Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
ТЕМА: Ходова частина гусеничних тракторів.
Лекція 27 РОЗДІЛ. Ходова частина і керування тракторів, самохідних шасі і автомобілів ТЕМА: Ходова частина гусеничних тракторів. Маса гусеничного трактора через рушій (рис. 10) розподіляється по значно більшій опорній поверхні, ніж у колісного. Цим забезпечується: краще зчеплення із ґрунтом; зменшення буксування; стабільні тягові властивості; можливість розвивати високі тягові властивості порівняно з колісними машинами; підвищена прохідність по сипких і вологих ґрунтах. До недоліків гусеничного рушія відноситься: висока вартість, підвищена металоємкість, складність конструкції; значна витрата часу на обслуговування. Рис. 10. Схеми ходової частини гусеничних тракторів: а - з еластичною підвіскою; б - із напівжорсткою підвіскою; 1 – напрямне колесо; 2 - гусениця; 3- амортизаційна пружина; 4 - вісь опорного котка; 5 - вісь (цапфа) каретки; 6 – вісь балансирів; 7 - опорні котки; 8 - балансири; 9 - ведуча зірочка; 10 - підтримуючий ролик; 11- пружини каретки; 12 - рама візка; 13 - ресора підвіски; 14 - вісь рушія; 15 - задній шарнір підвіски До конструкцій ходової частини трактора висуваються такі основні вимоги: еластичність підвіски, надійність зчеплення з ґрунтом, зручність експлуатації, регулювань і заміни ланок, зменшення шуму при русі. Гусениці за конструкцією шарнірів поділяють на відкриті і закриті або захищені. Крім цього, ведучі закордонні виробники, а також Харківський тракторний завод, пропонують варіанти армованої гумової гусениці. Ведуче колесо (зірочка) виготовляється у вигляді ступиці з прикрученими до неї (або відлитими, як одно ціле) зубчастий вінець. Зачеплення ведучого колеса з гусеницею цівкове, тобто, зуб ведучого колеса входить в зачеплення з цівкою, утвореною втулкою ланки. Направляюче колесо може мати кривошипний або повзунковий натяжний пристрої, а за способом регулювання їх поділяють на механічні і гідравлічні. Якщо підвіска гусеничного рушія пружна балансирна, то її конструкція, крім вище перерахованого, включає: опорні котки, амортизатор направляючого колеса, підтримуючий ролик. Напівгусеничний рушій застосовується як один із засобів підвищення тягово-зчіпних властивостей колісних тракторів і використовується порівняно рідко. Задній міст гусеничного трактора — це комплекс механізмів трансмісії, які збільшують і передають крутний момент від коробки передач до ведучих зірочок гусеничного рушія. До складу заднього моста трактора входять головна передача, механізм повертання, гальма і кінцеві передачі. Загальна будова і принцип дії головних і кінцевих передач гусеничних тракторів принципово не відрізняються від передач колісних тракторів та автомобілів. Цікавими є механізми повороту, призначені, як правило, для надання гусеницям різних швидкостей руху. Механізм повороту більшості гусеничних тракторів є самостійним агрегатом, розміщеним за головною передачею, який розподіляє потік потужності між гусеницями. Лише в тракторах Т-150 функції механізму повороту виконує коробка передач. На сільськогосподарських тракторах більш поширені фрикційні та планетарні механізми повороту. Фрикційні механізми (муфти керування) повороту трактора за будовою і принципом дії подібні до постійно замкнених багато дискових зчеплень. На кінцях ведучого вала 7 заднього моста (рис. 4.65) закріплено ведучі барабани 8 муфт керування. На барабани надіто ведучі диски 2, які входять з ними в зачеплення, а між ними розміщено ведені диски 3 із зубцями по зовнішньому колу. Цими зубцями ведені диски входять у зачеплення з веденими барабанами 10. Для збільшення тертя до ведених дисків прикріплено фрикційні накладки. Ведучі і ведені диски затиснено між натискним диском 14 і фланцем ведучих барабанів пружинами 11. Отже, за рахунок сил тертя обертання від ведучого вала заднього моста 7 передається на ведені барабани 10 муфт керування і ведучий вал І кінцевої передачі. На ведених барабанах розміщено стрічкові гальма 9, які за прямолінійного руху трактора не працюють. Планетарний механізм повороту. У гусеничних машинах з таким механізмом крутний момент від ведучої шестерні 9 (рис. 4.66) головної передачі передається на ведену шестерню 6, в маточині якої нарізані зубці коронної шестерні 8. Всередині коронної шестерні розміщено два водила 10 (одне для передачі крутно-го моменту на праву гусеницю, друге — на ліву). На кожному водилі на осях встановлено по три циліндричні шестерні-сателіти 11, які своїми зубцями одночасно входять у зачеплення із зубцями коронної шестерні 5 і сонцевої шестерні 7. Сонцева шестерня 7 жорстко з'єднана з гальмовим шківом 4, який за допомогою пружини 3 охоплює гальмівна стрічка 12. Водило 10 жорстко посаджене на вал 5, на якому закріплено також ведучу шестерню 1 12 ми
Рис. 4.66. Будова (а) та схема (б) планетарного механізму повороту: Д — двигун; КП — коробка передач; 1 — ведуча шестерня кінцевої передачі; 2 — шків кінцевої передачі і зв'язаний з нею гальмівний шків 2. За прямолінійного руху трактора (важелі і педалі керування гальмами відпущено) гальмівні стрічки 12 шківів 4 обох сонцевих шестерень 7 затягнені пружинами 3, а гальмові стрічки 13 шківів 2 — відпущені. При цьому обертання від головної передачі передається коронною шестернею на сателіти, які, оббігаючи навколо нерухомої сонцевої шестерні, обертають ведучий вал 5 кінцевої передачі. У гусеничних тракторах Т-150 ведучий міст складається з двох головних і двох кінцевих передач (рис. 4.67). Характерною особливі- Рис. 4.67. Кінематична схема механізмів ведучого моста трактора Т-150: I — гідропідтискні муфти; 2 — вторинні вали; II — коронна шестерня Рис. 4.68. Ведучий міст трактора Т-150: 1 — піввісь; 2 — Вал маточини заднього моста; 3 — шпонка; 4 — корпус моста; 5, 6 — відповідно гайка і шпилька кріплення корпусу головної передачі; 7 — корпус головної передачі; 8 — ведена шестерня; 9-11 — відповідно іюзпірне, ущільнювальне та оливозгінне кільця; 12, 32 — болти; 13 — гайка; 14 — шайба; 15 — фланець ведучої шестерні; 16 — демонтажний болт; 17, 18 — повстяний та гумовий сальники; 19 — кришка корпусу головної передачі; 20, 22 — регулювальні прокладки; 21, 24, 27, 33 — конічні роликопідшипники; 23 — стакан; 25 — ведуча шестерня; 26 — штифт; 28 — сапун; 20 — стяжний болт; ЗО — маточина веденої шестерні; 31 — кришка підшипника; 34 — стопорне кільце; 35 — регулювальна гайка; 36, 37 — замкова і стопорна шайби стю ведучого моста цього гусеничного трактора є відсутність у ньому механізму повороту. Крутні моменти передаються від вторинних валів 2 коробки передач через карданні передачі 4 до головної передачі (шестерні 5 і б), а від них — до кінцевих передач (деталі 8 - 11). Кінцеві передачі уніфіковані з колісними редукторами колісного трактора. Ведучий міст трактора Т-150 (рис. 4.68) складається з корпусу 4 з привареними до нього валами маточин 2, двох незалежних одна від одної уніфікованих головних передач. Корпус моста кріплять до рами бугельними затискачами. Рама сприймає реактивний крутний момент від корпусу моста через шпонки З, які водночас забезпечують правильне положення моста відносно рами. Ведену шестерню 8 прикріплено болтами до маточини ЗО, встановленої на конічних роликопідшипниках 27, зовнішні кільця яких розміщено в гніздах, утворених корпусом 7 головної передачі і кришками підшипників 31. Детальніше роботу механізмів повороту розглянуто в розд. 5.
|