Виконання курсової роботи

За змістом курсова робота має науково-дослідний характер. Вона має показати наявність знань студента за дисципліною, його вміння працювати з економічною літературою, логічно викладати матеріал та формулювати висновки за результатами дослідження.

Виконання курсової роботи включає три етапи:

- підготовчий;

- етап роботи над змістом;

- заключний етап.

Підготовчий етап розпочинається з вибору теми дослідження. З переліку запропонованих тем студент обирає ту, яка найповніше відповідає його науковим інтересам і схильностям. Разом з науковим керівником необхідно визначити межі розкриття теми та об’єкт дослідження.

На цьому етапі необхідно з’ясувати об’єкт, предмет і мету дослідження.

У науковій роботі за спеціальністю «Облік і аудит»:

Об’єктом дослідження може виступати господарська діяльність підприємства, порядок і побудова фінансового обліку, сукупність операцій, що утворюють той чи інший вид діяльності;

Предметом дослідження може бути сукупність теоретичних, методичних та практичних питань, пов’язаних з об’єктом дослідження.

Мета дослідження – це запланований результат дослідження. Метою дослідження є вирішення тих чи інших питань теорії чи практики фінансового обліку. Мета формулюється лаконічно, вона повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник і конкретизується та розвивається в завданнях дослідження.

Завдання дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету. Завдання наукового дослідження полягають у наступному:

- виявлення, уточнення, поглиблення, обґрунтування природи, структури об’єкта, що вивчається, виявлення тенденцій і закономірностей процесів;

- виявлення шляхів і способів удосконалення явища, процесу, що досліджується;

- експериментальне вивчення практики вирішення обраного питання.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод, який дозволяє розкрити соціальну природу фінансового обліку, його завдання і функції. Застосування принципу об’єктивності та системного підходу дозволяє обґрунтувати двоєдиний підхід до визначення облікових принципів та необхідність застосування єдиного плану рахунків. Історичний та логічний методи використовуються для дослідження генезису та теоретичних основ обліку окремих об’єктів.

Гносеологічний метод використовується для уточнення і поглиблення змісту понять і категорій фінансового обліку. Аналіз, синтез, індукція і дедукція, абстрагування, ідеалізація та узагальнення як загальнологічні методи наукового пізнання застосовуються для розвитку вихідних положень теорії та методики фінансового обліку. Бібліографічний аналіз дозволяє забезпечити виявлення тенденцій розвитку фінансового обліку.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці українських та зарубіжних вчених з питань фінансового обліку, історії бухгалтерського обліку, теорії бухгалтерського обліку, податкового обліку, матеріали науково-практичних конференцій та семінарів, офіційні документи: нормативні документи з питань організації та ведення фінансового обліку, оподаткування, дані звітності, первинного, синтетичного та аналітичного обліку підприємства, на якому проводилось дослідження за темою курсової роботи.

Роботу необхідно розпочати зі складання плану. Структура плану буде залежати від теми, але здебільшого він має містити перелік таких питань:

- економічний зміст, умови визнання та групування об’єктів обліку;

- оцінка об’єктів обліку;

- первинний облік та відображення об’єкта в облікових регістрах (з використанням відповідних журналів та відомостей)

- синтетичний та аналітичний облік

- шляхи удосконалення обліку об’єкта.

План формується студентом самостійно, виходячи з кола питань, які він вважає за доцільне розглянути в курсовій роботі. Перед початком виконання роботи, план затверджується науковим керівником.

Виконання мети і завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами за темою курсової роботи. Під час підбору літературних джерел необхідно виявити стан розкриття обраної теми сучасними науковцями, генезис дослідження проблеми та основні напрями її розвитку, рівень нормативно-правового регулювання та оподаткування. За результатами роботи з літературними джерелами складається список.

Етап роботи над змістом розпочинається з вивчення і конспектування літератури, обраної для вивчення за темою курсової роботи. Вивчення літератури розпочинається з праць, де тема розкривається в цілому, а потім варто перейти до вужчих досліджень. Необхідні матеріали треба законспектувати, що дозволить систематизувати увесь наявний матеріал. При їх використанні у тексті курсової роботи треба зробити посилання у квадратних дужках, що містить номер літературного джерела, поданого в списку літератури в кінці курсової роботи та сторінку, наприклад [12, с. 452].

Якщо весь необхідний теоретичний та практичний (первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку, фінансова, податкова та ін. звітність підприємства – об’єкта практики) матеріал зібраний, можна розпочати написання самого тексту роботи. Кожний розділ роботи висвітлює самостійне питання, параграф чи підпункт – окрему частину цього питання.

Тема роботи і основні її завдання мають бути розкриті у логічній послідовності та взаємозв’язку. Початок кожного питання має містити короткий вступ, у якому вказується головна ідея та необхідність її розробки у зв’язку з метою та темою роботи. Усі твердження, які подаються в роботі підтверджуються фактами, думками різних авторів, вимогами чинного законодавства, практичним матеріалом підприємства, власними висновками.

Матеріал має бути викладений логічно, увесь текст повинен бути підпорядкований розкриттю завдання, визначеного в назві розділу чи пункту. Достовірність викладеного матеріалу підтверджується вивченням практичного досвіду за матеріалами підприємства – об’єкта практики. Однак, якщо підприємство при веденні обліку окремого об’єкта не в повній мірі використовує чинні акти з регулювання бухгалтерського обліку в Україні, у роботі слід розглянути наявну практику та подати рекомендації щодо її вдосконалення.

Заключний етап роботи передбачає написання вступу та висновків. Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, її практичне значення, визначається мета, завдання, предмет, об’єкт дослідження розглядаються методи та інформаційна база, за якими воно проводилось, розкривається структура роботи. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури за темою дослідження (5-8 авторів). В огляді не треба наводити повний бібліографічний опис публікацій, достатньо назвати автора та поруч в дужках поставити порядковий номер бібліографічного запису у списку літератури.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються окремими пунктами у вигляді лаконічних положень а бо рекомендацій. Важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках треба зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити у результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми практичної діяльності, недостатність розкриття теми чи окремого положення в нормативних актах, економічній літературі. Висновки повинні містити конкретні рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.

Завершуючи написання курсової роботи необхідно систематизувати ілюстративний матеріал, що міститься в додатках.

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА