Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Ділові переговори
Гвінейські партнери, як і африканці, взагалі мають подвійне ставлення до європейської культури. З одного боку, вони намагаються не сприймати багато чого з поведінки колишніх грабіжників. З іншого розуміють, що норми й правила бізнесу давно встановлені європейцями і їх треба лише дотримуватись. На переговорах гвінейські партнери намагаються бути максимально ввічливими, утримуються від зайвих емоцій. На початку переговорів є сенс розповісти дотепний анекдот, щоб зняти напругу. В процесі переговорів вони схильні підозрювати іноземного партнера в нещирості, в намаганнях обдурити, поважливі до авторитетів. Негативною рисою гвінейців є необов'язковість виконання встановлених домовленостей, особливо в перший період знайомства. В діловій бесіді гвінейці висловлюють особливу увагу до старших, обов'язково радяться з ними. Неформальні зустрічі Додому іноземного партнера запрошувати не заведено. Після завершення переговорів господарі можуть запросити пообідати в ресторані, де в приготуванні страв відчувається вплив арабської кухні, особливістю якої є широке використання рису, бобових, баранини, птиці та яєць. З числа національних блюд можуть запропонувати плов з телятини, алоко (маніока з червоним бананом), з грибних страв — пусісо а-ля брез (червона риба в тістечку). Полюбляють гвінейці круасани, а також міцний зелений чай з кусочками цукру та горішками, із прохолоджуючих напоїв — пальмове молоко. Хоча сухого закону в країні немає, місцеві жителі не полюбляють алкоголь. У хорошій компанії можуть трохи випити горілки або віскі. Люблять пиво; є свої вітчизняні пивоварні. Палять мало, з вітчизняних цигарок полюбляють марки «Nimba» та «Milo». Чайові в готелі дають залежно від його класу: бармену, офіціанту — 10% від рахунку, покоївці — 2—4% від вартості номера, в таксі не більше 10 % від вартості проїзду. Жестикуляція Якщо ваш гвінейський партнер хоче сказати «ні», то він буде супроводжувати відмову обертанням голови, якщо «так» — то просто кивне головою. Якщо людина не хоче йти, то у відповідь на ваше прохання залишиться стояти на одній нозі. Махати на прощання рукою, як заведено у слов'ян, у гвінейців буде означати образу. До ділових подарунків гвінейці відносяться дуже обережно. Гостю можуть подарувати на згадку про країну унікальну статуетку або чудову маску з червоного дерева. Жінкам дарують квіти; поважають червоний (знак благородства), жовтий (знак сонця) та зелений (символ надії) кольори.
|