Актуальність теми.

Зміст

Вступ………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1. СОМАТИЧНЕ ЗДОРОВ’Я І ПІДХОДИ ДО ЙОГО ОЦІНКИ……………………………………………..

1.1 Особливості морфо-функціонального розвитку в юнацькому віці…………………………………………

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………

2.1 Характеристика вибірки дослідження……………….

2.2 Характеристика методу дослідження:

а)оцінка фізичного розвитку – антропометрія;

б)оцінка серцево-судинної системи – динамометрія;

в)оцінка дихальної системи.

ВИСНОВКИ………………………………………………….

ВСТУП

Актуальність теми.

Виховання здорового молодого покоління з гармонійним

розвитком фізичних і духовних сил визначає необхідність всебічного

комплексного вивчення фізичного розвитку, як основного показника

здоров’я дітей і підлітків, їх вікових морфологічних і фізіологічних

систем у зв’язку з соціальним макро- і мікросередовищем (Мороз В.М.,

Кириченко І.М., Гунас І.В., 2004; Сак Н.Н., Сак А.Е., 2003; Головата

Н.О., Денефіль О.В., Голечик І.В., 2006).

Підлітковий вік, як період найбільш інтенсивного росту, значних

соматичних і функціональних зрушень, несприятливий у медико-соціальному

плані, тому вимагає ретельного та всебічного вивчення (Кавешников В.Г.,

Никитюк Б.А., 1992; Бутова О.А., 1998). Ця необхідність обумовлена ще й

тим, що всі зміни, які відбуваються в суспільстві, зокрема нова програма

навчання в сучасних загальноосвітніх школах з інтенсифікацією всього

навчально-виховного процесу, ставлять підвищені вимоги для школярів,

передусім підліткового віку (Алексеева В.А., Гурьева А.Б., 2005). Власне

в цьому віці зростає кількість хлопчиків і дівчаток, фізичний розвиток

яких відстає від вікової норми (Щеплягина Л.А., Ильин А.Г., Звездина

И.В., 1999).

Одним із засобів вивчення стану здоров’я підлітків є антропометрична

оцінка їх фізичного розвитку з визначенням габаритних і компонентних

показників. Вивчення вікових норм і варіацій соматичних ознак повинно

поєднуватись з встановленням співвідносних пропорційних показників

частин тіла (Шапаренко П.Ф., 1994; Lean M., Han T., Deurenberg P.,

1996), та соматотипових особливостей його будови (Кавешников В.Г.,

Никитюк Б.А., 1992).

Зазначені дослідження дозволяють скласти стандарти фізичного розвитку і

статевого дозрівання підлітків. Ці стандарти потребують періодичного

поновлення в зв’язку з процесами акселерації, що відбуваються в

суспільстві (Никитюк Б.А., 1978; Вятский И.Е., Шарайкина Е.Н., 2005).

Мета дослідження: встановити вікові особливості будови та пропорційного

формоутворення тіла у зв’язку з функціональним і статевим розвитком у

підлітковому періоді онтогенезу із визначенням нормативів соматичного,

функціонального і статевого розвитку підлітків.

Завдання дослідження:

1. Встановити вікові особливості нормальної будови тіла підлітків за 52

соматичними ознаками, соматичну подібність або розбіжність будови тіла

підлітків з розмірами людей юнацького віку (17-21 років) та вікові

особливості розподілу підлітків за типами соматичної статури.

2. Визначити зміни компонентного складу маси тіла (кісткової, м’язової

та жирової тканини) протягом підліткового періоду розвитку.

3. Встановити особливості будови тіла у підлітків з різними рівнями

розвитку функціональних здібностей: фізичної працездатності, м`язової

сили та життєвої ємності легенів.

4. Визначити зв'язок соматичного розвитку з процесами статевого

розвитку, визначити вікові нормативи статевого дозрівання підлітків.

5. Визначити кореляційні зв’язки між ознаками соматичного,

функціонального і статевого розвитку в підлітковому віці.

Об’єкт дослідження – соматичний статус і фізичний розвиток підлітків.

Предмет дослідження - вікові нормативи соматичного, функціонального і

статевого розвитку підлітків.

Методи дослідження: паспортні дані визначались анкетуванням;

соматометрія застосовувалась для визначення антропометричних параметрів;

функціональні параметри визначались для встановлення зв’язків ростових процесів з функціональними здібностями підлітків; рівень статевого

розвитку визначався для встановлення його зв’язків з ростовими

процесами; вивчення вікових змін будови тіла підлітків проводилось на

основі стандартизованого пропорційного порівняння антропометричних ознак з будовою тіла юнаків та дівчат 17-21 року для виявлення пропорційної

ізоморфії або гетероморфії; статистичний метод використовувався для

оцінки достовірності отриманих результатів та для вивчення співвідношень

антропометричних, функціональних і статевих ознак.

Сутність, цілі та завдання освіти визначаються характером суспільних відносин і з цієї причини вони істотно залежать від соціально - економічних умов. Формування здоров'я в юнацькому віці багато в чому пов'язано з характером спадковості, способом життя сім'ї, в якій росте дитина, з наявністю і вираженістю екзогенних факторів ризику та ін
Факторами, що негативно впливають на стан організму дитини, є невідповідність методик і технологій навчання віковим і функціональним можливостям дитини, стресорні тактика авторитарної педагогіки, нераціональна організація навчального процесу, порушення санітарно - гігієнічних умов навчання. Значимість цих факторів визначається діяльністю, систематичністю і безперервністю їх впливу на організм
дитини (М. М. Безруких, 1999р.)
В умовах обмеженості адаптаційних резервів, властивої зростаючому організму, будь-яке збільшення навантаження, розумової чи фізичної, можна розглядати як стрессорное вплив, що носить тривалий і стійкий характер. Це призводить до зниження адаптаційних резервів, виникненню ситуації неузгодженості механізмів регуляції вегетативних функцій;
життєдіяльність здійснюється в режимі нестійкою адаптації, який проявляється у дітей у вигляді погіршення працездатності, підвищеної стомлюваності та зниження стійкості до несприятливих впливів (Н. П. Горбунов, 2002р.).
Ступінь життєдіяльності людини, або рівень його соматичного (Фізичного) здоров'я визначається найбільшою мірою розвитком якості загальної витривалості. Його фізіологічною основою є аеробні можливості людини, що відображають здатності організму доставляти і використовувати кисень для енергопродукції при фізичній роботі (наприклад, тривалий статичний напруга на уроках в процесі навчальної діяльності). Низький рівень функціонального резерву кардесореспіраторной системи істотно знижує фізичну і психічну працездатність учнів, внаслідок чого виникають різні порушення здоров'я і зниження життєвого тонусу, з'являється нестійкість до стресів, знижується стійкість організму до шкідливо чинним чинникам, через що з'являється схильність до захворювань
(Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова, 2000р.).

Все це, безперечно, впливає на успішність навчальної діяльності учнів. Найбільш виражений негативний вплив на розвиток і стан здоров'я зростаючого організму роблять наступні фактори ризику в навчально-виховному
процесі:
- Порушення режиму дня та навчально-виховного процесу;
- Недостатня рухова активність;
- Порушення організації харчування;
- Відсутність у школярів гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок;
- Несприятливий психологічний мікроклімат у сім'ї та школі та інші.
Виходячи з вище викладеного, ми в ході нашої роботи оцінювали соматичне
здоров'я учнів 10-11 років у процесі їх адаптації до нових умов
навчання, тобто при переході з початкової в середню школу.
Мета нашої роботи полягає в тому, щоб оцінити соматичне здоров'я учнів у процесі їх адаптації при переході з 4-го в 5-й клас, виявити при цьому «групу ризику», тобто дітей, резервні можливості організму яких недостатні, і в яких в процесі адаптації до навчання може виникнути «Шкільний стрес» і адаптаційні хвороби, для підготовки рекомендацій щодо
фізіолого-гігієнічної та педагогічної корекції функціонального стану організму таких дітей