Зняття інформації з електронних інформаційних систем

1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інфор­маційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відо­мості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інфор­маційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, воло­дільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної ін­формаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

1. Частина 1 коментованої статті забезпечує нормативно-правову регламентацію втручання у приватне спілкування шляхом зняття інформації з електронних інформа­ційних систем. Сутність даної негласної слідчої (розшукової) дії полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що міс­тяться в електронній інформаційній системі або її частин, без відома власника, воло­дільця або утримувача системи. Зазначена негласна слідча (розшукова) дія проводить­ся, у разі якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Стаття 1 ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 р. визначає, що під електронною інформаційною системою розумі­ється організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інфор­мації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у тако­му випадку слід вважати фізичну або юридичну особу, якій належить право власнос­ті на інформацію (ЗУ від 31.05.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах»). Крім того, у коментованій статті використовується таке поняття, як власник електронної інформаційної системи, під яким слід розуміти фізичну або юридичну особу, якій належить право власності на електронну інформаційну систему. Володілець - фізична або юридична особа, яка має право на законних підставах фактично використовувати річ відповідно до її призна­чення. Утримувач - фізична чи юридична особа, яка постійно або тимчасово володіє, застосовує та несе відповідальність за використання предмета утримання.

Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних сис­тем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині є інформація, що має значення для досудового розслідування.

Частина 1 коментованої статті також визначає, що відомості можуть міститися як в електронній інформаційній системі, так і в її (частинах). Частинами електронної інформаційної системи, як правило, можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональному комп'ютері, або декількох персональних комп 'ютерах, об'єднаних у ло­кальну мережу, або ж зовнішніх накопичувачах інформації, що приєднувалися до елек­тронних інформаційних систем. Проведення цієї слідчої дії відбувається негласно, у порядку, встановленому статтями 246, 248, 250 КПК. Слідчий суддя може дати дозвіл на проведення відповідних дій щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин у випадках, якщо ПЕОМ, декілька ПЕОМ, об'єднаних у локальну мережу, зовнішні накопичувачі електронної інформації належать, належали або ж ви­користовувались підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні злочину, за наявності об­ґрунтованих підстав уважати, що на них зберігалася або оброблялася інформація, яка має значення для розкриття та розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, щодо якого у встановленому законом порядку ведеться кримінальне провадження.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здій­снюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповно­важених підрозділів правоохоронних органів, так і шляхом програмного проникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає у застосуванні засобів спеціальної техніки із великими ресурсами оперативної та дов­гочасної пам'яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диску (дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Про­грамне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіюван­ня інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на відда­лений комп'ютер, що перебувають у користуванні уповноваженого органу, що про­водить цю негласну слідчу (розшукову) дію.

2. Відповідно до ч. 2 КПК не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Уповноваженими органами в процесі збору і фіксації інформації, що має значення для кримінального провадження, може проводитись цілеспрямований пошук серед комп'ютерних систем та мереж відкритої інформації, у тому числі всес­вітньої мережі Інтернет, з метою виявлення необхідних у справі відомостей. Серед ве­ликих масивів інформації, що локалізуються в соціальних мережах Інтернету, може бути отримана інформація щодо окремих осіб, які підозрюються в підготовці та вчиненні злочинів, їх зв'язків, та багато інших відомостей, що можуть сприяти вирішенню завдань досудового розслідування. Оскільки ця інформація є загальнодоступною, дозволу слід­чого судді на її пошук та фіксацію кримінальний процесуальний закон не потребує, через те, що не відбувається обмеження приватності спілкування окремих осіб.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додат­ково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної сис­теми, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових сер­верів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володі­лець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї.

Відповідно у клопотанні до суду, що вноситься слідчим, прокурором, повинні бути вказані серійні номери ПЕОМ, зовнішніх накопичувачів інформації, з яких відбува­тиметься зняття інформації із використанням засобів спеціальної техніки та спеціаль­ного програмного забезпечення, що забезпечують безпосереднє фізичне або програм­не проникнення до інформаційної системи або її частини тощо.

Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інфор­маційної системи, слідчий може письмово, у порядку п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК доручати оперативному підрозділу проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

За результатами проникнення до електронної інформаційної системи складається протокол із дотриманням вимог статті 104-107, 252 та 265 КПК, до якого долучають­ся додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.