Психологічні характеристики стилів професійної діяльності викладача

Стиль професійної діяльності викладача- це стійка індтвідупльно-специфічна система психологічних засобів, прийомів, навичок. Методів і способів хдійснення своєї діяльності. Стилі професійної діяльності викладача поділяються на: авторитарний, демократичний та ліберальний. Авторитарний стиль. Учень розглядається як об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Внаслідок чого учні втрачають активність чи здійснюють її тільки під керівництвом вчителя, характеризуються низькою самооцінкою та агресивністю. При авторитарному стилі сили учнів спрямовані на психологічний самозахист, а не на засвоєння знань та особистісний розвиток. Для вчителя характерна низька задоволеність професією та професійна нестійкість. Кожна ініціатива студентів розглядається як прояв небажаного свавілля, оскільки студент сприймається педагогом як об'єкт педагогічного впливу, який характеризується низьким рівнем відповідальності і заслуговує найбільш жорсткого ставлення. Відтак, головними методами впливу авторитарного педагога є наказ, повчання, залякування, навіювання. За аналізом вербальної (словесної) поведінки, авторитарні педагоги реалізують оціночні та дисциплінуючі форми: підвищення інтонації, окрик, звернення за фамілією та ін. Домінуючим емоційним станом студентів на заняттях у такого викладача є фрустрація оскільки, такий викладач, як правило, суб'єктивно оцінює успіхи студентів, роблячи зауваження не стільки стосовно результатів роботи, скільки відносно особистості студента. У спілкуванні педагога зі студентами домінує монологічна форма. Демократичний стиль.Головною особливістю демократичного стилю викладача є те, що студентська група взагалі та кожний студент зокрема сприймаються педагогом як колеги, як рівноправні партнери у спілкуванні та діяльності, тобто викладач постійно актуалізує самостійність студентів у навчальній, науковій та професійній діяльності, спирається, перш за все, на їх індивідуально-психологічні особливості, визнаючи пріоритет гуманістичних цінностей. У такого викладача більшість студентів відчувають спокій, емоційний комфорт, але і відповідальність, самостійність. Викладач приймає рішення разом з студентами, враховує їх думку, підтримує самостійність суджень, враховує не тільки успішність, але і особистісні якості. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання. Викладачі цього стилю більше уваги звертають на свої психологічні уміння, для них характерна велика професійна стійкість, задоволення своєю професією. За даними експериментальних досліджень, саме у викладачів з демократичним стилем спілкування у студентів підвищується почуття самовпевненості, розвивається професійна, наукова ініціативність та сміливість, контакти та довірливість. У спілкуванні викладача зі студентами домінує діалогічна форма, часто застосовується гумор, заохочення.
Ліберальний стиль. Головною особливістю попустительского стилю є самоусування педагога із освітнього процесу, зняття відповідальності за все, що відбувається. Викладач відходить від прийняття рішення, передає ініціативу студентам, колегам, виявляє нерішучість, конформізм, нестійкість у власних рішеннях. Дуже частим для викладачів з даним стилем характерним є фамільярність, панібратство зі студентами, а відтак, нездатність організувати студентську групу, переважна суб'єктивність, неадекватність оцінювання навчальних успіхів та ін.