Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Союз­ником були кримські татари.




2.

Визвольна боротьба українського народу під проводом Богдана-Зиновія Хмельницького у своєму розвитку пройшла три головні етапи:

1етап початок національно-визвольної революції.

Повалення влади шляхетської Речі Посполитої і створення нової української держави (лютий - грудень 1648 р.).

Козацько-селянська армія разом з татарською кіннотою розгромлює польські війська під:

- Жовтими Водами (5-6 травня);

- Корсунем (16 травня);

- Пилявцями (13 верес­ня),

- оточує Львів (26 вересня - 16 листопада) і визволяє майже всю Україну.

2 етап - наростання визвольної боротьби та її невдачі.

- Облога повстанцями Збаража (30 червня 1649 р.);

- розгром королівських військ під Зборовим і підписання миру (5-6 серпня 1849 р.);

- похід у Молдову (серпень 1650 р.).

- Поразка військ Б. Хмельницького під Берестечком (червень 1652 р.).

- Невдача Тимоша Хмельницького у Валахії і його смерть (1653 р.).

- Перемога під Жванцем (вересень - грудень 1653 р.).

- Переяславська рада і Березневі статті (1654 р.).

3 етап - завершення національно-визвольної революції за незалежність молодої держави (1654-1660 рр.).

- Воєнні успіхи українсько-російських військ (весна 1654 р. - осінь 1655 р.).

- Зміни московської політики щодо України.

- Пошуки Хмельницьким нових союзників.

- Сепаратне Віденське перемир'я Москви і Польщі (листопад 1656 р.). Смерть Б. Хмельницького.

- Гетьманство 1. Виговського і Юрія Хмельницького.

- Розкол "України на дві частини.

- Україна вступила у новий історичний період розвитку, який отримав в історії назву Руїна.

Масштабність народних виступів, їх сила, глибина і міцність обумовили еволюцію поглядів Б. Хмельницького на кінцеві цілі очолюваного ним протистояння.

Спочатку Хмельницький виступав як вірний підданий короля, який і гадки не мав нищити Річ Посполиту.

На пропозицію прийняти звання та клейноди гетьмана він відповів, що хоче отри­мати їх із рук короля.

Більше того, Хмельницький думав захищати Україну, перебуваючи в ролі королівського васала.

Після воєнних перемог 1648 р. Хмельницький висловив праг­нення повністю звільнити Україну від польсько-шляхетського панування і створити незалежну державу.

В ході революції це завдання було здійснено.

Гетьман на переговорах з поляками в лютому 1649 р. окреслив територію цієї держави - йшлося про всі землі, заселені українцями.

Підставою для цього було те, що в минулому на ці землі поширювалася влада руських князів.

Цю ідею гетьман прагнув реалізувати у Зборівському (1649 р.) і Білоцер­ківському (1651 р.) мирних договорах з Річчю Посполитою.

За Зборівським миромукраїнські землі в складі трьох воєводств (Брацлавського, Київського, Чернігівського) отримали фактично політичну автономію в складі Польщі.



- На цих землях урядові посади мали право займати тільки православні, їх призначення було остаточним і не потребувало ніякого затвердження з боку Польщі;

- польське військо без запрошення козацького керівництва не мало права входити на територію воєводств,

- тут не мали права прожи­вати євреї (реакція народу на ту роль, яку вони зіграли як орендарі й управителі шляхетських маєтків) та єзуїти.

- Реєстр козаків 40 тис..

- Повстанцям гарантовано повну амністію.

Зборівська угода була укладена після відчутних поразок Польщі, яка і змушена була піти на такі поступки.

У 1651 р. поляки після Берестецької битви, де їм вдалося здобути перемогу, відмовилися від Зборівської угоди і нав'язали нову, що за місцем підписання названа Білоцерківською.

- Козацькі землі обмежувалися Київським воєводством,

- козацький реєстр зменшу­вався у 2 рази - із 40 до 20 тис. чол.,

- польські війська мали право вільно проходити через Київське воєвод­ство,

- урядові посади в ньому зат­верджувались польською адміні­страцією,

- відновлювалась цер­ковна унія і право євреїв та єзуїтів проживати, де їм заманеться.

Це ті відмінності, що впадають в очі під час порівняння угод.

Але є між ними і ніби спільне, яке за уважнішого розгляду виявляє себе як відмінне.

Обидві угоди передбачали:

- відновлення права польської шляхти на маєтки,

- повернення селян до своїх панів і відбування попередніх (як і до 1648 р.) повинностей.

Але за умовами Зборівської угоди шляхті довелось би повертатись на землі, де не було польського війська, а влада фактично належала козацькій адміністрації.



А за умовами Білоцерківського договору - під захистом польського війська і державних органів влади.

І коли після Зборівського миру Б. Хмельницький мав можливості для маневру, оголосивши, що дореєстру 40 тис. козаків, додається по 2-3 помічники на кожного чоловіка (з числа селян, що були у війську) і що земля буде повернута всім шляхтичам, за винятком тих, хто жорстоко ставився до своїх підданих (а таких було немало), то в 1651 р. він таким чином діяти вже не міг.

І хоч у 1652 і 1653 рр. козацькі війська отримали нові блискучі перемоги, зокрема під Батогом та Жванцем, але сил продовжувати боротьбу вже не було.

3.

В 1653 р. Україна переживала велику економічну та політичну кризу. Шестирічна війна виснажила сили. Хмельницькому не вдалося закріпитися в Молдавії, де він втратив сина Тимоша, на якого покладав великі надії як на свого наступника.

Кримський хан, єдиний союзник, під Жванцем укладає мир з Яном Казимиром.

Здійснюється масове переселення українців на схід — землі, на які московські царі намагаються поширити свою юрисдикцію.

Все це і примушувало Хмельницького активізувати зусилля в напрямку одержання протекції від московського царя, щоб з його допомогою довести війну до переможного кінця.

8(18) січня 1654 р. у Переяславі відбулася старшинська рада, яка прийняла рішення про союз із Московським царством.

Присягаючи на вірність царю, українці щиро вірили в те, що у разі дотримання обома сторонами умов договору Україна збереже завоювання національно-визвольної революції і забезпечить незалежність держави.

Представник же царя воєвода В. Бутурлін присягати від імені царя на вірність Гетьманщині відмовився.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал