Класична (адміністративна) школа

Із збільшенням кількості керівників, вивченню за­гальних проблем менеджменту приділялася значна увага. Перші дослідження у цій сфері були пов'язані з такими питаннями: що таке менеджмент, які організаційні принципи та ме­тоди дозволяють керівникам більш ефективно виконувати свою ро­боту? Ці питання і сьогодні є актуальними для теоретиків та практиків менеджменту.

Погляд на організацію з точки зору широкої перспективи та прагнення визначити загальні характеристики і закономірності розвит­ку організацій стимулювали формування класичної школи в менедж­менті (школи адміністративного управління). З її виникненням спеціалісти почали вивчати процеси вдосконалення'управління на рівні організації в цілому.

Засновником школи вважається французький адміністратор і підприємець Анрі Файоль (1841-1925). На думку американських істориків менеджменту, А.Файоль був найвидатнішою особою, яку Європа дала науці управління в першій половині XX ст Протягом тридцяти років він був головним керуючим французького гірничовидобувного та металургійного концерну " Комамболь", який прийняв на межі краху. Коли ж Файоль пішов у відставку, це було од­не з найбільших і проміцніших підприємств Франції. Узагальнюючи свої багаторічні спостереження А.Файоль створив " теорію адміністріції". У книзі " Загальне та промислове управління" (1916) він сформулював універсальні, на його думку, принципи управління, ре­алізація яких безумовно приведе організацію до успіху.

А.Файоль розбив всі можливі операції, які зустрічаються на підприємствах, на 6 груп¹⁹:

1. Технічні операції (виробництво, обробка).

2. Комерційні операції (купівля, продаж).

3. Фінансові операції (залучення засобів та розпорядження ними).

4. Страхові операції (страхування та охорона майна і осіб).

5. Облікові операції ( бухгалтерія, статистика тощо)

6. Адміністративні операції (передбачення, організація, розпорядництво, координація, контроль).

А. Файоль підкреслював, що яким би не було підприємство, ці шість груп операцій, або суттєві функції, зустрічаються в ньому завжди. Саме Файоль був першим дослідником, який класифікував вивчення менеджменту за його функціональними ознаками, і головним внеском його у теорію управління є розгляд останнього як універсального процесу, що складається з кількох взаємопов’язаних функцій. Ось яке визначення управління дає А. Файоль:

“Керувати значить:

- передбачати, тобто враховувати майбутнє і виробляти програму дій;

- організовувати, тобто будувати подвійний – матеріальний і соціальний – організм підприємства;

- розпоряджатися, тобто змусити працювати персонал добре;

- координувати, тобто зв’язувати, об’єднувати, гармонізувати всі дії та всі зусилля;

- контролювати, тобто піклуватися про те, щоб все здійснювалося згідно з встановленими правилами та даними розпорядженнями”.

Дані положення зробили важливий поворот в управлінській думці і використовуються і сьогодні.

Крім того, Файоль склав перелік якостей, якими, на його думку, повинні володіти менеджери, та першим поставив проблему ор­ганізованого навчання менеджменту.

Послідовниками А.Файоля були Л.Урвік, Дж.Д.Муні, А.К.Рейлі, А.П.Слоун, Л.Гюлік.