Вибухова травма

Вибухова травма — це бойове багатофакторне ураження, яке виникає внаслідок сукупної ушкоджуючої дії на організм людини ударної хвилі, газових струменів, вогню, токсичних продуктів вибуху та горіння, осколків корпусу боєприпасів, вторинних снарядів.
Розрізняють такі види вибухової травми:
— вибухові ушкодження — відкриті ушкодження тканин організму, які спостерігаються, зокрема, при вибусі протипіхотних мін (рис. 9.1);
— заброневі ушкодження — закриті й відкриті травми, що виникають при дії вибуху на броньований транспорт, в якому перебуває особовий склад.

Рис. 9.1. Протипіхотні міни фугасної дії: а - міна М-25; б - міна М-14; в - міна TS-50.

Сукупність цих видів ушкоджень дозволяє розглядати їх як єдину категорію поранень із вибуховою травмою (ВТ). Обсяг і характер ушко-джень при ВТ залежать від потужності заряду, напряму ударної хвилі, видів снарядів, від відстані й положення тіла потерпілого в момент вибуху.
Характеристика уражаючих факторів при ВТ:
— повітряна ударна хвиля, яка створює найбільшу травмуючу дію на організм, відриває сегменти або робить тяжкі ушкодження кінцівок, а також ушкоджує м’які тканини, судини та нервові стовбури, призводить до крововиливів, контузій в усіх органах і тканинах;
— первинні (уламки боєприпасів) і вторинні (каміння, осколки захисної броні, деталі машин) елементи ураження викликають поранення різної локалізації;
— газові струмені, що утворюються в результаті вибуху і поширюються з великою швидкістю. Вони здатні спричиняти сильний ушкоджуючий ефект, який супроводжується відривом або великою деструкцією сегментів кінцівок та інших частин тіла. Особливо сильну ушкоджуючу дію мають газові струмені, які утворюються при вибусі кумулятивних снарядів і боєприпасів об’ємного вибуху;
— полум’я від вибуху спричиняє появу первинних і вторинних (від загорання одежі) опіків;
— продукти вибуху і горіння можуть викликати отруєння чадним газом та іншими токсичними хімічними речовинами.
Тяжкі ушкодження відзначають у потерпілих, які отримали вибухову травму внаслідок підриву на протитанковій міні бойової техніки чи транспорту (рис. 9.2), а також при ураженні кумулятивними снарядами. У момент вибуху міни броньована техніка різко підкидається вгору, члени екіпажу, які перебувають у ній, отримують сильний удар знизу і разом із бронемашиною їх підкидає догори, під час падіння машини відбувається удар об ґрунт, при цьому в людей часто спостерігають закриті ушкодження кісток таза, кінцівок і хребта.

Рис. 9.2. Протитанкова міна (ТМ-57).

Внаслідок вибуху боєприпасу з кумулятивною дією з’являються дуже стиснені, з високою температурою струмені газу, які з великою швидкістю проникають усередину броньованої машини, утворюючи надлишковий тиск, що призводить до баротравми, та виникає велика кількість осколків від зруйнованої броні, які наносять членам екіпажу тяжкі та численні поранення.