Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Розрахунок основних розмірів генератора
Користуючись методичними вказівками на основі вхідних даних необхідно розрахувати основні розміри генератора, використовуючи які, можна виконати креслення загального виду гене6ратора в розрізі. Головними розмірами електричної машини є діаметр якоря D, його довжина l та величина повітряного зазору δ. За величинами D та l визначають розміри та конструкцію усіх елементів машини: полюсів, зовнішній діаметр статора, розміри валу, підшипникових щитків та ін. вони також впливають на характеристики маси, техніко-економічні, виробничі та експлуатаційні характеристики, надійність машини. Тому визначення головних розмірів D, l та δ слідує розглядати як важливіший етап у проектуванні генераторів. Для визначення головних розмірів генераторів змінного струму користуються виразом для машинної сталої
(5.5)
або (5.6) де: СА –машинна стала Арнольда; D –діаметр якоря [см]; li- розрахункова довжина якоря [см]; р'- розрахункова потужність [кВ.А]; α і- розрахунковий коефіцієнт полюсного перекриття; kф - коефіцієнт форми кривої поля; ko- обмотувальний коефіцієнт; A- лінійне (електричне) навантаження [А/см]; Bδ - магнітне навантаження (індукція у повітряному зазорі) [Тл]; n- лінійна частота обертання ротора [об/хв]. З усіх величин, які стоять у правій частині рівності (5.6) відомою є частота обертання n та легко підраховується розрахункова потужність р'. якщо швидкість обертання генератора змінна, то за розрахункову частоту обертання при визначенні його головних розмірів обирають мінімальну. Розрахункова потужність генератора
(5.7)
де Рн- номінальна потужність генератора [кВ.А] - коефіцієнт, враховуючий внутрішнє падіння напруги в генераторі Еі- внутрішня ЕРС якоря Значення коефіцієнта kE можна визначити аналітично. (5.8) де cosφ H- коефіцієнт потужності при номінальному навантаженні - індуктивний опір розсіяння обмотки якоря. Коефіцієнт kЕ є функцією потужності генератора. Значення коефіцієнта kE наведені в таблиці 5.1. Таблиця 5.1
Для генераторів з продувом розрахунковий коефіцієнт полюсного перекриття приймається . Коефіцієнт форми поля kф є функцією конструктивного коефіцієнта полюсного перекриття та відношення . Значення коефіцієнта kф при синусоїдальній формі поля kф =1, 11. Обмотувальний коефіцієнт ko дорівнює произведению трьох коефіцієнтів: скорочення kу, розподілення kр та скосу kск.
(5.9)
Для трьохфазної двохшарової обмотки з кроком можна прийняти ko=0, 92. Електромагнітні навантаження - лінійне навантаження А та індукція у повітряному зазорі Bδ - дуже впливають на розміри генератора. Виходячи з основного розрахункового рівняння (5.6) збільшення произведения А.Bδ , характеризуючого електромагнітну потужність, призводить до зменшення розмірів якоря. Однак збільшення произведения А.Bδ обмежується тим, що починаючи з деякого його значення погіршуються характеристики генератора (перевантажувальна здатність, ККД), підвищуються перегріви, а також зовнішні розміри та маса генератора. Вибір величини лінійного навантаження А залежить від умов застосування, потужності та заданих параметрів генератора, конструктивного виконання, системи охолодження. Вибір великих величин індукції у повітряному зазорі обмежується тим, що зі збільшенням Bδ збільшується насичення магнітного ланцюга або збільшуються розміри магнітодроту при одних і тих самих допустимих індукціях, підвищуються МДС збудження та розміри обмотки збудження, втрати у сталі. Збільшення розмірів обмотки збудження є вкрай небажаним для генераторів з обмоткою збудження на роторі, т.я. це призводить до примусовому збільшенню діаметра ротора. Вибір величин Bδ залежить від потужності та типу генератора, заданих параметрів, системи охолодження. Окрім того, вибір індукції Bδ залежить від матеріалу магнітодроту якоря. Для генераторів з дротом можна рекомендувати наступні значення електромагнітних навантажень. Таблиця 5.2
Важливе значення має співвідношення . Для вентильних генераторів повинно бути витримано співвідношення ()
(5.10)
Підстановка у праву частину рівняння (5.6) вибраних значень розрахунковий коефіцієнт полюсного перекриття α і, kф, ko, A, Bδ , а також підрахованої розрахункової величини р' та заданої частоти обертання n не дозволяє остаточно визначити D та розрахункову довжину li, практично рівну для автомобільних генераторів геометричній довжині якоря l. Згідно (5.6) можно побудувати нескінченно велику кількість генераторів з різними відношеннями довжини якоря і його діаметру. Для того, щоб однозначно визначити величини D та li, необхідно накласти умову певного значення відношення. Тоді з (5.6) отримаємо (5.11)
Вибір величини λ і не є довільним. Задача зводиться до визначення такого значення λ і, при якому генератор, задовольняв технічному завдання, мав би найменші розміри, масу та вартість. Так як спеціальні генератори мають високі частоти обертання, то діаметр ротора може визначитись допустимою окружною швидкістю Vдоп, яка для явнополюсної конструкції ротора не повинна перевищувати 70÷ 80 м/с. звідси визначаємо діаметр ротора та, отже, діаметр розточки якоря
(5.12)
де пр = 1, 2.п - максимальна частота обертання (розгінна) об./хв Величина λ і для генераторів з продувом обирається у границях 0, 5÷ 0, 7
Рисунок 5.4- Подовжній розріз генератора з клювообразним ротором.
Повітряний зазор оказує великий вплив на електромагнітні характеристики генераторів. Для генераторів, які розглядаються з метою зменшення спотворень поперечної реакції якоря величина повітряного зазору вибирається з умови:
А/Вб (5.13)
де τ -полюсна поділка [мм]
Число пар полюсів у вентильних генераторах обирається значним. У діапазоні потужностей 3÷ 30 кВт полюсна поділка для генераторів з класичним магнітним ланцюгом знаходиться в межах 35 ≤ τ ≤ 80мм. При попередньому виборі числа полюсів можна використовувати данні таблиці 5.3 Таблиця 5.3
: [см] (5.14)
Повітряний зазор визначається за формулою:
: (5.15) де k'=(1, 04 ÷ 1, 1) -коефіцієнт, враховуючий збільшення магнітної напруги повітряних зазорів. - синхронний індуктивний опір по подовжній осі (допускається не більше 2, 1). - індуктивний опір, вибирається в границях = 0, 05 ÷ 0, 15 Відоме розраховане значення діаметра якоря DЯ дозволяє заздалегіть визначити зовнішній діаметр генератора
(5.16)
де kDH - коефіцієнт, враховуючий співвідношення між DЯ та DН. Значення коефіцієнта kDH, який є функцією числа пар полюсів, наведені в таблиці.
Таблиця 5.4
|