Зміст лекції. У даній лекції використовуються наступні терміни:

У даній лекції використовуються наступні терміни:

Авіаційна безпека – комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

Авіаційна наземна техніка – сукупність спеціальних технічних наземних засобів для обслуговування авіаційної техніки, повітряних перевезень та утримання аеродромів.

Авіаційні правила України – прийнятий в Україні звід процедур, норм, правил, стандартів і вимог, що визначають і регулюють порядок діяльності ЦА України з метоюзабезпечення безпеки польотів.

Аеродромне обладнання – обладнання, розташоване в межах аеродрому або за його межами, яке встановлено та обслуговується з метою забезпечення прибуття, відправлення та руху повітряних суден на поверхні аеродрому.

Аеропортова діяльність – виконання технологічних процесів з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажу і підтримання в експлуатаційному стані аеродрому, споруд, механізмів, машин та обладнання для забезпечення зльоту, посадки, маневрування, стоянки ПС, технічного обслуговування ПС, забезпечення паливно-мастильними матеріалами і спеціальними рідинами.

Безпека польотів – комплексна характеристика повітряного транспорту, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров’я людей.

Власник сертифіката - юридична особа, що в установленому порядку отримала сертифікат аеропорту або сертифікат відповідності на аеропортову діяльність або види аеропортової діяльності.

Державіаадміністрація - Державна авіаційна адміністрація України – урядовий орган державного управління в галузі цивільної авіації, який реалізує державну політику у сфері забезпечення безпеки авіації.

Доказова документація - документація, що містить докази відповідності заявника сертифікаційним вимогам.

Заявник – підприємство в особі керівника, який у встановленому порядку подав заявку на отримання сертифіката на аеропортову діяльність або види аеропортової діяльності.

Міжнародний аеропорт – аеропорт, визначений державою на її території для приймання та відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні повітряні перевезення, у якому здійснюються митні, прикордонні, санітарні, карантинні (стосовно тварин і рослин) та інші процедури, передбачені законодавством.

Наземне обслуговування - послуги, що надаються користувачам аеропорту на території аеропорту з наземного обслуговування повітряних суден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу, пошти.

Об`єкти авіаційної діяльності – повітряні судна, їх компоненти та обладнання, авіаційна наземна техніка та аеродромне обладнання, інженерно-технічні споруди, рухоме та нерухоме майно, що використовуються для забезпечення авіаційної діяльності.

Орган сертифікації суб’єктів аеропортової діяльності - структурний підрозділ Державіаадміністрації, який здійснює дії із сертифікації суб'єктів аеропортової діяльності.

Сертифікація – процедура визнання того, що суб’єкт або об’єкт авіаційної діяльності відповідає вимогам авіаційних правил України, які застосовуються, з виданням відповідного сертифіката, свідоцтва, що засвідчує таку відповідність.

Сертифікат відповідності – документ, який підтверджує, що послуги, які надаються суб’єктом аеропортової діяльності, його система управління якістю, система екологічного менеджменту, персонал відповідають установленим вимогам нормативно-правових документів.

Сертифікаційні вимоги - вимоги, що містяться в нормативних документах, які необхідні для забезпечення належного рівня безпеки польотів і роботи персоналу в процесі експлуатації аеропорту, регулюють діяльність, відповідальність та взаємовідносини в ЦА, і дотримання яких необхідне для забезпечення якісної, надійної та безпечної роботи.

Сертифікаційне обстеження - комплекс заходів, спрямований на перевірку заявника виконувати дії в заявленій сфері діяльності згідно з вимогами нормативно-правових документів.

Система якості - сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, коло повноважень та процедур, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність установленим вимогам.

Система управління якістю – система управління, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості.

Суб’єкт аеропортової діяльності – юридична особа, що здійснює на території аеропорту аеропортову діяльність.

Центр сертифікації – галузева науково-технічна установа або експертний центр, які в установленому законодавством порядку атестовані для виконання сертифікаційних робіт.