💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Популярною стає зручна послуга «абонемент електронних видань».

Бібліотечні інновації як фактор розвитку дистантного інтернет-обслуговування користувачів

План

1. Поняття інновацій. Джерела та види інноваційних процесів у бібліотеці.

2. Інноваційні послуги: чат- та рекомендаційні сервіси, «е-путівник бібліотекою», «особистий кабінет читача», «абонемент електронних видань», буктрейлери, прес-кліпінг.

3. Мультимедійні технології в бібліотечному обслуговуванні: фото (Flickr.сom, foto.Mail.ru), відео (YouTube.com) та аудіо (i-Tunes).

4. Платформи соціальних медіа в інтернет-обслуговуванні користувачів (Twitter, Facebook, Flickr, Blogspot, Vkontakte).

5. Інтегровані бібліотечні послуги з використанням інтернет-технологій.

Як показує історичний досвід, вирішальним чинником розвитку суспільства завжди були наука, технології та інновації.

Інновація – нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, продуктів та послуг, що мають абсолютну або відносну новизну і виводить професійну діяльність на принципово покращений або якісно новий рівень.

Основна відмінність інновації від творчості:

– Творчість – це народження нових ідей

– Інновації – це впровадження цих ідей у життя

З огляду на це, основним завданням для бібліотечних установ на сьогодні є розробка та втілення інноваційної політики, спрямованої на якісно новий розвиток бібліотек, створення умов для їх інтеграції в глобальний інформаційний простір з конкурентоспроможними інформаційними продуктами й послугами, а також із сучасними засобами доступу до них.

Сучасні тенденції в роботі бібліотек, які диктуються умовами циф­рового середовища розглядаються в багатьох статтях, опубліко­ваних на сторінках бібліотечних періодичних видань як у нашій країні, так і за кордоном. Велику кількість статей опубліковано, зокрема, у таких американських бібліотечних журналах, як American Libraries («Амери­канські бібліотеки»), Library Journal («Бібліотечний журнал»), Inform­ation Technology and Libraries («Інформаційна технологія та бібліотеки») та ін.

Сьогодні інноваційна діяльність є одним з пріоритетних напрямів роботи бібліотечних установ. Використання інноваційних технологій спрямовано на систематичне стимулювання розвитку бібліотек шляхом змістовного 1) структурно-організаційного оновлення, 2) технічної й тех­нологічної модернізації всіх процесів, 3) посилення їх інтелектуальної складової, а також 4) позитивних змін у свідомості бібліотекарів.

Активно сприяють упровадженню інноваційних технологій у бібліотечну сферу міжнародні бібліотечні асоціації та організації. Так, секція інформаційних технологій Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) у Стратегічному плані на 2010–2011 рр. однією з пріоритетних цілей визначила стимулювання заохочення й просування інновацій та застосування інформаційних технологій для бібліотечних й інформаційних послуг в усіх суспільствах і країнах у рамках заходів, що пов’язані зі стандартами, освітою та навчанням, дослідженнями та ринком. Для вирішення поставлених завдань визначаються загальні цілі та основні напрями діяльності з окремими робочими групами, які безперервно оцінюються постійним комітетом.

Починаючи ще з 2003 р., секція визначила своїм пріоритетом розгляд цілого ряду нових технологій для виконання актуальних інформаційних завдань, активно досліджувала можливості бездротового зв’язку для ефективного керування матеріальними ресурсами, аналізувала та відслідковувала прогрес у сфері цифрового збереження інформації, вивчала можливості вдосконалення навігації в електронному середовищі. На майбутнє планується продовжити розгляд та вивчення нових технологій, практику їх впровадження та шляхи підвищення ефективності.

В Україні на впровадження в практичну діяльність бібліотек інноваційних технологій було спрямовано реалізацію проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP), що виконувався за сприяння Посольства США в Україні (проект стартував у серпні 2001 р.). Уряд Сполучених Штатів виділив 1 млн. 500 тис. доларів на покращання доступу громадян України до інформації через відкриття безкоштовних для громадян центрів Інтернету за програмою «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)». Мета програми – допомога публічним бібліотекам України в наданні інформаційних послуг населенню, під­тримка вільного і відкритого обміну інформацією, що є важливим для інтегрування України у світову спільноту та проведення реформ. У результаті реалізації проекту в публічних бібліотеках України запрацювало понад 147 інтернет-центрів.

Створення Інтернет-центрів сприяло інноваційному підходу бібліотекарів до обслуговування користувачів. Так, Херсонська обласна наукова бібліотека ім. І. Гончара і Республіканська кримсько-татарська бібліотека започаткували освітню програму для сільської молоді " Вікенд в Інтернеті". Маріупольська центральна міська бібліотека надає Інтернет-центр для дистанційної освіти, проводить щомісячний чат з юристом - віртуальну юридичну консультацію. Херсонська обласна бібліотека для дітей і Севастопольська міська бібліотека для дітей спільно провели Інтернет-конференцію з дитячою письменницею, здійснюють навчання вчителів і учнів.

Реалізується також програма «Бібліоміст» [програма стартувала у 2009 р. за підтримки Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках парт­нерства з Фундацією Білла та Мелінди Гейтс, Агентства США з міжна­родного розвитку (USAID) та Міністерства культури і туризму України. Метою програми «Бібліоміст» є сприяння розвитку сучасної системи публічних бібліотек в Україні. Програма співпрацює з центральними й місцевими органами влади та бібліотеками по всій Україні, допомага­ючи бібліотекам ефективніше служити потребам громад через навчання та використання сучасних технологій. Зокрема, за ініціативи програми «Бібліоміст», Міністерства культури і туризму України, Української бібліотечної асоціації, Програми сприяння парламенту, відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні 11 квітня 2011 р. в Укра­їнському домі (м. Київ) уперше проведено ярмарок інноваційних бібліо­течних послуг та електронного врядування [27, с. 211].

Останніми роками бібліотеки дедалі частіше стають учасниками різноманітних конкурсів на надання фінансової підтримки у формі грантів від різних організацій, насамперед таких як Фонд «Євразія» та Інсти­тут «Відкрите суспільство» Фонду Сороса, що значною мірою сприяло розвитку проектної діяльності бібліотек. Виявлення й облік конкурсних пропозицій державних і недержавних організацій дає змогу бібліотекам одержати додаткові джерела фінансування для здійснення інноваційної діяльності, під якою сьогодні найчастіше розуміють нові або відомі, але модернізовані, форми й методи роботи, що сприяють її вдосконаленню, підвищенню ефективності.

Джерелами інновацій у бібліотеці є 1) пере­дова бібліотечна практика, 2) раціоналізаторські пропозиції бібліотекарів, 3) результати наукових досліджень, 4) нові інформаційні технології.

Основні етапи інноваційної діяльності:

• Аналіз запроваджених інновацій в бібліотеках і запозичення з адоптацією до власних умов бібліотеки

• Розробка інновації, створення умов для її запровадження

• Апробація інновації

• Застосування інновації

Інноваційні процеси, що постійно відбуваються в сучасних бібліоте­ках, можна умовно поділити на:

– продуктні (удосконалення та освоєння нових бібліотечних послуг та розширення їх спектра);

– організаційно-структурні (оптимізація використання кадрового потенціалу)

управлінські (удосконалення методів керування бібліотекою);

– техніко-технологічні (модернізація бібліотечних технологічних процесів, впровадження нових автоматизованих технологічних процесів).

Инновации подразделяются на радикальные (базисные) и модифицирующие (улучшающие) инновации. Первые предусматривают использование принципиально новых подходов, замену старых объектов новыми, а вторые – улучшение существующих объектов, модернизацию услуг /продукции, технологии, организационных и социальных приемов управления.

Инновации чаще всего инициируются потребителями и обусловлены потенциальным спросом на новые виды услуг и продукцию, дискомфортом и снижением качества обслуживания, повышением цен на определенные виды ресурсов, неудовлетворенностью сотрудников результатами своей работы и пр.

Любые достаточно серьезные изменения в одной сфере деятельности библиотеки (изменения одних объектов), как правило, требует незамедлительных изменений в сопряженных участках, а иногда и общей перестройки управления библиотекой.

Особое воздействие на перестройку всей системы управления организацией оказывает реализация базисных инноваций. Использование принципиально новых подходов, технологий, замена старых объектов новыми, как правило, вызывает необходимость во внедрении комплекса взаимосвязанных новшеств, как называемых, инновационных кластеров.

Кластер- совокупность инноваций, сконцентрированных на определенном отрезке времени и в определенном пространстве в виде целостной системы новых продуктов, технологий и организационных преобразований.

Так, к примеру, внедрение автоматизированных средств учета и обработки информации обязательно повлечет изменение всех технологических процессов организации обслуживания, отразится на комфортности библиотечной среды, как для пользователя (в части скорости выполнения запроса и получения информации (документа), так и для библиотечного сотрудника в части сокращения рутинных операций при поиске и предоставлении информации, выдачи документов).

Это, в свою очередь, повлечет изменение (расширение или сокращение) традиционных функций отделов библиотеки, проведения сотрудников, качества их деятельности. При этом совершенствование одного отдельно взятого направления совсем не обязательно приведет к улучшению деятельности библиотеки в целом.

В сфере любого производства важнейшим объектом изменений являются итоговые продукты (товары и услуги) деятельности организации, при изменении которых создаются продуктовые инновации. Важнейшим объектом инновации являются услуги и продукция, инновационными изменениями подвержено все, что связано с их созданием и использованием: технология, сервис, социальные отношения.

В конечном итоге, именно в целях максимально полного и оперативного удовлетворения потребностей пользователей библиотек преобразований в области организационной структуры библиотек и совершенствование методов управления персоналом должно привести не только к снижению затрат, (издержек) и к повышению эффективности библиотечной деятельности, но и к повышению качества обслуживания, к выгодам для пользователя.

Изменения в ассортименте и технологии обслуживания повышают интерес к библиотеке различных групп общественности (представителей СМИ, власти, бизнес структур и пр.), привлекают к сотрудничеству с ней новых партнеров, спонсоров и меценатов, издателей и специалистов методических центров.

Поэтому особое значение имеет разработка кластеров, включающих комплекс взаимосвязанных продуктовых, технологических организационных и социальных инноваций.

“Механизм” выбора объектов инноваций включает:

Ø Анализ внешней среды, т.е. шансов и угроз эффективному функционированию библиотеки;

Ø Выявление противоречий и недостатков, предложений и претензий, характеризующих внутреннюю среду библиотеки и свидетельствующих о необходимости изменений;

Ø Определение инновационной стратегии;

Ø Определение основной цели деятельности на ближайшую перспективу и ее конкретизация, путем выделения подцелей 1, 2, 3 уровней (построение дерева целей).

Ø Определение тактических приемов, позволяющих реализовать поставленные цели каждого уровня и сформулировать необходимые для реализации цели (и подцели) инновационные идеи.

Ø Определение последовательности осуществления изменений и составление замысла (структуры) инновационного кластера.

Ø Определение путей ресурсного обеспечения, подготовка базы для разработки целевых программ, инновационных проектов и программ и проектов поддержки инновационной деятельности (фандрейзинговых программ).

На сьогодні бібліотеки дедалі активніше використовують новітнє обладнання, що функціонує на основі інноваційних технологій, нові комп’ютерні програми, дедалі більше бібліотек упроваджують у свою роботу інтелектуальні технології, забезпечуючи таким чином кон­цептуально нові підходи й методи для здійснення бібліотекою своїх функцій.

Бібліотечна практика поповнилася такими інноваційними формами, як створення та ведення бібліоблогів, форумів, чатів, проведення відеоконференцій, використання можливостей соціальних мереж, мультимедійних сервісів, звукових передач інформації, надання доступу до рекомендацій­них сервісів, міждисциплінарна співпраця на базі бібліотек тощо.

Крім блогів, дедалі більшою популярністю серед бібліотек у віртуальному просторі користується чат-сервіс. Перевага такої послуги в тому, що спілкування відбувається в режимі реального часу й читач отримує відповідь на поставлене питання саме в той момент, коли це йому необхідно.

У бібліотечному обслуговуванні віртуальний чат використовується насамперед у довідково-інформаційній роботі. До реального спілкув­ання додається віртуальне, яке спочатку здійснювалося в бібліотеках через e-mail. Проте сьогодні бібліотеки вже можуть використовувати також і відео-чат, що розширює можливості спілкування й дає змогу краще зрозуміти нюанси запиту читача. Часто в зарубіжному професійному співтоваристві цю послугу називають «live virtual reference assistance».

Відео-чат дозволяє не тільки здійснювати взаємодію з користувачами через chat, але і реалізовувати ряд корисних функцій, наприклад у процесі спільного перегляду направляти курсор користувачів до корисних ресурсів; під час сеансу відсилати файли, зображення, презентації в Power Point безпосередньо на комп’ютер користувачів; при спільному перегляді веб-сторінок одночасно взаємодіяти з 20 користувачами та ін. [249].

Для надання оперативної відповіді на питання користувача бібліотеки також використовують сервіси для миттєвого обміну повідомленнями. Наприклад, спеціальне програмне забезпечення meebo, що не вимагає установки на комп’ютер користувача або співробітника бібліотеки, дає змогу на сайті бібліотеки організувати сервіс віртуальної довідкової служби та надавати відповіді користувачам в онлайн-режимі.

Широке застосування в бібліотечному середовищі знахо­дять мультимедійні сервіси, такі як фото – Flickr.сom, foto.Mail.ru, відео – YouTube. com та аудіо – i-Tunes. Ці сервіси дають змогу користу­вачам максимально легко завантажити фото-, відео- та аудіоінформацію (з мобільного телефону або іншого джерела) на сайт і поділитися нею з усім світом.

Так, у січні 2008 р. Бібліотека Конгресу США запустила проект спільно з хостером фотографій Flickr.com, виклавши в мережі понад 3 тис. фотографій з колекцій 30-40-х років минулого століття. Відвіду­вачів закликали робити мітки (теги), коментувати й залишати нотатки на викладених фотографіях, сподіваючись, що це збагатить не лише культуру та обізнаність суспільства, а й саму колекцію, адже біль­ шість фотографій містила невідомі об’єкти, що ускладнювало надання їх повного бібліографічного опису. У результаті за п’ять місяців завдяки започаткованому проекту була оновлена інформація в 127 записах (за даними каталогу).

По суті, проект наочно продемонстрував можливості використання сучасних технологій у процесі оптимізації керування знаннями в біблі­отечній сфері, оскільки він створив умови для трансформації «прихо­ваних» знань у наявні з їх подальшим оформленням у даному випадку у вигляді уточнених бібліографічних описів. Забезпечення можливості технічного переходу із зображення до розділу колекцій Бібліотеки Кон­гресу, у свою чергу, полегшувало користування сайтом бібліотеки і, таким чином, сприяло більш активному залученню потенційних корис­тувачів. З іншого боку, усвідомлення користувачами бібліотеки своєї причетності до створення «нового знання» стало додатковим стимулом для їх активного користування бібліотечним інформаційним ресурсом.

У російськомовному просторі функцію фотосховища виконує в основному ФОТО@mail.ru.

Активно впроваджується в роботу бібліотек і відеохостинг.

Останнім часом дедалі більше бібліотек створює свої сторінки в соціальних мережах. Зокрема, більшість зарубіжних та вітчизняних бібліотечних установ представлені в Twitter, Facebook, Flickr, Blogspot, Vkontakte та ін. Це дає можливість бібліотекам просувати свої ідеї та цінності не тільки у власній країні, а й у світі в цілому, така інтерак­тивна присутність бібліотек у віртуальному просторі дає змогу вивчати потреби користувачів та на основі цього впроваджувати нові затребу­вані види продуктів та послуг, відкриває можливість співавторства біб­ліотеки та користувача. Дискусії з актуальних тем сприяють більш гли­бокому вивченню проблемних питань та пошуку шляхів їх вирішення спільними зусиллями.

Так НБУВ Відділ довідково-бібліографічного обслуговування НБУВ на своїй сторінці соціальної мережі Facebooke інформує про цікаві надходження до фондів бібліотеки.

Фонд президентів дає інформацію про випуски інформаційно-аналітичних бюлетенів Фонду Президентів України, цікаві факти, круглі столи, запрошує прийняти участь у наукових конференціях, повідомляє про нові надходження до музейної експозиції ФПУ, виставки.

Ефективним виявилось використання Facebook для задоволення інформаційних потреб користувачів Службою інформаційно-аналітичного обслуговування органів державної влади (СІАЗ) НБУВ. Зокрема, як свідчить статистика сторінки Служби, найбільшу кількість переглядів відвідувачів отримали пости з інформацією про підготовлені СІАЗ інформаційно-аналітичні продукти з активними посиланнями на ці продукти. Зокрема, це стосується матеріалів з політичної, економічної, соціальної тематики.

Крім соцмереж перспективним в дистантному обслуговуванні користувачів бібліотек є використання скайпу. Зокрема Відділом довідково-бібліографічного обслуговування НБУВ з 2012 р. інформування про нові надходження до бібліотеки на сторінці соціальної мережі Facebook та використання для відповідей на запити електронної пошти було доповнено наданням бібліографічних довідок з використанням сервісу Skype.

Корисними для використання бібліотеками є рекомендаційні сервіси Folksonomie. На базі рекомендацій інших користувачів читач робить вибір ресурсів і легко знаходить потрібні йому матеріали. Чим більше користувачів беруть участь у сервісі, тим більш точними є прогноз й оцінка ресурсів.

Прикладом рекомендаційного сервісу, який починався як суто книж­ковий, є IMHOnet.ru. Його ідея полягає в тому, що користувач розміщує опис прочитаної ним книги (або знаходить уже розміщене) та оцінює її (за десятибальною системою). Після внесення понад 30 оцінок сайт самостійно робить прогноз, як користувач поставиться до інших книг. Такий прогноз здійснюється на підставі оцінок інших користувачів, яким також сподобалися (або не сподобалися) ці книги.

Однією з головних особливостей соціальної мережі «Моя бібліо­тека» (https://my-lib.ru/about) якраз і є рекомендаційна система, яка дає змогу заощадити час, вибираючи книги. Система допомагає відвіду­вачам зорієнтуватися в літературних жанрах і напрямах. Проект «Моя бібліотека» дає змогу завести друзів за інтересами, знайти хороших зна­йомих зі схожими смаками та уподобаннями. Користувачі можуть обмі­нюватися думками про прочитані книжки. Кожен читач на цьому сайті може зібрати свою особисту «книжкову полицю» [199].

Перспективним напрямом діяльності бібліотек, в сфері поширення знань, на сьогодні є співпраця їх з «Вікіпедією». Так, Національна бібліотека Шотландії відкрила вакансію співробітника, який займатиметься завантаженням матеріалів в інтернет-енциклопедію «Вікіпедія». В описі вакансії йдеться, що «вікіпедітекарю» треба буде вирішити, які розділи інтернет-енциклопедії і споріднених їй ресурсів можуть бути поповнені матеріалами бібліотеки. Крім того, він займеться навчанням співробітників роботі з «Вікіпедією», а також завантаженням електронних копій книг, журналів і фотографій в мережу. Також до кола обов’язків нового співробітника увійде установка зв’язків з місцевим вікі-товариством і організація спеціалізованих заходів. В бібліотеці заявили, що партнерство з «Вікіпедією» дозволить «поліпшити розуміння і знання про історію і культуру Шотландії».

Як відзначає Times, в травні 2012 р. аналогічна посада з’явилася в британській бібліотеці. З тих пір «вікіпедітекар» провів більше 50 повчальних семінарів по роботі з «Вікіпедією». Представник бібліотеки відзначив, що поява такого співробітника принесла їй «фантастичну вигоду» і дозволила донести її матеріали до широкої аудиторії [129].

Можна зробити висновок, що на сьогодні за допомогою блогів, вікі, чатів, соціальних мереж, форумів, фото- та відеосервісів, тегів тощо створюється новий світ глобального партнерства, де кожен є його творцем. Адже користувачі мають можливість дати оцінку інформації, отриманій за допомогою бібліотечного веб-сайту або в самій бібліотеці, обговорити актуальні проблеми, що порушуються бібліоблогерами, діз­натися думки інших користувачів, переглянути відеоматеріали інших користувачів або додати власні. Саме завдяки форумам і блогам можуть бути представлені альтернативні точки зору на ті чи інші проблеми, події, що стосуються як розвитку та функціонування бібліотек, так і роз­витку суспільства в цілому.

Для бібліотеки блоги, форуми, соціальні мережі є своєрідним інструментом зворотного зв’язку з користувачами й співробітниками. Для користувачів – платформою для вироблення нового, потрібного їм знання. Також, за допомогою таких інноваційних бібліотечних послуг користувач має можливість впливати на розвиток бібліотечних послуг у потрібному та цікавому для нього напрямі. Варто зазначити й те, що присутність бібліотеки в блогах, форумах та соці­альних мережах є платформою для створення нових суспільних груп шляхом надання користувачам, які мають схожі інтереси, можливості двостороннього спілкування.

Таким чином, якщо на початку своєї діяльності бібліотеки лише надавали доступ до створеної в процесі розвитку суспільства інфор­мації, то сьогодні завдяки інноваційним технологіям бібліотека не лише перейшла до вироблення власної інформаційно-аналітич­ної продукції та надання доступу до неї, а й досліджує можливості використання мережевої платформи бібліотек для створення нової інформації спільно з користувачами [27, с. 219].

Одним із перспективних напрямів інноваційного розвитку бібліо­течних послуг є також надання бібліотеками можливості користувачам отримати онлайн-послуги «Особистого кабінету читача».

«Особистий кабінет» - це форма організації персонального інформаційного простору в Інтернеті, що одержала широке поширення тому, що створює у користувача відчуття «приватності», обмеженості особистого простору. Це відчуття, в загальному випадку, ні на чому не грунтується, оскільки, як правило, «особистий кабінет» - це лише візуально виділений простір, не захищене ніякими технічними методами від проникнення ззовні.

Однак навіть такий рівень «приватності» для відвідувачів сайтів виявляється найчастіше дуже важливий, оскільки для людини природно створювати власну середу, зручну для роботи.

Це особливо значимо для людей інтелектуальної праці, які, в основному, і є читачами бібліотеки, а значить, і користувачами порталу.

На сьогодні в провідних бібліотеках світу читач може з домашнього або службового комп’ютера продовжити термін користування взятою в бібліотеці літературою, через власний електронний формуляр замовити та отри­мати в електронному вигляді статті з журналів і збірок (у тому числі нотних), включених в електронний каталог бібліотеки. У перспективі, як прогнозують фахівці бібліотечної справи, у читача з’явиться можли­вість бронювати (замовити) видання, знайдене в електронному каталозі, і призначити зручні день і годину для отримання замовленого видання безпосередньо в самій бібліотеці, читач зможе ознайомитися зі списком журналів з фонду бібліотеки, переглянути збірку опублікованих у жур­налах протягом року матеріалів і замовити в електронному вигляді пот­рібну статтю, цілком реальним у майбутньому має стати віртуальний запис читачів.

Наукова бібліотека Московського педагогічного державного університету пропонує Послугу «Особистий кабінет читача». Послугою зможуть скористатись користувачі, які мають читацький квиток з логіном і паролем. Послуга дає такі можливості:

- просмотр забронированных изданий / печать списка забронированных изданий;

- просмотр выданных изданий / печать списка выданных изданий;

- контроль срок сдачи зданий

- просмотр истории (список ранее взятых изданий) / печать списка ранее взятых зданий

- формирование виртуальной Книжной полки, которая позволяет отбирать из электронного каталога и хранить списки интересующих документов.

У контексті впровадження бібліотеками інноваційних технологій та надання нових продуктних послуг більшість фахівців бібліотечної справи погоджуються, що якісна реалізація послуги віртуального «Осо­бистого кабінету читача» сприятиме підвищенню попиту користува­чів на інформаційно-аналітичні ресурси та послуги бібліотеки, більш ефективній реалізації її функціональних можливостей. Наявність вір­туального кабінету, його багата функціональність та інформаційна насиченість вважається серйозною конкурентною перевагою, адже бібліотекам у сучасних умовах доводиться конкурувати з онлайн-книгарнями, книжковими мережами, інформаційними агентствами, багато з яких мають свої онлайн-представництва і вже пропонують клієнтам таку послугу.

Інноваційний підхід до надання дистантних продуктних послуг використовує Російська національна бібліотека (РНБ), яка розвинула ідею віртуального особистого кабінету читача й дала можливість ство­рення на своєму сайті «Віртуального наукового кабінету» [174]. Після авторизації користувачі отримують доступ до таких рубрик, як «Моя папка», «Моя навігація», «Профіль».

Рубрика «Моя папка» дає змогу скористатися такими інструментам, як:

«Списки літератури» (у процесі роботи з каталогами користу­вачі можуть створювати власні списки потрібної літератури. Створені списки можна роздруковувати, редагувати і видаляти);

«Картки СканГАК» (призначені для роботи з «Генеральним алфа­вітним каталогом книг російською мовою (1725-1998)». За допомогою кнопки «додати картку в мою папку» можна додати необмежену кіль­кість карток у свою папку ВНК. Подані картки можна супроводжувати коментарями і роздруковувати в різному масштабі);

«Блокнот» дає змогу вести нотатки, редагувати їх і видаляти.

Рубрика «Моя навігація» дає доступ до таких інструментів, як:

«Закладки» – допомагає створювати та впорядковувати за розді­лами закладки на необхідні користувачам веб-сторінки;

«Історія відвідувань сайту РНБ» – зберігає відомості про всі сто­рінки, які користувач відвідав на сайті РНБ. Безпосередньо зі своєї істо­рії обрану сторінку можна додати у «Закладки» [174].

Подібною за функціями є сторінка «Май лок» Бібліотеки Конгресу, що дає змогу створювати власні колекції на ресурсній базі сайту бібліотеки та керувати ресурсами бібліотеки. Подібна послуга сприяє більш швидкому пошуку потрібної інформації, орієнтації в тому, що відібрано, засвоєнню нової інформації.

Сьогодні бібліотеки, орієнтуючись на індивідуальний підхід до кож­ної групи користувачів, упроваджують такі інноваційні методи спів­праці, як надання консультаційних послуг, проведення семінарів, онлайн-конференцій.

У перспективі пропонують розвиток таких можливостей цієї послуги:

1. «Підсобний фонд». Так пропонується назвати розділ «робочого кабінету», що надає можливість звертатися до книг вільного доступу. Цей вираз близько будь завсіднику бібліотеки, і, хоча воно не зовсім точно збігається з поняттям «книги вільного доступу» - з урахуванням обов'язкової наявності «підказок» і описів, читачеві буде інтуїтивно зрозуміло і близько таку назву. Використання функції вимагає аутентифікації.

2. «Каталог». Ця функція не потребує додаткового описі. Має сенс доповнити можливість самостійного пошуку функцією «Покликати бібліотекаря»: викликом фільтра, що дозволяє задати певні параметри шуканої книги, якщо читачеві невідомі точні відомості, необхідні для пошуку по каталогу. Використання функції вимагає аутентифікації.

3. «Формуляр». Це поняття, знайоме кожному по бібліотеках у ВНЗ або по невеликих бібліотекам, зараз вже йде в минуле: асоційовані з читацьким квитком записи про всі книгах, коли-небудь взятих читачем. Такий формуляр має не менше значення для читача, ніж для бібліотеки. Саме так пропонується реалізувати функцію «Історія читання». Містити «формуляр» може наступні поля: назва книги, дата, термін користування, перше або повторне звернення до джерела. Використання функції вимагає аутентифікації.

4. «Відкладені книги». Так пропонується реалізувати функцію «найбільш часто використовувані книги», сенс якої в тому, щоб доступ до цих книг був для даного читача прискореним протягом обумовленого часу. Доступ до книг відкритого доступу без повторного пошуку, а до решти - без попереднього замовлення. Функція поповнення «відкладених книг» може бути платною для читача. Відмовлятися від книг (навіть якщо у них ще не вийшов строк) має бути безкоштовно. Читачеві необхідно надати можливість заводити і «називати» на свій розсуд «полки»: «книги з історії», «словники», «улюблені», «по дисертації» і т. Д. На основі цієї функції можна надалі пропонувати читачам додаткові платні послуги - «продовження» відкладених книг, покупка окремий статей або частин книги (для тих книг, для яких це дозволено правилами бібліотеки), і т. д. Використання функції вимагає аутентифікації.

5. «Письмовий стіл». Функція платна. Включає в себе можливість створювати, редагувати і зберігати («прибирати в стіл») власні записи, які будуть доступні читачеві в його «робочому кабінеті», з якого б комп'ютера він ні підключився. Зберігатися зти записи будуть на сервері порталу. Є всі підстави вважати, що послуга буде вкрай затребуваною, особливо для читачів, які працюють не тільки віддалено, але і в комп'ютерному залі бібліотеки. Система тарифів може будуватися на розсуд власників - залежно від загального обсягу записів, їх кількості, терміну зберігання або поєднання цих параметрів. Використання функції вимагає аутентифікації.

6. «Конференція». Функція платна. Являє собою класичний Інтернет-форум для оф-лайн спілкування з тими з зареєстрованих на порталі читачів, яких власник «робочого кабінету» вважатиме за потрібне приєднати до «колу учасників». Для приєднання до форуму необхідно отримати «Запрошення» від власника «кабінету». Послати запрошення читач може, скориставшись функцією «Послати запрошення», яка виводить на екран форму, в яку необхідно ввести ID читача, якого планується запросити. Також запросити читача в свою «Конференцію» можна через функцію «Наукова громадськість». Власник «кабінету» може виключати учасників форуму з дискусії на свій розсуд. Використання функції без обмежень вимагає довіреної сеансу зв'язку, з обмеженнями - тільки на читання - аутентифікації.

7. «Наукова громадськість». Функція безкоштовна. Являє собою спеціальний розділ, в якому публікується список читачів, які висловили бажання брати участь в «суспільного життя» - бути запрошеними на «Конференції», отримувати повідомлення від інших учасників. Приєднання до «Наукової громадськості» повинно проводитися усвідомлено - вибором кнопки «приєднатися до наукової громадськості» і заповненням короткої анкети, що містить поля: ПІБ, область наукових інтересів, згоден на публікацію цих відомостей. Запис про кожного з членів наукової громадськості повинна супроводжуватися ID, що присвоюється порталом автоматично, і посиланням «передати записку», за якою можна відправити коротке повідомлення в «поштову скриньку» в «робочому кабінеті» читача, у випадку, якщо він абонувати таку послугу. Користувач цієї функції може розміщувати і редагувати відомості про себе, розміщувати і редагувати список своїх наукових робіт, повідомляти про необхідність (на його погляд) актуалізації відомостей про інших членів наукової громадськості. Використання функції без обмежень вимагає довіреної сеансу зв'язку, з обмеженнями - тільки на читання - аутентифікації.

8. «Поштова скринька». Функція платна. Призначена тільки для отримання та зберігання коротких повідомлень з розділу «Наукова громадськість». У такому повідомленні можна, наприклад, переслати свої контакти, або попросити вийти на зв'язок, якщо читачі вже знайомі. Відповідати на повідомлення «поштової скриньки» не можна. Використання функції вимагає аутентифікації.

9. «Адміністрація». Функція призначена для того, щоб читач міг керувати своїми відносинами з бібліотекою, якщо це необхідно, зокрема, підписуватися на платні послуги, оплачувати їх, навпаки, відмовлятися від подальшого використання послуг, повідомляти про намір отримання нового статусу (наприклад, статусу «автор» або «видавець») і запитувати договір для цього, а потім, направляти договір для укладення, тощо. Використання функції вимагає довіреної сеансу зв'язку.

10. «Поповнення фондів». Функція, доступна користувачам зі статусом «автор» або «видавець». Конкретний склад операцій, які доступні користувачеві за допомогою цієї функцій повинен визначатися його договором з бібліотекою - складом їх взаємних зобов'язань, прав та обов'язків. Контурно можна окреслити цю функцію як дозволяє передавати в бібліотеку нове видання в електронному вигляді та заносити інформацію про нього в Каталог. Використання функції вимагає довіреної сеансу зв'язку.

З точки зору ж процесу взаємодії з бібліотекою робота користувача в режимі довіреної сеансу зв'язку буде відрізнятися від роботи в режимі аутентифицированного сеансу тільки одним: для захищеного з'єднання з бібліотекою користувачеві необхідно буде вимкнути комп'ютер і завантажитися знову з підключеним МАРШ! Ем. При цьому в процесі роботи з бібліотекою йому буде недоступні всі інші ресурси його комп'ютера та інші мережеві з'єднання. Після закінчення сеансу потрібно перезавантаження - і можна знову працювати з іншими сайтами або своїми файлами.

Це цілком органічно, адже ми вимикаємо в читальному залі дзвінок мобільного телефону і не розкладаємо пасьянс під час покупки або продажу прав на свій твір. Нормально, якщо і в цифровому середовищі будуть виконуватися аналогічні правила.

Популярною стає зручна послуга «абонемент електронних видань».

За сприяння УБА з 26 березня по 30 квітня 2014 року з метою впровадження нової бібліотечної послуги та надання можливості користувачам отримати доступ до е-книг українських видавництв Львівська обласна універсальна наукова бібліотека тестує новий сервіс для користувачів.

Користувачі ЛОУНБ можуть скористатися безкоштовним доступом до електронної бібліотеки «Кассіопея», яка містить твори сучасної української літератури, переклади світових бестселерів; навчальну, довідкову літературу тощо.

Ви можете ЛЕГАЛЬНО і АБСОЛЮТНО БЕЗКОШТОВНО оформити замовлення на книги у цифровому форматі українських видавництв, серед яких Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», «Наш час» та інші; читати їх, використовуючи технічні засоби бібліотеки, власні ноутбуки або мобільні пристрої на платформі Android та iOS або дистанційно.

База електронних книг «Кассіопея» налічує близько 16 тисяч видань українською та російською мовами з різних галузей знань, а також художню літературу. Сайт має зручний інтерфейс з можливістю онлайн-читання, створення закладок, zoom та режиму автоматичного гортання сторінок. Кожен зареєстрований користувач отримує так звану «книжкову полицю», куди потрапляють усі обрані для читання книги.

З переліком книг, які доступні через наш новий сервіс, ви можете ознайомитися за цією адресою: https://library.kassiopeya.com/

Щоб стати користувачем «Кассіопеї», необхідно звернутися до працівників відділу автоматизації бібліотечних процесів Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки (просп. Шевченка, 13) або надіслати заявку на e-mail kassiopeya-lounb@ukr.net Після цього працівники відділу нададуть Вам логін і пароль. Для оформлення заявки та реєстрації на порталі «Кассіопея – сузір’я українських книжок» необхідно вказати своє ім’я та прізвище, номер читацького квитка 2014 року та адресу Вашої електронної скриньки.

Після реєстрації на вашу електронну адресу надійде Ваш логін і пароль для входу на сайт.

После завершения процедуры регистрации, Вы можете получить доступ к персональной виртуальной полке, где будут находиться издания, доступ к которым предоставляется бесплатно, и издания, доступ к которым Вы оплатили.

Для нахождения необходимого Вам издания Вы можете:

воспользоваться тематическим каталогом (в левой части сайта), выбрать из списка издателей (под тематическим перечнем), или воспользоваться расширенным поиском (нижнее меню).

Формирование заказа

Выбрав нужную книгу, Вы нажимаете «Купить» и выбранная книга оказывается в «Корзине». Если какое-то издание выбрано по ошибке, можно поставить соответствующую отметку напротив издания и нажать «Обновить».

После окончательного формирования заказа необходимо нажать «Оформить». После этого Вы переходите на страницу оплаты заказа

Оплату вы можете сделать, выбрав один из предложенных способов. После ознакомления с правилами пользования и избранием способа оплаты, нажимаете «Продолжить» и выполняете все предложенные пошаговые инструкции.

После уплаты, приобретенное издание можно увидеть на своей Виртуальной полке, рядом с бесплатными изданиями нашей Библиотеки.

Работая с избранными изданиями, Вы имеете полный функционал для чтения их. Это и полноконтекстный поиск, и приближение текста, и просмотр содержания, и закладки и т.д.

В Великобритании 3 марта 2014 стартовал годичный пилотный проект, позволяющий читателям библиотек удаленно арендовать электронные книги.

В течение года абоненты четырех публичных библиотек Великобритании — в Питерборо, Ньюкасле, Виндзоре и Дербишире — будут иметь удаленный доступ к каталогу, насчитывающему более 1000 электронных книг. Арендовать книгу можно будет либо на семь, либо на 21 день. Среди доступных книг будут как классические произведения, так и новинки.

Целью пилотного проекта является «изучить в реальном времени и в реальных условиях влияние удаленного пользования электронными книгами в публичных библиотеках на авторов, издателей и библиотечные услуги, чтобы затем найти подходящую и устойчивую модель для всех участников процесса». Эксперимент проводится в ответ на рекомендации из прошлогоднего отчета Уильяма Сигхарта (William Siegahrt) — издателя и филантропа, который, после изучения британского рынка электронных книг, посоветовал библиотекам предоставлять читателям удаленный доступ к национальному каталогу е-книг.

Исследование финансируется грантом в размере £ 40 тысяч, который фонд British Library Trust выделил Обществу заведующих библиотеками (Society of Chief Librarians) и Ассоциации издателей Великобритании. https://www.pro-books.ru/sitearticles/14483

В Україні організовано доступ до електронних журналів різної тематики PressPoint.

Сайт presspoint.ua — це єдина точка продажу української преси в електронному вигляді. На сайті можна оформити передплату або придбати окремий номер. Сьогодні каталог налічує більш ніж 600 різних видань. Також це сайт, який цікаво читати.

Застосунок PressPoint Reader — безкоштовний для завантаження рідер з можливістю придбати окреме видання або передплатити його безпосередньо в застосунку. Сьогодні прикладна програма доступна на платформах iOS (iPad), Android та Windows. Використовуйте настільний ПК, ноутбук або планшет для читання свіжого випуску улюбленого журналу.

Після вдалого оформлення замовлення, придбаний номер видання відразу потрапляє в особистий кабінет читача та автоматично стає його власністю. Тепер отримати доступ до видання можна з будь-якого пристрою, будь то домашній ПК, ноутбук або планшет.

(Примітка: при банківському переказі, з незалежних від нас обставин, гроші на рахунок PressPoint можуть надійти лише наступного дня. Аби не чекати так довго, існує можливість вислати копію чека для підтвердження оплати. Отримавши такого листа, ми негайно відправимо номер в особистий кабінет читача.)

В цілому треба зазначити, що користувач не отримує файл-джерело (PDF) для скачування. Купується можливість читання номерів в спеціалізованому застосунку PressPoint Reader. Версії рідера для різних програмних платформ доступні для завантаження на сайті.

Видавці серйозно підійшли до питання захисту власної інформації. Окрім табу на передачу файла-джерела (копіювання, перепродаж та передачу третім особам), існує також можливість обмежити кількість пристроїв доступу до видання.

Отримані видання можна читати офлайн. Всі випуски особистої бібліотеки зберігаються в постійному доступі, завжди під рукою. Здійснення нової купівлі — одне лише обмеження для PressPoint Reader в режимі офлайн.

При виникненні проблем з отриманням оплаченого видання, адміністрація сайту протягом 24 годин з моменту отримання листа або дзвінка читача, повторно відправляє видання в його особистий кабінет.

Ще більше зміщення орієнтиру у бік інтересів клієнта позначене у статті «Повернення та обмін». Замовили не той номер? Не задоволені якістю електронної копії?

(Зовнішній вигляд сторінок придбаного номеру виявився гіршим, ніж в режимі його попереднього перегляду на сайті.) Протягом 3-х днів з моменту придбання видання зв`яжіться зі службою підтримки PressPoint (support@presspoint.com.ua) для повернення грошей або обміну номера.

Виникло багато питань? Несподівано з`явилися проблеми в роботі рідера? Напишіть або зателефонуйте нам в будь-який час.

У support-інженерів є 3 дня з моменту отримання запиту аби вирішити нетривіальну проблему користувача. Реакція на просту задачу надійде на протязі 1-2 годин.

Не вдалося укластися в строк або проблема виявилася нерозв`язною? Ми повернемо гроші на особистий рахунок для повторного замовлення або оплати нового.

Немає 100% впевненості, що в 10 випадках з 10 все пройде гладко. Однак, ми гарантуємо вирішення проблем в стислі сроки та налаштовані на конструктивний діалог з клієнтом.

Інший приклад сервіс ClassBook - дає можливість читати електронний навчальний контент в цифровому вигляді з екрану планшета, ноутбука або настільного ПК, організовано зберігати колекцію електронних підручників, уроків і прикладних програм, оформити передплату або придбати окремий контент через інтернет.

Сайт classbook.com.ua — это освітній ресурс і інтернет-магазин з продажу освітнього контенту в електронному вигляді. Мета сайту - забезпечити можливість користувачу легально придбати учбову літературу для школи, ВНЗа та самооосвіти, а також оформити підписку.

Сьогодні ClassBook тісно співпрацює з видавцями шкільної літератури в Україні.

Зокрема, затребуваним напрямом консультаційної діяльності, що здійснюється зарубіжними та вітчизняними бібліотеками, є кон­сультування в правовій сфері.

Так, у Російській Федерації при бібліотеках створено понад 7 тис. центрів правової інформації. Як зазначає О. Тихонова, створення Центру правової інформації Російської національної бібліотеки знач­ною мірою змінило інформаційно-правовий сервіс не тільки для чита­чів, а й для структурних підрозділів і служб самої бібліотеки [204].

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка відкрила свій Центр правової інформації, який функціонує у співпраці з міським управлінням юстиції та місцевим інститутом права. Завдяки центру користувачів особисто і через Інтернет консультують чиновники, а студенти-волонтери допомагають відвідувачам знаходити інформацію на урядових сайтах, спеціалізованих блоґах і форумах. Бібліотекарі відзначають, що найчастіше за допомогою звертаються люди з нижчим за середній рівнем доходів. Серед актуальних питань – права працівників (наприклад, декретна відпустка), оформлення власності та спадщини і, особливо, соцільний захист. Чернігівські бібліотекарі з приємністю згадують, як літня пара прийшла до них із шампанським та іншими частунками, щоби відсвяткувати перерахування пенсій. Такі історії не поодинокі і переконують у важливості правових консультацій для населення.

Утім, у складних умовах сьогодення дедалі частіше виникає ситуа­ція, коли питання, що цікавлять користувачів, перебувають на перетині різних галузей знань, різних сфер суспільного життя, тому для їх ефек­тивного вирішення потрібна взаємодія експертів з широкого кола різ­них галузей наук. Таким чином, виникає гостра необхідність в органі­зації бібліотеками міждисциплінарної співпраці провідних наукових фахівців з різних сфер знань для підготовки наукової й аналітичної про­дукції та надання якісних послуг окремим замовникам. З огляду на те, що бібліотечні працівники не завжди володіють необхідним рівнем спе­ціальних знань, які можуть бути необхідні під час підготовки затребу­ваного користувачем продукту, вони, з одного боку, змушені підвищу­вати свій власний науковий рівень, а з іншого – залучати до співпраці спеціалістів з окремих вузьких питань. Бібліотека в даному випадку виступає координатором науково-дослідної діяльності, спрямовуючи її на вирішення саме тієї проблеми, що цікавить замовника. Бібліотека стає майданчиком, на базі якого створюється проектна команда зі спів­робітників різних підрозділів та галузей наук. Такий напрям діяльності активно розвивається Національною парламентською бібліотекою Япо­нії, у якій міждисциплінарна співпраця використовується під час під­готовки бюлетенів з політичної, правової та інших тематик. Результати згаданого наукового співробітництва публікуються у вигляді міждис­циплінарного звіту. Наприклад, у 2008 р. Національною парламентсь­кою бібліотекою Японії були підготовлені такі звіти, як «Політичні проблеми Японії в міжнародному контексті», «Вплив послаблення регу­ляційної політики в економічній сфері», «Розгляд тенденцій розвитку Японії в парламентах зарубіжних країн».

Прикладом активного використання новітніх технологій та міждисциплінарної співпраці є спільний проект Фонду МакАртура та Інсти­туту музейної та бібліотечної справи США (Institute of Museum and Li­brary Services, IMLS), які розпочали створення в музеях і бібліотеках США 30 нових навчальних лабораторій для молоді.

Цей загальноамериканський проект виник під впливом роботи «території інновацій» для підлітків під назвою YOUmedia в Публічній бібліотеці Чикаго. Мета чикагської «території інновацій» – поєднати підлітків з книгою, медіа та організаціями, що працюють з молоддю. Тут зібрано тисячі книжок, понад 100 комп’ютерів, різноманітні засоби та програмне забезпечення для створення медійної продукції, включа­ючи студію звукозапису, що дає змогу підліткам самовиражатися через музику та слово. Підлітки мають можливість відвідувати семінари, обговорювати книжки, зустрічатися з авторами та відвідувати вистави. YOUmedia також існує й поза межами бібліотеки – віртуально, створюючи віртуальну громаду, де молодь обговорює свої та чужі ідеї, має можливість створити своє віртуальне портфоліо тощо. На сайті www.youmediachicago.org можна переглянути відео про цю ініціативу Пуб­лічної бібліотеки Чикаго. Тепер такі лабораторії за підтримки Фонду МакАртура та Інституту музейної та бібліотечної справи США будуть створені в музеях і бібліотеках по всій Америці. Тут молоді люди навча­тимуться створювати контент, замість того щоб просто «споживати» інформацію, адже, за даними вчених, молодь вчиться тоді, коли робить щось сама, власноруч.

Електронний путівник по бібліотеці зробить можливим відвідування будь-якої, навіть віддаленої від читача бібліотеки – в іншому місті, іншій країні.

Нові технології відкривають вельми оптимістичні перспективи для читачів з «особливими потребами», наприклад інвалідів по зору: вже існують апарати, які переводять текст, навіть текст, записаний за методом Брайля, в усне мовлення, причому можливий синхронний переклад на різні мови. Такі апарати активно використовуються в бібліотеках Америки, Німеччини, Англії. Стають все більш доступними і особливі комп’ютери для сліпих і слабозорих, що також використовуються в бібліотеках [120].

Застосування нових технологій робить більш комфортним для читача користування і самою бібліотекою: електронний запис до бібліотеки, електронна реєстрація видаваних і зданих книг, єдиний читацький квиток, що дозволяє користувачеві здати взяту ним книгу в будь-яку бібліотеку міста, вельми зручні.

В японських бібліотеках проводиться експеримент з використання електронного бібліотекаря – робота, що дає змогу читати книги в бібліо­теці, не заходячи до неї. Він є коробкою 50 на 45 см на колесах, що забез­печена цифровою відеокамерою й особливою механічною рукою. Керу­вання електронним бібліотекарем здійснюється через Інтернет. Машина здатна вибрати книгу і своїми механічними пальцями перегортати сто­рінки, передаючи зміст на дисплей користувача. Робот призначений для зайнятих людей, у яких немає часу ходити по бібліотеках.

Актуальною та затребуваною є служба поточного оповіщення. Цей вид обслуговування почав широко розповсюджуватися у всіх авторитетних комерційних повнотекстових, реферативних та бібліографічних базах даних з другої половини 1990 р. Dialog, LEXIS-NEXIS, ProQuest, EBSCO, ScienceDirect, AGRICOLA і багато інших надають інформування про нові надходження за заявленою тематикою в якості стандартної послуги, підвищує рівень комфорту для клієнтів.

Активно використовується останнім часом така форма інформування як віртуальна виставка. Це новий вид інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, синтез традиційного (книжкового) і новітнього (електронного) способів надання інформації.

Також перспективним є створення бібліотечних буктрейлерів.

Не менш ефективна форма роботи прес-кліпінг. Прес-кліпінг можна визначити як:

– аналіз та контроль матеріалів ЗМІ на певну тему;

– підбірка і аналіз матеріалів з центральних та регіональних ЗМІ: газет, журналів, телебачення, радіо, а також інформаційних агентств;

– огляд джерел інформації з проблеми, теми з короткою анотацією, частіше в електронному середовищі, що дозволяє подати матеріал барвисто, представити його більшій кількості споживачів, в тому числі віддаленим користувачам.

Умова включення матеріалів у прес-кліпінг одна – вони повинні бути присвячені проблемам обраної теми [176].

Володіння значним структурованим обсягом інформації, що відкрилася завдяки новим технологіям, можливість її оперативної передачі робить бібліотеку бажаним партнером для засобів масової комунікації (як друкованих, так і телевізійних), а також інших установ культури, освіти, громадських організацій, комерційних структур та окремих підприємців. Організація безперешкодного, комфортного доступу до інформації різко підвищує соціальний статус бібліотеки, робить її неодмінним учасником всіх значущих подій.

Ефективне використання всіх наявних ресурсів, створення гібридних бібліотек дозволить здійснити перехід від однієї форми інформаційної культури до іншої. Це і є соціальний внесок бібліотеки у майбутнє, що дозволяє їй залишитися одним з найважливіших інститутів суспільства [120].

Підсумовуючи, можна констатувати, що впровадження сучасних інформаційних і комунікаційних технологій не тільки створює нову інформаційну обстановку, а й докорінно змінює зміст і характер роботи бібліотеки [31, с. 319].

Автори публікацій, присвячених інноваційним бібліотечним послу­гам та технологіям, сходяться на думці, що послуги, реалізовані бібліо­теками в електронному середовищі й адресовані широкому колу відда­лених користувачів, можуть і повинні розвиватися і в змістовному плані, і в плані застосування нових технологій. Адже зростання популярності Інтернету та інтенсивне впровадження нових інформаційних та кому­нікаційних технологій у бібліотечну практику висувають нові вимоги до бібліотекарів, змушуючи їх по-новому поглянути на свою профе­сію та традиційні бібліотечні функції. Сучасна бібліотека зобов’язана забезпечити вільний доступ до інформації та документів усім катего­ріям користувачів незалежно від того, де перебувають вони і, зокрема, запитувана інформація. Таким чином, основним завданням бібліотеки стає організація багаторівневого інформаційного простору. Це – бачення бібліотеки в інформаційному сто­літті, саме така бібліотека забезпечує прискорення процесу формування інформаційного суспільства, у якому інформація стане дієвим інстру­ментом самореалізації особистості й суспільного прогресу.