Криві діелектричного індукційного каротажу

Криві відношення різниці амплітуд A ¢ =| A _z1- A _z2|¢ у неоднорідному середовищі напроти одинарних ізотропних пластів різної потужності та поляризації до різниці амплітуд A =| A _z1- A _z2| в однорідному середовищі асиметричні (Рис. 2.22). Напроти пласта (h > L) характерні покази знімаються в середній його частині. Напроти малопотужних пластів асиметрія кривих діелектричного індукційного каротажу ще більш асиметрична, ніж напроти потужних пластів. Відбивку границь за даними діелектричного індуктивного каротажу провести практично неможливо.

У загальному випадку крива діелектричного каротажу представляє собою сумарне вимірювання діелектричної проникності та питомого електричного опору порід за розрізом свердловини. У зв’язку з цим виникає необхідність переходу від вимірювальних комплексних характеристик до уявної діелектричної проникності. Даний перехід здійснюється за допомогою спеціальних палеток.

1, 2 – в неоднорідному та однорідному середовищі; 3 – пласт

а, б – e _п=20, r _п=20 Ом·м, e _вм=5, r _вм=50 Ом·м; в, г – e _п=5, r _п=50 Ом·м, e _вм=20, r _вм=20 Ом·м; а, в – h =0.5 м; б, г – h =2 м

Рисунок 2.22 – Криві відношення різниці амплітуд індуктивного діелектричного каротажу

Діелектричний каротаж застосовується при дослідженні розрізів свердловин, які складені породами середнього та високого питомого електричного опору, та при заповненні не обсаджених свердловин відносно прісною промивною рідиною (r _р> 0.7). Відмінність у величинах діелектричної проникності порід, які насичені прісною водою (e _вп=16-25) і нафтою (e _нп=5-12), дозволяє достатньо впевнено провести їх поділ.

Діелектричні методи найбільш ефективні при вивченні гідрогеологічних та інженерних свердловин, при вивченні водонасичення пластів, а також при вивченні рудних свердловин.

Діелектричні методи дозволяють більш детально проводити літологічне розчленування розрізів свердловин, які складені породами середнього та високого питомого опорів; виявляти місця проривів прісних вод, які нагнітаються при розробці родовищ; вивчати водоносні пласти, які насичені прісними пластовими водами; визначати дійсну діелектричну проникність порід з метою вивчення їх колекторських властивостей та нафтонасичення.