Задача № 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Час ук­лало із приватним підприємцем договір комісії

Товариство з обмеженою відповідальністю " Час" ук­лало із приватним підприємцем договір комісії. За цим договором ТОВ передавало приватному підприємцеві шкіряні куртки на ре­алізацію, а підприємець зобов'язувався сплатити ТОВ обумовлену суму коштів, отриманих від реалізації. Підприємець реалізував товар, але гроші на рахунок ТОВ не перерахував. ТОВ " Час" звернулося до господарського суду із позовом про примусове стягнення суми від продажу курток. Підприємець, в свою чергу, подав позов до товари­ства про визнання договору комісії недійсним, мотивуючи це тим, що договір не було завізовано головним бухгалтером ТОВ " Час".

1. Яким нормативним актом обумовлено необхідність візування господарських договорів головними бухгалтерами? Яка від­повідальність настає за недодержання такого порядку?

2. Чий позов задовольнить суд?

Задача № 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю вирішило укласти із державним підприємством, що знаходилося в іншому місті, договір оренди виробничих приміщень. За обставин, що склалися, у визначений час директор товариства не зміг виїха­ти на підписання договору. Оскільки за статутом товариства ніхто, крім директора, не міг підписувати господарські договори, товари­ство довіреністю уповноважило комерційного директора на підпи­сання договору. В довіреності повноваження комерційного дирек­тора були сформульовані як " право на оформлення договору орен­ди". Але представники державного підприємства відмовилися ма­ти справу із комерційним директором підприємства, посилаючись на те, що поняття " оформлення договору" не включає право на його підписання.

1. Хто має підписувати угоди від імені суб'єктів господарю­вання?

2. Які вимоги пред'являються згідно із законодавством до довіреностей, що видаються від імені суб'єктів господарювання?

3. Чи правомірна позиція представників державного підприємства?

Задача № 3.

Між ЗАТ «Пірс» та державним замовником було укладено Контракт на поставку продукції для державних потреб. ЗАТ «Пірс» виконало умови Контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставити продукцію. Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. ЗАТ «Пірс» реалізувало виготовлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовникові про відшкодування завданих збитків, в тому числі неотриманого очікуваного прибутку. У відповідь на претензію державний замовник відмовив в задоволенні претензійних вимог на тій підставі, що ЗАТ «Пірс» реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об’єктивно мало можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що зафіксована у Контракті. ЗАТ «Пірс» звернулося з позовом до арбітражного суду про стягнення збитків з державного замовника.

1. Яке рішення має постановити арбітражний суд?

2.Які вимоги у наведеному випадку має заявити ЗАТ «Пірс»?

3.Яка відповідальність державного замовника за відмову від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб, встановлена законодавством?

Задача № 4.

Приватне підприємство «Радон», маючи оригінальний примірник господарського договору на поставку сільськогосподарської продукції з селянським (фермерським) господарством «Жито», внесло в нього зміни щодо ціни на продукцію. Селянське (фермерське) господарство «Жито» відмовилось від здійснення поставки за зазначеною у примірнику договору ПП «Радон» ціною. ПП «Радон» звернулося до арбітражного суду з позовною заявою про спонукання С(Ф)Г «Жито» до виконання умов договору поставки.

1.. Яке рішення має винести арбітражний суд?

2. Чи встановлено в законодавстві порядок внесення змін до господарських договорів?

3. Якщо так, то розкрийте порядок зміни умов господарського договору, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України..

Нормативно-правові акти: 11, 25, 32, 38, 54, 55, 58, 59, 60, 67, 68, 69, 70, 71, 72.

Література: 1, 4, 5, 6, 7, 8, 9.