Липа дрібнолиста (слайд 26).

На відкритому просторі липа дрібнолиста має характерну, досить декоративну яйцеподібну крону (слайд 27). Дерево добре переносить як формувальне, так і сильне омолоджувальне обрізування. На слайді 28 – липа на вул. Драгоманова (1 рік після обрізування). На слайді 29 – липа на вул. Широкій (5 років після обрізування). Однак у липи часто зустрічаються прикореневі пагони або вовчки (слайд 30-31), які псують декоративність дерева і їх потрібно видаляти.

Добре переносить обрізування тополя (слайд 32), яка здатна практично на рівні стовбура (гілки 1-го порядку) сформувати крону з обростаючих пагонів (слайди 33-34).

У гіркокаштана звичайного після обрізування пагони відростають погано (слайд 35), тому для цієї породи не рекомендується сильне обрізування, хіба що тільки легке формувальне та санітарне.

Добре переносить сильне обрізування верба біла (слайд 36), формуючи після цієї процедури густу крону.

Важливо дотримуватися правильних термінів та технології обрізування.

Великі і важкі гілки слід зрізати у декілька прийомів, як це показано на слайдах 37-38, застосовуючи підв’язування гілок, щоб запобігти їх обламуванню. Після обрізування рану на дереві рекомендується обробити садовим варом або звичайною олійною фарбою.

Нині досить популярними є методи так званої арбористики, запропоновані науковцями із НУБіП (м. Київ). Для догляду за деревами вони використовують спорядження та навики скелелазіння, що дає можливість діставатися найбільш важкодоступних ділянок крони без спеціальної техніки, причому дерево не травмується і обрізування є досить ефективним (слайди 39-40).

Інколи при догляді за старими чи пам’ятними деревами виникає проблема крупних гілок, які шкода зрізати, але вони загрожують розломами та тріщинами. У сучасній арбористиці існують такі методи як брейсинг і каблінг, які дозволяють зберегти гілки дерева і дотримати відповідної безпеки.

Каблінг – монтаж системи розтяжок,, які обмежують амплітуду коливання дерева під час сильного вітру (слайд 41).

Брейсинг – скріплення елементів дерева різьбовими наскрізними шпильками або глухими самонарізами; така необхідність виникає у разі розщеплювання стовбурів або розвилок дерев.

Загалом при вирішенні питання – обрізувати чи не обрізувати – слід керуватися кількома важливими факторами.

Це перш за все нормативи, за якими визначаються відстані від дерева до різних споруд у містах (слайд 42).

Також трапляється, що дерева знаходяться надто близько до стін чи вікон будинків (слайди 43-44), чи загрожують падінням гілок або цілого дерева (слайди 45-46).