ВИСНОВКИ. Передвоєнні погляди на майбутню війну радянського військово-політичного керівництва та планування бойових дій у головних підходах були правильними

Передвоєнні погляди на майбутню війну радянського військово-політичного керівництва та планування бойових дій у головних підходах були правильними. Проте окремі прорахунки й помилки зумовили невдачі початкового періоду війни. Радянські війська боролися за умов, коли німецьке командування захопило ініціативу, авіація супротивника панувала в повітрі. Це стало причиною винятково напруженої боротьби й складності в управлінні військами. Неготовність військ прикордонних військових округів до відбиття ударів супротивника виявилася найважливішою причиною, що визначила невигідний для радянської сторони розвиток подій на початку війни.

Німецьке командування спочатку не робило ставку на південь України, проте у зв’язку з деяким подіями, змушене було змінити свою думку Захоплення півдня України Німеччиною було спочатку засноване на необхідності захисту власного нафтопостачання та сприянні в просуванні вермахту в напрямку радянських джерел нафти на Кавказ.

Оборона Одеси була першою оборонною операцією, в якій відстоювання міста не було головною ціллю. З відходом фронту все дальше на схід Одеса уже не мала великого значення важливого промислового центру. Одеська промисловість не могла працювати на країну з ізольованого плацдарму, а після того, як близько двох третіх підприємств були евакуйовані, залишена частина з труднощами забезпечувала потребу оборонного району.

Утримування Одеси як військово-морської бази також не мало в часи оборонних дій самостійне значення. Цінність Одеси була в іншому. Вона була добре оснащеним плацдармом у ворожому тилу. Швидко захопити місто ворогу не вдалося. Декілька штурмів захисники міста відбили з великими втратами для ворога. Напередодні залишення міста радянські війська провели вдалу десантну операцію в районі села Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення оборони міста було прийняте у зв’язку з проривом німецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулося без втрат і несподівано для ворога.

Радянські війська, що протягом 73 днів обороняли місто, прикували до себе значні сили ворога, завдавши їм великих втрат (понад 300 тис. осіб). Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж 2 половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам.

Під час оборони міста загальні втрати Приморської армії, за даними відділу кадрів Приморської армії, складали 40 427 чоловік, із 4397 чоловік було вбито, 24 218 поранено, а 9 747 пропали безвісті.

У жовтні 1941 р. німецькі війська прорвали оборонну радянських військ і увірвалися до Криму, проте зустріли опір з боку міста Севастополя. 30 жовтня розпочалася довга оборонна операція. Місто не було обладнано оборонними спорудами із суходолу, але мало продуману оборону з моря. У стислий час навколо міста було створено три лінії оборони.

Хоча місто було відділено від тилових районів суходолом, дії Чорноморського флоту упродовж 250 днів забезпечували оборону міста необхідним. Неодноразові штурми міста німецькими і румунськими військами були відбиті з великими втратами для ворога. Проте поразка радянських військ Кримського фронту на Керченському півострові дала змогу німецьким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону міста. 3 липня 1942 р. було віддано наказ про евакуацію міста. Евакуюватися змогла лише невелика частина військ оборони.