Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними ме­режами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інфор­мації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна вста­новити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

2. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікацій­ну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

3. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у про­веденні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв 'язку.

4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв 'язку зобов 'язані сприяти виконан­ню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

1. Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЗУ «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необ­хідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, за­безпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повнова­жень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголо­шення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомуніка- цій зобов'язані також здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкці­онованого доступу. Вказані положення законодавства створюють правову основу для технічного забезпечення проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття ін­формації з транспортних телекомунікаційних мереж. Оператори телекомунікацій впроваджують у станційне обладнання спеціальні програмно-апаратні комплекси, що забезпечують передачу інформації на технічне обладнання, встановлене в спеціальних підрозділах уповноважених законом органів.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидом втручан­ня у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для обміну інформацією. Оскільки проведення вказаної негласної слідчої дії пов'язане із обмеженням прав особи, гарантованих статтями 30, 31, 32 Кон­ституції України, вона здійснюється за ухвалою слідчого судді та у випадках, якщо іншим шляхом отримати інформацію з метою розслідування злочину неможливо.

Стаття 1 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що транспортна телекомунікаційна мережа — мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї теле­комунікаційними мережами доступу. Зняття інформації з транспортних телекомуні­каційних мереж полягає у застосуванні технічного обладнання, яке дає змогу про- слуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, що передавалася технічними засобами телекомунікацій.

Зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж забезпечує контроль, конспіративне перехоплення та фіксацію з використанням технічних засобів теле­фонних розмов, що передаються засобами стаціонарного та рухомого (мобільного зв'язку), а також інших даних, що передаються каналом зв'язку, що контролюється (8Ш8, ШШ8, факс, модемний зв'язок).

Під зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж розуміється спостереження, відбір та фіксація змісту інформації уповноваженими оперативними підрозділами із використанням у встановленому законодавством порядку відповідних технічних засобів, а також одержання, перетворення і фіксація різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.

2. Частина 2 коментованої статті визначає, що в ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазна­чені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спо­стереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Такими ознаками можуть бути:

— номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі код країни - код зони або оператора - номер абонента в мережі;

— міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ);

— міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ІМ8І).

3. Чинний ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», надаючи право оператив­ним підрозділам проводити заходи зі зняття інформації з каналів зв'язку, не містить норм, що розкривають сутність проваджуваних ними дій. Окремі положення норм вказаного Закону тлумачить постанова ПВСУ № 2 від 28.03.08 р. «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмежен­ня окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства». У пункті 3 вказа­ної постанови зазначається, що зняття інформації з каналів зв'язку полягає у застосу­ванні технічного обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та відтворю­вати інформацію, що передавалася цим каналом зв'язку. Така інформація може вклю­чати дані як про взаємоз' єднання телекомунікаційних мереж, так і щодо змісту інфор­мації, яка була передана каналом зв'язку. Іншими словами, відповідно до наданого роз'яснення отримання уповноваженими оперативними підрозділами інформації про з' єднання абонентів телекомунікацій навіть без розкриття змісту повідомлень, згідно із змістом чинного ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» може здійснюватись лише за рішенням суду.

У кримінальному провадженні отримання інформації про з'єднання абонентів телекомунікацій без розкриття змісту повідомлень проводиться як негласна слідча (розшукова) дія зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Про­ведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних теле­комунікаційних мереж може забезпечуватись спеціально уповноваженими підрозді­лами МВС та СБ України, а також безпосередньо підприємствами (установами), що надають послуги зв'язку, що в установленому законом порядку з метою вирішення завдань кримінального провадження зобов'язані надавати органам досудового роз­слідування відомості про з' єднання абонентів телекомунікаційних каналів та мереж без розкриття змісту повідомлень.

Негласна слідча (розшукова) дія зі зняття інформації з транспортних телекомуні­каційних мереж може проводитись також з метою конспіративної фіксації та відтво­ренні у формі, придатній для автоматизованої обробки засобами ЕОМ даних, що пе­редаються мережею Інтернет та іншими мережами передачі даних.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з метою контролю та фіксації інформації, що передається через Інтернет та іншими мережами передачі даних, може здійснюватись за ідентифікаційними ознаками аналогічними тим, за якими проводиться контроль за телефонними розмовами. Зняття інформації з каналів зв'язку може здійснюватись за такими ознаками:

— за адресою електронної пошти у форматі «ім'я поштової скриньки @домен. до­мен верхнього рівня» (наприклад, іп& @88и.§оу.иа);

- адресою в мережі передачі даних з комутацією пакетів, у тому числі ІР-адреса для мережі Інтернет у форматі ххх.ххх.ххх.ххх (наприклад, 010.011.012.130);

- апаратною адресою (МАС-адреса) пристрою, приєднаного до мережного серед­овища.

За результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може бути зафіксована інформація, що вказує на ознаки кримінального правопорушення в діях підозрюваного, обвинуваченого, а також відомості про протиправну діяльність окремих осіб, що контактували із цими особами через канали телекомунікаційної мережі у проміжок проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Ці відомості у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії фіксуються на матеріальних носіях у форматі, придатному для відтворення слідчим, прокурором або судом з метою про­ведення інших процесуальних дій (допитів, призначення експертиз тощо).

За результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж складається протокол, у якому зазначаються: місце і час проведення цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії, правові підстави здійснення, описуються отримані результати або розшифровуються окремі епізоди звукозапису розмов, що містять ін­формацію, яка має значення для кримінального провадження.

4. Безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки.

Частина 1 ст. 9 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, кримінальний процесу­альний закон покладає на керівників та працівників операторів телекомунікаційного зв'язку обов'язок сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних теле­комунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та змісту отриманої інформації, а також з метою забезпечення подальшого використання у кримінальному судочинстві, зберігати отриману інфор­мацію в незмінному вигляді.

Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформа­ції з транспортних телекомунікаційних мереж здійснюється у порядку, визначеному статтями 246, 248, 250 КК. Розглядаючи клопотання щодо проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий суддя виносить ухвалу про надання дозволу на знят­тя інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що використовуються у при­ватному спілкуванні окремих осіб, або відмовляє в цьому. У випадках надання до­зволу в ухвалі вказується строк проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, який не може перевищувати два місяці. У передбачених кримінальним процесуальним законом випадках строки провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути продовжені. Дозволяється продовжити ці строки за наявності відповідних підстав та у порядку, визначеному ст. 249 КПК. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, в якому вказуються дата складення, посада, прізвище та ініціали особи, що веде кримінальне провадження, номер кримі­нального провадження згідно з ЄРДР, номер ухвали (постанови) а також дата при­йняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та строки здійснення. Окрім того, у про­токолі зазначається найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здій­снення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, дані про особу, стосовно якої здійснювалася негласна слідча (розшукова) дія, її результати, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.

Протоколи щодо проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і резуль­тати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 КПК).

До проведення огляду і прослуховування фонограм, перегляду відеоматеріалів, отриманих від оперативного підрозділу (ч. 4 ст. 263 КПК), слідчий повинен підготу­вати технічні засоби, за допомогою яких буде здійснюватись відтворення фонограми. Технічні характеристики апаратури, на якій відбуватиметься відтворення записів, повинні збігатися з основними параметрами звукозаписуючої техніки. Після прове­дення підготовчих дій учасники огляду (слідчий, спеціаліст) розпочинають прослу- ховування фонограми (фонограм), за результатами огляду і прослуховування з до­триманням вимог КПК складається протокол. Якщо за результатами огляду і прослу- ховування фонограми отримано відомості, які можуть бути використані у криміналь­ному провадженні, то в змісті протоколу розшифровується та частина звукозапису, яка містить інформацію, що може мати доказове значення.