Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту

У вітчизняній економіці поступово формуються умови для суттєвого підвищення ефективності та прибутковості роботи підприємств, їх орієнтації на реального споживача.

Сучасний менеджмент - це тисячі можливих варіантів та нюансів управлінських рішень. Багатоваріантність, гнучкість та не-ординарність господарських комбінацій, неповторюваність дій, їх за­лежність від певної ситуації складають основні особливості сучасного управління. Сьогодні вже ніхто не сумнівається у необхідності вив­чення зарубіжного досвіду менеджменту. Однак не існує " патен­тованих" рецептів того, як за короткий час і з мінімальними витрата­ми забезпечити вирішення проблем, що стоять перед підприємствами, як повинні змінюватися конкретні форми і методи управління в умовах дії існуючих чинників зовнішнього середовища. Для виявлення пра­вильних відповідей на багато питань, що закономірно виникають при виробленні нової стратегії розвитку та переорієнтації систем управління на ринкові умови, необхідно досконало вивчити те, що роблять і що робитимуть передові компанії провідних країн світу.

Теорія і практика менеджменту демонструє два чітко сформова­них підходи в управлінні - японську та американську моделі ме­неджменту. При збігу загальних, стратегічних напрямів боротьби за лідерство існують і особливості в підходах провідних японських та американських компаній до того, як забезпечити свої переваги в еко­номічному суперництві на світовому ринку. Принциповою відмін­ністю двох названих моделей менеджменту є те, що японська, побу­дована на колективізмі, а американська - на індивідуалізмі та конку­ренції між людьми. Всі інші відмінності є похідними від названої вище (табл. 2.1.):

Таблиця 2.1 Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту

Слід підкреслити, що сьогодні відбувається взаємне збагачення підходів (моделей) у менеджменті. Багато чого з японського досвіду управління використовується, наприклад, в США та Західній Європі. Прикладом може бути теорія Z, сформульована відомим професором Вищої школи управління при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (США) Уільямом Оучі. Відмінності у практиці менедж­менту в різних країнах стають менш очевидними.

Для створення та реалізації " власної" моделі менеджменту, яка дасть можливість у конкретних умовах економічного розвитку Ук­раїни отримати найвищий результат, доцільно:

· систематично вивчати прогресивну управлінську практику вітчизняних підприємств. При цьому особливу увагу необхідно приділяти культурним і соціально-історичним факторам, що зумовили або вплинули на розвиток ефективних управлінських систем;

· вивчати передову управлінську практику за кордоном. Головне при цьому - зрозуміти принципи, покладені в основу систем управління компаніями, ефективність управління якими безсумнівна;

· на основі перших двох пунктів - створення системи управління тим чи іншим об'єктом. Тут важливо підкреслити саме створення, а не запозичення; необхідно прагнути до систем, які переважають вже Існуючі за рядом параметрів, а також систем, що передбачають очікувані зміни в світовому науково-технічному та бізнесовому середовищі. " Японська промисловість нічого не запозичила у Заходу в цілісному та незмінному вигляді. Все цінне вона переймає, вдосконалює і лише після цього впровад­жує", - підкреслює К.К.Цзе.