Труднощі, які виникають в учнів допоміжної школи при вивченні сотні, та наочні посібники, які при цьому вико­ристовуються

Потрібно зазначити, що при вивченні цієї теми розумово відсталі зустрічаються з рядом труднощів. Коротко зупинимось на них.

1. Порушення механічної і логічної пам'яті, які притаманні розумово відсталим, в молодших класах призводять до того, що вони погано запам'ятовують назви круглих десятків, їхню послідовність. Так само, як і в 1 -му, так і 2-му класах деякі школярі допускають помилки при відтворенні числового ряду у прямому і особливо у зворотному напрямку. У них виникають труднощі під час запам'ятову­вання назв десятків " сорок" і " дев'яносто". За аналогією з утворенням попередніх числівників відповідно називають їх " чотиридцать", " дев'ятьдесять".

2. Інертність мисленнєвих процесів призводить до того, що під час рахунку учні допускають помилки при переході до нового десятка: " Тридцять вісім, тридцять дев'ять, тридцять десять, тридцять одинадцять і т.д."

3. Однією з типових помилок є " втрата" напрямку рахунку, яке особливо часто виникає під час рахунку у зворотному напрямку: " Двадцять сім, двадцять шість, двадцять п'ять, двадцять шість, двад­цять сім і т.д."

4. Труднощі виникають під час прилічування і відлічування рівними числовими групами. Школярі збиваються з рахунку, втрача­ють ту групу чисел, якими рахували, починають прилічувати навман­ня: " Двадцять чотири, двадцять вісім, тридцять три, тридцять п'ять, тридцять шість". Деякі з них, помиляючись при рахунку відмовля­ються від подальшої роботи, в них накопичується роздратування і на себе, і на педагога, який поставив перед ними важке завдання.

5. У деяких школярів спостерігається недостатнє розуміння
розрядного складу числа, що призводить до неправильного позицій­ного написання цифр у числі: замість 26 пишуть 62. Така помилка
проявляється не лише при написанні, але й при читанні чисел:
спочатку промовляють одиниці, потім десятки: " шість двадцять".

6. Деякі школярі, засвоївши утворення нових десятків, ще
довгий час не розуміють правила утворення числа 100. Опанувавши
усною нумерацією, не можуть вивчити письмову (числовий ряд про­
мовляють правильно, а записують по порядку невірно), або навпаки,
правильно записують числовий ряд, а при усному перерахунку допус­кають помилки. Ці причини в основному обумовлюються об'єктивни­ми факторами, які педагог не врахував на попередніх роках навчання: недостатня кількість використаних наочних посібників, їхня одноманітність, швидка відмова від наочності, неправильна організація закріплення матеріалу, недостатня кількість виділеного часу на повторення, мала кількість вправ тощо.

7. Вузькість, нецілеспрямованість, слабка активність сприй­мання створює певні труднощі в усвідомленні математичних задач. У 3-4-му класі вони в основному працюють над складеними задачами на 2-3 дії, що вимагає достатнього розвитку абстрактного мислення. Але через порушення процесів аналізу школярі сприймають їх фраг­ментарно, а недостатність синтезу не дозволяє їм об'єднати частини в єдине ціле, встановити між ними зв'язки і залежності і, виходячи з цього, вибрати правильний шлях розв'язання.

8. В учнів спеціальної школи дуже важко і повільно виробля­ються нові умовні зв'язки, особливо це стосується вищих психічних функцій. Вони є слабкими та недиференційованими. Школярі швидко втрачають істотні ознаки, які відрізняють один тип задач від іншого, забувають ознаки, які дозволяють розрізняти дії, числа, правила тощо.

9. Вони часто пристосовують завдання до своїх знань і мож­ливостей, буквально переносять наявні у них знання без урахування ситуації, без змін цих завдань відповідно до нових умов. Найбільша кількість помилок виникає під час обчислення прикладів на додавання і віднімання з переходом через розряд. Характерною помилкою при відніманні є те, що від одиниць від'ємника учні віднімають одиниці зменшуваного (31 – 18 = 27). Спостерігаються також випадки заміни однієї дії іншою, яка значно полегшує обчислення: 24 – 6 = 30, 17 + 7 = 10 (замість віднімання виконано дію додавання і навпаки).

10.Через нестійкість уваги, невміння зосередитися на завдан­ні, швидке відволікання побічними подразниками учні нерідко допускають такі помилки: додадуть або віднімуть десятки, але за­будуть додати або відняти одиниці. Твердо не засвоївши прийом обчислень, позиційне значення цифр у числі об'єднують десятки з одиницями, віднімають з одиниць зменшуваного десятки від'ємника.

11. Недосконалість аналізу призводить до того, що порівняння умов задач, математичних виразів, геометричних фігур, прикладів вони проводять поверхово, не вникаючи у внутрішні зв'язки та відно­шення. Виконуючи обчислення прикладів з двоцифровими числами, учні часто беруть до уваги лише одиниці вищого розряду, а одиниці іншого переписують без змін (24 + 12 = 34, 68 – 36 = 38). Під час роботи у 3-му класі частими є помилки, коли учні проводять обчислен­ня з діями додавання або віднімання, не звертаючи уваги на розряди: одиниці додають до десятків (26 + 3 = 56, 43 – 20 = 41). Також потрібно зазначити, що виконуючи обчислення прикладів, які містять три і більше компоненти не звертають увагу на черговість арифметичних дій. а просто проводять обчислення, орієнтуючись на першу дію: 27 + 14 – 32 = 73: 28 – 14 + 6 = 8.

12. Учні допоміжної школи довгий час не використовують раціональні прийоми обчислень, затримуючись на прийомах перера­ховування конкретних предметів, прилічування по одиниці. Причини цих помилок вбачаються у недостатньому знанні таблиць додавання і віднімання в межах 10 і 20, у нерозумінні позиційного значення цифру числі або в невмінні використовувати свої знання на практиці, в особливостях мислення школярів зі стійким інтелектуальним недорозвитком тощо1.

У 3-4 класах на уроках математики вчитель використовує ще значну кількість наочності. Охарактеризуємо ті основні наочні посіб­ники, які необхідні педагогу для формування у розумово відсталих дітей цілісної системи знань про арифметичні числа в межах сотні і відповідні дії з ними.

1) 100 паличок зв'язаних у пучечки по 10 штук;

2) арифметична шухляда, яка використовувалась у 2-му класі;

3) абак (класний і індивідуальний) з розрядами одиниць, де­сятків і сотень;

4) рахівниця (класна і індивідуальна);

5) таблиця розрядів;

6) смужки, розділені на 10 квадратів;

7) цифрова каса і таблички з круглими числами: 1, 2, 3,..., 9, 10, 20,..., 100;

8) таблиця з парними і непарними числами;

9) набірне полотно та метрова лінійка;

10) квадрат " сотня" (10 х 10), розкреслений; на 100 клітин (рис. 5.1.):

Рисунок 5.1.

11) монетна каса з набором монет вартістю 1 коп., 2 коп., 5 коп., 10 коп., 25 коп., 50 коп., 1 грн.;

12) природний матеріал та посібники, виготовлені самими учнями;

13) 10 брусочків, поділених на 10 кубиків кожний та розсипні кубики.