Фаза самоочищення

Перебігає на фоні запальної реакції, характеризується набряком колоїдів (переважно тканин), гістолізу і фагоцитозу, і формуванню біологічного бар'єру. Явища направлені на:

- розрідження та виведення мертвих тканин.

Пошкодження судин, підвищення проникності (накопичуються БАР у тканинах), вихід білків, стискання судин, розвиток гіпоксії. Це початкова причина місцевого порушення обміну речовин.

Розщеплення вуглеводів - на анаеробний тип (гліколіз) — накопичуються недоокислені продукти - амінокислоти, молочна кислота, кетонові тіла тощо.

Активується протеоліз тканин за рахунок тканинних та мікробних ферментів. Поєднання ферментів різко посилює протеоліз і процес некрозу. Ферментативне розщеплення- накопичення жирних кислот. Це веде до застійних явищ (порушений відток крові), затримка вуглекислоти, місцеве ацидоз.

Приблизно через 2 години, компенсований ацидоз, мертві тканини розріджуються і піддаються фермєнтолізу. Але гліколіз і ферментоліз збільшують кількість молекул у тканинах зони пошкодження, а зруйновані протеїди притягують електроліти (NaCl), звільняють іони калію, які тут накопичуються.

Ацидоз, іони К і фізіологічно активні речовини - посилюють гідратацію.

Підвищується осмотичний тиск (погіршується кровообіг, прогресує набряк, погіршується обмін речовин, гинуть тканини). Тому - борються з осмотичною гіпертонією - посилити циркуляцію лімфи, максимально видалити ексудат з глибини.

Накопичення фізіологічно активних речовин - Ігідвищення проникності, еміграція клітин білої крові на межі здорових і мертвих клітин і формування демаркаційної зони.

Лейкоцити - фагоцитують в умовах помірної кислотності середовища, надмірна пригнічує, інколи навіть гинуть.

Одночасно - активують ферментативні процеси.

Мертві тканини — протеоліз (зразу - ферментами лейкоцитів, що загинули, а потім мікробних).

Видалення Зх з - остання очищається. Якщо ні - наростає небезпека інфекції та інтоксикації.

Так рана звільняється від тканин і переходить у другу фазу.

Для нормалізацїї ранового процесу в фазу самоочищення необхідно:

а) спокій рані;

б) зняти переподразнення нервової системи;

в) сприяти відторгненню і мертвих тканин;

г) боротися з декомпенсованим ацидозом;

д) нейтралізація шкідливого впливу іонів К;

е) попередити розвиток інфекції.

Фаза регеиеративио-відновиа

Очищення рани від мертвих тканин - знижується запалення. Поступово нормалізуються зміни. Звільнення ран - зменшення гнійного ексудату, покращення крово- та лімфообігу і ліквідації застійних явищ.

Тканини насичуються киснем, обмін вуглеводів - на окисний тип. Зменшення кислот, збільшується кількість іонів Са, ущільнюються клітинні мембрани і капіляри. Ексудація припиняється, розсмоктується набрякова рідина, тканини ущільнюються. Після очищення - розростання ендотеліальних клітин, утворюючи капіляри.

У зяючій рані вони або згинаються, або зустрічаються з сусідніми (з'єднуються) утворюють дуги і петлі.

Кожна петля ніби каркас нових судин, які будуть остовом для нових тканин, що народжуються. Згодом навколо - сполучно - тканинні клітини - фібробласти. Вони оточують судини з усіх боків і утворюють молоду тканину у вигляді округлих зерняток --гранул (називають грануляціями).

Надалі такі гранули на всій поверхні рани. Судини, які дали скелет, дають у верхній частині нові відростки для нової грануляційної тканини, що розвивається на основі старіючої, розташованої глибше.

Внаслідок дегідратації фібробласти приймають веретеноподібну форму, утворюючи колагенові волокна, що йдуть паралельно дну і поверхні рані. Так перетворюється і решта грануляцій.

Нашарування до країв рани. Новоутворена тканина ущільнюється, утворюючи рубець (фіброзна тканина). В подальшому грануляції - у рубцеву тканину.

Одночасно з країв рани наростає шкірний епітелій. Він наповзає на гранулюючу поверхню, вигляд багатошарового клину.

Епітелізація прискорюється коли поверхня грануляцій знаходиться на одному рівні з епітелієм. Затримка епітелізації - бурхливий ріст грануляцій, постійна мацерація рани, склерозування грануляцій тощо.

Клінічно епітелізація — через 7-12 днів, коли рана виповниться. Новоутворений епітелій — вузенька блідо-рожева смужка, яка наповзає на грануляції і зростається з ними,

Ширина епітеліального обідка не змінюється в інших збільшується, Враховуючи клінічні особливості епітелізації Н.І. Краузе виділив 2 варіанти загоювання вторинним натягом:

- концентричне рубцювання;

- площинна епітелізація, \