Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Поняття про еволюцію. Розвиток еволюційних поглядів
|
|
Лекція № 34
Тема: Становлення еволюційних поглядів. Короткі відомості про додарвіновський період розвитку біології. Ж.Б.Ламарк та його еволюційна теорія.
Мета: 1) сформувати поняття про еволюцію; ознайомити учнів з розвитком біології в додарвіновський період, показати значення праць К.Ліннея та Ж.Б.Ламарка для розвитку біологічної науки.
2) розвивати логічне мислення, формувати вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки
3) формувати еволюційні погляди на природу
Основні поняття і терміни: еволюція, метафізичний світогляд, градація.
Обладнання: портрети К. Ліннея, Ж.Б.Ламарка; діафільм еволюційне вчення в додарвіновський період".
План уроку.
I. Актуалізація опорних знань (біологічний диктант)
II. Вивчення нового матеріалу:
- 1. Поняття про еволюцію.
- 2. Зародження і розвиток еволюційних ідей:
- а) К. Лінней і його праці. (Повідомлення учнів про життя та діяльність К. Ліннея з демонструванням портрету вченого).
б) еволюційна гіпотеза Ж.Б.Ламарка
в) вид у розумінні Ж.Б.Ламарка. Система тварин Ж.Б.Ламарка.
г) фактори еволюції, градація,
III. Закріплення знань учнів
Домашнє завдання: Вивчити §73
ПОНЯТТЯ ПРО ЕВОЛЮЦІЮ. РОЗВИТОК ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОГЛЯДІВ
1. Поняття про еволюцію.
Еволюція (від лат. еволютіо — розгортування) — процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування.
Результатом, еволюції є пристосованість організмів до умов довкілля. Проблеми еволюції досліджує розділ біології, який має назву еволюційне вчення. Це наука про чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції. Еволюційне вчення вивчає конкретні об'єкти — організми у їхньому історичному розвитку. Методи, що застосовуються в даній науці — описовий, аналітичний, синтетичний, експериментальний, ембріологічний, палеонтологічний та ін., — дають змогу з різних боків вивчати процес історичного розвитку організмів. Мета еволюційного вчення — виявлення закономірностей розвитку органічного світу для наступного керування цим процесом.
Пізнання закономірностей еволюції важливе не само по собі, воно набуває виняткового значення у світлі проблеми переходу до керованої еволюції— трансформації окремих живих форм і всієї природи відповідно до потреб людства. Розв'язання цієї проблеми становить найголовніше завдання еволюційного вчення.
2. Зародження і розвиток еволюційних ідей.
| Давній Китай | Життя виникло з одного джерела шляхом поступового розгортання і розгалуження. |
| Антична епоха Діоген | Усі речі є результатом диференціації однієї і тієї ж речовини і подібні до неї. |
| Фалес | Началом всього живого є вода або волога. |
| Анаксимандр | Рослини, тварини, людина виникла з Землі, що розвивалася. |
| Анаксагор | Організми розвинулися із зародків, які містяться в повітрі. Ввів поняття про безмежно малі одиниці матерії. |
| Арістотель | Широко використовував порівняльний метод дослідження морфології і фізіології, що дало змогу бачити єдність і відмінність окремих груп живих істот. Висунув теорію безперервного і поступового розвитку живого з неживого, уявлення про «сходинки природи»: мінерали—рослини — зоофіти — нижчі тварини — вищі тварини — людина. |
| Середньовіччя (400-1400 н.е.) | Теорії, що грунтувалися на зазначених вище давніших концепціях, або визнання креаціонізму, теорії спонтанного зародження, стаціонарного стану. |
| Час абстрактних побудов (1400-1790) Джон Рей (1627-1705) | Створив концепцію виду. Писав, що «форми, які відрізняються за своєю видовою належністю, зберігають цю свою специфічну природу постійно, і жодна з них не виникає з насіння іншої, і навпаки». Отже, до одного виду належать рослини, які відтворюють собі подібних за допомогою насіння. |
| КарлЛінней (1707-1778) | Надав системі рослин і тварин чіткості. За одиницю класифікації прийняв вид. Видом назвав групу особин, які подібні між собою, як діти одних і тих же батьків, можуть схрещуватись між собою і давати плодюче потомство. Подібні між собою види Лінней об'єднав у роди, подібні роди у ряди, ряди — у класи. Запровадив бінарну (подвійну) номенклатуру найменування видів. Видам рослин і тварин дав латинську назву. Перше слово (пишеться з великої літери) — іменник, це назва роду, до якого відноситься вид. Друге слово (пишеться з малої літери) — прикметник, яким позначається даний вид. Наприклад, горобець домашній — горобець польовий. |
| Ж.Бюффон (1707-1788) | Порушив проблему впливу факторів зовнішнього середовища на живі істоти. «Температура, клімат, якість їжі і гніт по неволення (одомашнення) — ось три причини змін, ушкоджень і дегенерації тварин». |
| Джеймс Каттон (1726-1797) | Теорія уніформізму. Вік Землі нараховує мільйони років. |
|
|