Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Поняття про еволюцію. Розвиток еволюційних поглядів






    Лекція № 34

    Тема: Становлення еволюційних поглядів. Короткі відомості про додарвіновський період розвитку біології. Ж.Б.Ламарк та його еволюційна теорія.

    Мета: 1) сформувати поняття про еволюцію; ознайомити учнів з розвитком біології в додарвіновський період, показати значення праць К.Ліннея та Ж.Б.Ламарка для розвитку біологічної науки.

    2) розвивати логічне мислення, формувати вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки

    3) формувати еволюційні погляди на природу

    Основні поняття і терміни: еволюція, метафізичний світогляд, градація.

    Обладнання: портрети К. Ліннея, Ж.Б.Ламарка; діафільм еволюційне вчення в додарвіновський період".

     

    План уроку.

     

    I. Актуалізація опорних знань (біологічний диктант)

    II. Вивчення нового матеріалу:

    - 1. Поняття про еволюцію.

    - 2. Зародження і розвиток еволюційних ідей:

    - а) К. Лінней і його праці. (Повідомлення учнів про життя та діяльність К. Ліннея з демонструванням портрету вченого).

    б) еволюційна гіпотеза Ж.Б.Ламарка

    в) вид у розумінні Ж.Б.Ламарка. Система тварин Ж.Б.Ламарка.

    г) фактори еволюції, градація,

    III. Закріплення знань учнів

    Домашнє завдання: Вивчити §73


     

    ПОНЯТТЯ ПРО ЕВОЛЮЦІЮ. РОЗВИТОК ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОГЛЯДІВ

    1. Поняття про еволюцію.

     

    Еволюція (від лат. еволютіо — розгортування) — процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування.

    Результатом, еволюції є пристосованість організмів до умов довкілля. Проблеми еволюції досліджує розділ біології, який має назву еволюційне вчення. Це наука про чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції. Еволюційне вчення вивчає конкретні об'єкти — організми у їхньому історичному розвитку. Методи, що застосовуються в даній науці — описовий, аналітичний, синтетичний, експериментальний, ембріологічний, палеон­тологічний та ін., — дають змогу з різних боків вивчати процес історичного розвитку організмів. Мета еволюційного вчення — виявлення закономірностей розвитку органічного світу для наступного керування цим процесом.

    Пізнання закономірностей еволюції важливе не само по собі, воно набуває виняткового значення у світлі проблеми переходу до керованої еволюції— трансформації окремих живих форм і всієї природи відповідно до потреб людства. Розв'язання цієї проблеми становить найголовніше завдання еволюційного вчення.

     

    2. Зародження і розвиток еволюційних ідей.

    Давній Китай Життя виникло з одного джерела шляхом поступового розгортання і розгалуження.
    Антична епоха Діоген   Усі речі є результатом диференціації однієї і тієї ж речовини і подібні до неї.
    Фалес Началом всього живого є вода або волога.
    Анаксимандр Рослини, тварини, людина виникла з Землі, що розвивалася.
    Анаксагор Організми розвинулися із зародків, які містяться в повітрі. Ввів поняття про безмежно малі оди­ниці матерії.
    Арістотель Широко використовував порівняльний метод дослідження морфології і фізіології, що дало змогу бачити єдність і відмінність окремих груп живих істот. Висунув теорію безперервного і поступового розвитку живого з неживого, уявлення про «сходинки природи»: мінерали—рослини — зоофіти — нижчі тварини — вищі тварини — людина.
    Середньовіччя (400-1400 н.е.) Теорії, що грунтувалися на зазначених вище давніших концепціях, або визнання креаціонізму, теорії спонтанного зародження, стаціонарного стану.
    Час абстрактних побудов (1400-1790) Джон Рей (1627-1705) Створив концепцію виду. Писав, що «форми, які відрізняються за своєю видовою належністю, зберігають цю свою специфічну природу постійно, і жодна з них не виникає з насіння іншої, і навпаки». Отже, до одного виду належать рослини, які відтворюють собі подібних за допомогою насіння.
    КарлЛінней (1707-1778) Надав системі рослин і тварин чіткості. За одиницю класифікації прийняв вид. Видом назвав групу особин, які подібні між собою, як діти одних і тих же батьків, можуть схрещуватись між собою і давати плодюче потомство. Подібні між собою види Лінней об'єднав у роди, подібні роди у ряди, ряди — у класи. Запровадив бінарну (подвійну) номенклатуру найменування видів. Видам рослин і тварин дав латинську назву. Перше слово (пи­шеться з великої літери) — іменник, це назва роду, до якого відноситься вид. Друге слово (пишеться з малої літери) — прикметник, яким позначається даний вид. Наприклад, горобець домашній — горобець польовий.
    Ж.Бюффон (1707-1788)   Порушив проблему впливу факторів зовнішнього середовища на живі істоти. «Температура, клімат, якість їжі і гніт по неволення (одомашнення) — ось три причини змін, ушкоджень і дегенерації тварин».
    Джеймс Каттон (1726-1797) Теорія уніформізму. Вік Землі нараховує мільйони років.  





    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.