Причини виділення другого десятка в окремий концентр

Вивчення чисел другого десятка і дій над ним починається в останній чверті навчального року у 1-му класі і закінчується у першій чверті 3-го (класи А). Виділення цього матеріалу в окремий концентр викликане наступними причинами.

1) Вивчаючи усну нумерацію в межах 20. учні вперше знайом­ляться з десятковим складом числа і десятком як новою лічильною одиницею.

2) Знайомлячись з письмовою нумерацією, учні вчаться позна­чати числа від 11 до 20 і вперше зустрічаються зі значенням місця цифри у числі (на першому місці пишуться одиниці, а на другому – десятки), формується уявлення про одноцифрові і двоцифрові числа.

3) У другому концентрі закінчується вивчення таблиць дода­вання і віднімання, робота над якими почалась у 1-му класі.

4) При вивченні арифметичних дій додавання і віднімання в межах 20 учні вперше знайомляться з обчислювальними прийомами, в основі яких лежать знання десяткового складу числа.

5) У концентрі другого десятка починається знайомство з діями другого ступеня, з основними прийомами складання таблиць множення і ділення і дається повна таблиця множення двох і ділення на дві рівні частими, як зразок для усіх останніх таблиць.

6) Учні вперше знайомляться з розв'язуванням складених задач у дві дії.

7) При вивченні дій першого ступеня школярі виконують обчислення прикладів з переходом через розряд.

У 2-му класі у розумово відсталих школярів на уроках матема­тики також спостерігаються труднощі оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками, які за своєю структурою нагадують ті, що виникали на першому році навчання. Зупинимось на деяких з них.

1) Певна кількість школярів вміють рахувати до 20. але цей рахунок в більшості випадків не усвідомлений і не містить у собі реального кількісного наповнення числа тими чи іншими предметами. В більшості випадків він нагадує завчене відтворення числового ряду без усвідомлення його властивостей.

2) При вивченні усної нумерації учням допоміжної школи значно важче оволодіти оберненим рахунком, а ніж прямим.

3) Помилки обумовлюються і наявними порушеннями у розу­мово відсталих дітей інтелектуальних функцій:

- недорозвиток пам'яті обумовлює помилки у пригадуванні числівників: в один день школяр рахує вірно, на наступний допускає грубі неточності, пропускає числівники, перескакує з прямого рахун­ку на обернений і навпаки;

- через недостатній розвиток слухового сприймання учні плутають між собою числівники " сімнадцять - вісімнадцять" так само, як і в 1-му класі „сім - вісім";

- порушення мовлення призводить до неправильної вимови числівників;

- недостатній розвиток дрібної моторики руки обумовлює труднощі при необхідності викласти потрібну кількість предметів, щоб позначити наочно двоцифрове число, а також під час написання цифр і літер;

- порушення таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування обумовлює тривале неусвідомлення місця цифри у числі, тягне за собою при написанні перестановку цифр у числі (число 13 пишеться як 3 1). Школярі повільно усвідом­люють, що 11 - це двоцифрове число і в своїй основі містить дві цифри - перша 1 позначає кількість десятків, друга - кількість оди­ниць. При позначанні двоцифрових чисел користуються одноцифровими, наприклад: число 11 - це 2, число 12 - це 3, число 15 - це 6. Можуть записати і навпаки: 2 - це 11. З - це 12 тощо.

Враховуючи всі ці труднощі, при вивченні нумерації в 2-му класі доцільно використовувати значну кількість наочних посібників. Практично кожне число другого десятка потрібно унаочнити. Для цього вчитель бере всі ті посібники, які він використовував у 1-му класі, але. відповідно, кількість предметів у них збільшується до 20.

До таких посібників відносяться:

1) 20 паличок (10 паличок розсипаних і 10 зав'язаних у пучечок).

4)Рахівниця класна і індивідуальна. На верхній планці клас­ної рахівниці знаходиться ряд вертикальних дротин для надівання на них кісточок у кількості 10. Учні будуть їх використовувати при вивченні нумерації в межах 20 (а в майбутньому і при вивченні нуме­рації наступних концентрів) для роз’яснення значення місця цифр у числі (див. рис. 4.1). У випадку відсутності цієї частини рахівниці у 2-му (і наступних класах) можна зробити так, як показано на рисунку 4.2.

Рисунок 4.1.

Рисунок 4.2.

6) Таблиця з числами від 1 до 20, записаними в один і два рядочки, причому, у другому рядочку одиниці пишуться синім, а де­сятки - червоним кольором.

7) Класний та індивідуальний абак. Зробити його дуже просто. На смужках білого паперу учні вирізають кружечки (квадратики, трикутники), потім наклеюють їх на кусочок цупкого паперу або фанери. Частина картонки, де буде знаходитись розряд одиниць, роз­фарбовується у синій колір, а де розряд десятків - у червоний. У розряди одиниць і десятків вставляються білі смужки.

Рисунок 4.3.

8) Гарним посібником при вивченні додавання і віднімання в межах 20 є набірне полотно з двох стрічок з 10 гніздами на кожній і 20 кружечками (квадратики, трикутники). двох кольорів: 10 кружечків

9) Арифметична скринька. Являє собою кубічну скриньку з відкидною кришкою і передньою стінкою. У скриньці внизу знаходиться декілька квадратних дощечок, товщиною рівно на одну десяту висоти скриньки. На кожній дошці нанесені лініями ділення цієї дошки на кубики, далі декілька дощечок розділенні на 2, на 4 частини, вище лежать 10 брусків з нарисованими на кожній з них 10 кубиками, зверху лежать 100 кубиків. Ця скринька може бути використана у різних випадках при проходженні перших трьох концентрів цілих чисел, оскільки кубики означають прості одиниці, бруски – десятки, дошки – сотні.

Рисунок 4.4.

10) Лінійка довжиною 20 см, модель 1 дм.

11) Таблиця, яка показує утворення чисел другого десятка. Виготовляється табличка з двома прорізами, де перший проріз (або квадратик) показує кількість десятків. Другий - кількість одиниць і в які вставляються числа від 1 до 9, а також число 0.

2) Таблиці з числами від 1 до 20; таблиці для рахунку рівними числовими групами по 2, 3, 4, 5; таблиця з числами від 1 до 20 з зображенням парних і непарних чисел.

13) Роздатковий природний матеріал, зібраний учнями під час прогулянки, екскурсії, походу; посібники, виготовлені учнями на уро­ках малювання, ручної праці.