Огляд і виїмка кореспонденції

1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв 'язку, якій доруче­но здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представ­ника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазна­чених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонден­цію.

2. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. Уразі необхідності особою, яка проводить огляд пошто­во-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на ви­явлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборо­нені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

3. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.

4. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов 'язково за­значається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.

5. Керівники та працівники установ зв 'язку зобов 'язані сприяти проведенню не­гласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.

1. Положення коментованої статті регламентують проведення трьох взаємо- пов' язаних між собою негласних слідчих (розшукових) дій - огляду, виїмки та затри­мання кореспонденції. У даному випадку під оглядом слід розуміти обстеження ко­респонденції з метою перевірки, контролю, виявлення ознак злочину. Виїмка корес­понденції - вилучення у встановленому законом порядку кореспонденції (див. ст. 261 КПК), яка знаходиться в установах зв'язку та може мати доказове значення у кримі­нальному провадженні. Тимчасове затримання - припинення у встановленому законом порядку в установі зв'язку на певний час руху кореспонденції під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою виявлення ознак кримінального право­порушення.

Огляд і виїмка кореспонденції слідчим може бути проведена на підставі ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на кореспонденцію. Керівник установи зв'язку повідомляє слідчого про затриману кореспонденцію. Процесуальний огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію. Участь в огляді арештованої кореспонденції бере представник установи зв'язку, слідчий може також запросити спеціаліста, що сприя­тиме у проведенні цієї слідчої дії. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. З метою забезпечення конспірації цієї негласної слідчої (розшукової) дії арештована кореспонденція має бути відкрита в такий спосіб, що забезпечує цілісність упаковки і відсутність будь- яких ознак доступу до кореспонденції органами досудового розслідування, що забез­печується кваліфікованим спеціалістом.

2. Якщо в арештованій кореспонденції виявлено предмети, речовини або докумен­ти, що мають значення для досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції, за умови що такі дії не зашкодять меті кримінального провадження, та вилучені предмети і документи можуть використовуватися у доказуванні.

Якщо вилучення кореспонденції може призвести до розголошення подальшого проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий, у межах, визначених ухва­лою слідчого судді, може обмежитись зняттям копій чи отриманням зразків з відпо­відних відправлень. Копії відправлень чи отримані зразки після закінчення цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії приєднуються до протоколу про її проведення та в установленому порядку передаються прокурору.

У певних випадках слідчим, що проводить огляд телеграфно-поштової кореспон­денції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонених у вільному обігу, на їх безпечні аналоги. У такому разі шляхом виконання відповідних дій слідчим забез­печується також контроль за переміщенням цих об' єктів або ж забезпечується без­пека такого переміщення.

3. Якщо у затриманій кореспонденції не було віднайдено предметів, документів, чи інших матеріальних об'єктів, що мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про повернення арештованого відправлення до загального по­штового потоку.

4. Згідно із ч. 4 коментованої статті про кожний випадок затримання кореспонден­ції, її огляду або виїмки слідчим складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104-107, 252, частин 1, 4 ст. 262 КПК. У протоколі про накладення арешту на корес­понденцію окремої особи, її огляду та виїмки зазначається, які саме телеграфно-по­штові відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що відправлено адресату або тимчасово затримано. Залежно від рішення, прийнятого внаслідок проведення цієї негласної слідчої дії, у протоколі може бути зазначено, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, або ж нанесено на їх вкладення спеціальні позначки, обладнано технічними засобами з метою контролю за їх рухом; повністю або частково замінено предмети і речовини, що є вкладеннями цих поштових відправлень, та інші дії слід­чого, що виконувались ним під час коментованої слідчої дії.

5. Оскільки накладення арешту на кореспонденції, її огляд та виїмка можуть бути проведені лише у тісній взаємодії із установами зв'язку, ч. 5 коментованої статті вка­зує, що керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню цієї негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману за ними інформацію.