Методи нарахування амортизації необоротних активів, що застосовуються для визначення оподаткованого прибутку

Назва методу	Суть методу	Порядок визначення річної норми амортизації	Примітки
Прямолінійний	Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта, що визначається підприємством самостійно; N – очікуваний період корисного використання об’єкта
Зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у %) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта, що визначається підприємством самостійно; Вп_(з) – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта; N - термін корисного використання об’єкта
Прискореного зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп_(з) – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта; N – очікуваний період корисного використання об’єкта
Кумулятивний	Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта; Кл - кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об’єкта; Сл - сума чисел років корисного використання об’єкта

Для розрахунку амортизації в межах окремої амортизаційної групи підприємство може обирати будь-який із зазначених методів нарахування амортизації. Обраний метод визнається органами ДПС легітимним лише за умови існування наказу про затвердження відповідної облікової політики на підприємстві.

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно. В разі зарахування на баланс підприємства необоротного активу в середині місяця, нарахування амортизації на такий актив починається з місяця, наступного за місяцем постановки на баланс.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу визначаються як сума амортизаційних відрахувань за 3 календарні місяці, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу відповідно до кожної амортизаційної групи. Облік та амортизація основних засобів, нематеріальних активів, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи.

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єкта обліку рівня його ліквідаційної вартості. Платник податку зобов’язаний призупинити її нарахування на період виводу об’єкта з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин).

Для нарахування амортизації, в залежності від функціонального призначення та строків фізичного та морального зносів, всі основні засоби, нематеріальні активи, які можуть потенційно обліковуватись на бухгалтерському балансі підприємства, поділено на амортизаційні групи. Для основних засобів у відповідності зі ст. 141.1 Податкового Кодексу визначено 16 груп, а для нематеріальних активів – 6.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку експлуатації (корисного використання) об’єкта, який встановлюється при зарахуванні його на баланс наказом по підприємству. При його визначенні та затвердження наказом по підприємству господарські підприємства зобов’язані враховувати:

– очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;

– фізичний та моральний знос, що передбачається;

– правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання об’єкта необоротних активів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж зазначено в табл. 6.11, 6.12.

Таблиця 6.11