної процедури послідовного ухвалення рішень у бюджетному процесі з чітко окресленими межами для посадових осіб, які відповідальні за формування та використання бюджетних коштів;

- встановлення чітких правил формування місцевих бюджетів (прозорість бюджетного процесу, самостійність формування власних бюджетів, заборона створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та бюджетними установами);

- визначення чіткої процедури того, як саме мають витрачатися публічні кошти;

- розмежування видаткових повноважень;

Бюджетний кодекс врегульовує основи функціонування бюджетної системи унітарного типу, правовий статус суб’єктів міжбюджетних відносин, визначає порядок врегулювання міжбюджетних відносин на засадах стабільності та передбачуваності ресурсів місцевих бюджетів, стимулює місцеві органи влади до розвитку свого економічного потенціалу.

Бюджетним кодексом встановлено:

· розмежування видів видатків між видами бюджетів і відповідальність за їхнє фінансування та виконання;

· розмежування видів доходів місцевих бюджетів на доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів з державного бюджету, та доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

· порядок вирівнювання спроможності місцевих бюджетів за рівнем надання бюджетних послуг, для чого застосовується єдиний фінансовий норматив бюджетної забезпеченості у розрахунку на одного мешканця;

· прозорий та простий порядок розподілу міжбюджетних трансфертів, диференціацію видів трансфертів на умовні та безумовні;

· компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок наданих державою податкових пільг.