Тема: Психічний розвиток і формування особистості в період ранньої юності

1. Фізичний розвиток старшокласників та його психологічні наслідки.

2. Характеристика учбово-професійної діяльності як провідної в старшому шкільному віці.

3. Основні новоутворення в період ранньої юності.

4. Розвиток пізнавальних процесів в старшому шкільному віці.

5. Формування особистості старшокласників.

1.Фізичний розвиток старшокласників та його психологічні наслідки

Фізичний розвиток в період ранньої юності (від 15 до 18 р.) є відносно спокійним і рівномірним. У цьому віці завершується статеве дозрівання і юнаки та дівчата набувають вторинних статевих ознак, сповільнюють темпи росту тіла і кінцівок в довжину і зникає невідповідність між темпами росту грудної клітки і кінцівок.

Інтенсивно розвивається м’язева система за чоловічим чи жіночим типом і старшокласники здатні виконувати фізичну роботу як дорослі, проте рівень їхньої витривалості поки що нижче дорослих людей, показники росту та ваги тіла стають більш стабільними і наближаються до відповідних показників дорослих. В цьому віці зникає невідповідність між темпами росту серця і діаметром кровоносних судин. У період ранньої юності спостерігається подальший розвиток нервової системи, причому розвиток головного мозку виявляється насамперед не в збільшенні його ваги (його вага зростає незначним чином і наближається до ваги мозку дорослих), а в удосконаленні аналітико-синтетичної діяльності мозку.

Виділяють такі психологічні наслідки фізичного розвитку старшокласників.

1. При виборі майбутньої професії не останнє місце займає рівень фізичного розвитку старшокласників, особливо це стосується тих професій, які пред’являють високі вимоги до рівня фізичного розвитку. Нормальний фізичний розвиток розширює можливості старшокласників у виборі професій і оволодінні певними трудовими вміннями та навичками.

2. У цьому віці спостерігається інтерес до представників протилежної статі і у цьому інтересі фізичний вигляд юнака або дівчини має не останню роль.

2.Характеристика учбово-професійної діяльності як провідної в старшому шкільному віці

У період ранньої юності провідною діяльністю є учбово-професійна діяльність.

У старшому шкільному віці учбова діяльність суттєво відрізняється від учбової діяльності підлітків і справа тут не лише в поглибленні змісту навчання, у введенні нових учбових розділів, головна суттєва відмінність учбової діяльності старшокласників від учбової діяльності підлітків полягає в тому, що у старшому шкільному віці пред’являються значно вищі вимоги до рівня учбової діяльності, який передбачає досить високий розвиток абстрактного, теоретичного мислення, вміння старшокласників самонавчатись.

У більшості старшокласників ще з підліткового віку залишився мнемічно-репродуктивний рівень учбової діяльності, коли учні проявляють пасивність при засвоєнні знань, чекають коли їм матеріал повністю пояснить вчитель, а вони його лише запам’ятають, а потім відтворять. В таких старшокласників не сформоване вміння самостійно засвоювати новий навчальний матеріал, володіти навичками опрацювання інформації, отриманої з позашкільних джерел. Це означає, що дана частина старшокласників не підготовлена до самостійної пізнавальної діяльності, не володіє навичками самонавчання.. Така суперечність між мнемічно-репродуктивним рівнем учбової діяльності, який зберігся в старшокласників ще з підліткового віку і новими вимогами до їхньої самостійності в оволодінні знаннями виступає основними рушійними силами розумового розвитку старшокласників. Цей розумовий розвиток відбувається по мірі переходу старшокласників на більш високий рівень учбової діяльності.

У старшокласників як і в підлітків спостерігається вибіркове ставлення до учбових предметів. Проте, якщо в підлітків основною причиною такої вибірковості була якість викладання матеріалу вчителем, то у старшокласників головною причиною вибірковості у ставленні до учбових предметів є їх відповідність обраній старшокласниками майбутніх професій.

Психологами були виявлені певні мотиви ставлення старшокласників до учбових предметів:

1. Практичне значення предмету (наскільки цей предмет відповідає професійним інтересам старшокласника, допомагає отримати важливі практичні вміння та навички).

2. Пізнавальне значення предмету.

3. Суспільне значення предмету, його роль в науковому, культурному, господарському житті країни.

4. Якість, рівень викладання предмету вчителем.

5. Легкість оволодіння даним предметом.

6. Світоглядне значення предмету (наскільки цей предмет дозволяє пізнати загальні закони розвитку природи і суспільства).

У старшому шкільному віці у зв’язку з пошуком свого місця в майбутньому самостійному житті зростає свідоме ставлення школярів до учіння.

У старшому шкільному віці школярі знаходять свій основний інтерес до певної науки, певної галузі знань, до певного виду діяльності. На основі цього стійкого інтересу формується пізнавально-професійна спрямованість учнів, вибір майбутньої професії. Пізнавальні інтереси старшокласників відрізняються широтою, глибиною і змістовністю та стійкістю.

У період ранньої юності спостерігається пошук місця в майбутньому самостійному житті – професійне самовизначення.

Мотиви вибору професії старшокласниками:

1. Інтерес до професії.

2. Соціальний престиж професії.

3. Здібності до професії, які старшокласники ототожнюють зі здібностями до певного учбового предмету.

4. Матеріально-побутова забезпеченість.

5. Сімейні традиції.

6. Випадкові причини (легше поступити, ВНЗ знаходиться недалеко від дому, гарна форма, приклад друзів).

Типові помилки старшокласників при виборі професії:

1. Передсуди щодо соціальної престижності професії.

2. Уявлення про професію глобальне і недиференційоване, незнання труднощів даної професії.

3. Перенесення позитивного чи негативного ставлення до людини, представника певної професії, на відповідну професію.

4. Орієнтація на привабливу зовнішню сторону професії при ігноруванні її повсякденної сторони.

5. Ототожнення професії з відповідним учбовим предметом.

6. Нездатність зрозуміти ступінь відповідності власних індивідуально-психологічних особливостей вимогам професії.

Напрями профорієнтаційної роботи зі старшокласниками.

1. Ознайомлення старшокласників з якомога більшою кількістю професій, її труднощів, вимог до людини.

2. Педагог у тісному співробітництві зі шкільним психологом повинен допомогти старшокласникам визначити ступінь відповідності його фізичних та психологічних якостей вимогам професії.

3.Основні новоутворення в період ранньої юності

У період ранньої юності виникають такі новоутворення:

1. Формування світогляду і переконань.

2. Професійні інтереси.

3. Подальше формування самосвідомості та усвідомленої потреби в самовихованні.

4. Мрії та ідеали.

5. Перше юнацьке кохання.

Центральним новоутворенням даного віку є формування світогляду. Світогляд – це погляд на світ у цілому, це загальне уявлення про принципи розвитку та основи буття, життєва філософія людини, підсумок всіх її знань про світ.

Когнітивні (пізнавальні) передумови формування світогляду:

1. Наявність у людини значної суми знань про світ.

2. Здатність людини до абстрактного мислення, яке дозволяє перетворити суму розрізнених знань про світ у їх цілісну систему.

Особистісні передумови формування світогляду. Прагнення усвідомити сенс життя не як серію випадкових подій, а як цілісний процес, який має загальний напрям, спадкоємність і смисл. Світогляд – це не просто логічна система знань, це система переконань, які відображають ставлення людини до світу. З когнітивної позиції світогляд оцінюється в залежності від того, наскільки він відображає оточуючу дійсність. Він може бути істинним або хибним, науковим або релігійним, матеріалістичним або ідеалістичним.

З аксіологічної (ціннісної) позиції світогляд оцінюється в залежності від того, який напрям він задає діяльності людини. З цієї позиції світогляд може бути: оптимістичним чи песимістичним, прогресивним чи реакційним, активно творчим чи пасивно споглядальним. В старшому шкільному віці закладаються основи світогляду, оскільки саме в цьому віці дозрівають когнітивні та особистісні передумови для формування світогляду. В цьому віці відбувається велике розширення кругозору школярів, нагромадження знань про світ, розвиток абстрактного мислення в старшокласників різний, проте у всіх старшокласників спостерігаються певні зрушення в пізнавальній сфері, які виступають основою для юнацького філософствування. Саме в старшому шкільному віці, коли школяр стоїть перед необхідністю пошуку місця в самостійному житті, виникає потреба в осмисленні сенсу життя.

У період ранньої юності продовжує формуватися самосвідомість. Суттєвою відмінністю формування самосвідомості у юнацькому віці у порівнянні з підлітковим віком є необхідність усвідомити свої особистісні прояви при пошуці майбутнього місця в самостійному трудовому житті. У самосвідомості старшокласників спостерігається суперечливе явище: з одного боку вони вміють значно краще і повніше усвідомлювати власні якості, ніж підлітки, проте самооцінка підлітків є більш об’єктивною, ніж самооцінка старшокласників. Причиною такого явища є те, що підлітки, особливо молодші, ніби дивляться на себе очима оточуючих, а тому їхня самооцінка ґрунтується на об’єктивній оцінці їхньої особистості з боку інших, а це забезпечує її адекватний характер. У старшому шкільному віці розвивається тенденція до самостійного оцінювання власної особистості, а себе самостійно оцінити значно важче, ніж усвідомити з боку оточуючих.

Підлітки при оцінюванні власної особистості орієнтуються на своє теперішнє буття, а старшокласники усвідомлюють себе з орієнтацію на власне майбутнє. Старшокласники, на відміну від підлітків, здатні усвідомлювати не лише окремі властивості своєї особистості, але й власну особистість в цілому. У цьому допомагає те, що юнаки та дівчата здатні усвідомлювати не лише прості якості особистості, які відображають ставлення до учіння, але й складні якості, які відображають багатосторонні взаємини людини з оточуючим світом (почуття власної гідності). Більш високий рівень розвитку самосвідомості старшокласників обумовлює і більш усвідомлену потребу в самовихованні. На відміну від підлітків, старшокласники не лише прагнуть розвивати в собі окремі позитивні якості особистості, або долати окремі недоліки свого характеру, але й здатні формувати власну особистість в цілому. Це означає, що старшокласники перетворюються із об’єкта виховних впливів дорослих в об’єкт та суб’єкт виховання.

Мрія та ідеали.

У період ранньої юності сформовані ідеали в 2 основних формах:

1. Ідеалом виступає конкретна людина, яка є втіленням цінних для старшокласника якостей.

2. Ідеалом виступає узагальнений образ, який включає найбільш значущі для старшокласників якості.

У період ранньої юності, на відміну від підліткового віку найбільш поширеною формою існування ідеалів є друга форма.

У старшому шкільному віці виникає перше юнацьке кохання. У підлітковому віці мова може йти про дружню прихильність, закоханість, але не кохання.

Юнацьке кохання відрізняється чистотою, свіжістю і безпосередністю почуттів.

4.Формування особистості старшокласників

У зв’язку з підвищенням теоретичного рівня учбової діяльності в цьому віці її більш високими вимогами до самостійності та активності школярів розвитком інших видів діяльності. Інтенсивно розвиваються психічні пізнавальні процеси старшокласників.

Загальною тенденцією розвитку цих процесів у даному віці є розвиток довільності пізнавальних процесів та здатності управляти ними. Наприкінці старшого шкільного віку учні повністю оволодівають своїми пізнавальними процесами.

Сприймання

Підвищується аналітико-синтетична діяльність при сприйманні об’єктів, розвивається така якість як спостережливість.

Увага

У старшому у шкільному віці домінує довільна увага, інтенсивно розвивається післядовільна увага, причому на відміну від підліткового віку, де домінує післядовільна увага була фрагментарною, епізодичною у старшокласників. Цей вид уваги стає більш стійким, наближається до рівня дорослої людини. Характеристики властивостей уваги:

а) увага стає більш стійкою;

б) обсяг уваги такий, як у дорослих;

в) розвивається здатність до розподілу та переключення уваги.

У період ранньої юності спостерігається вибірковість уваги, яка пов’язана з пізнавально-професійними інтересами старшокласників.

Пам'ять

У старшокласників переважає довільна словесно-логічна, смислова пам’ять, проте не зменшується роль мимовільної пам’яті, просто даний вид запам’ятання набуває специфічного характеру, пов’язують з пізнавально-професійними інтересами старшокласника.

Старшокласники значно ширше, ніж підлітки вміють застосовувати прийоми смислового запам’ятання, дослівне запам’ятання матеріалу, яке ґрунтується на його повторенні не є поширеним у цьому віці. Старшокласники вміють диференціювати мнемічні завдання (якісний матеріал потрібно запам’ятовувати дослівно, який передавати своїми словами, а з яким лише ознайомитись).

Мислення

Значне ускладнення учбової діяльності приводить до інтенсивного розвитку мисленнєвої діяльності старшокласників. У цьому віці розвивається найбільш інтенсивно такі якості розуму як самостійність, критичність мислення, його творчий характер. Більш високо у порівнянні з підлітковим віком розвиваються розумові дії та операції. Підвищується здатність до абстрагування та узагальнення матеріалу, вміння доводити свою думку, аргументувати свої висловлювання, аналізувати явища з різних сторін.

Розвиток всіх перелічених вмінь виступає основою для розвитку теоретичного, діалектичного мислення, опанування загальних переконань розвитку природи та суспільства.

Уява

У цьому віці бурхливо розвивається творча уява як компонент творчих здібностей, проте не втрачає свого значення і репродуктивна уява.

Мовлення

У період ранньої юності значно розширюється активний словниковий запас, відбувається його збагачення за рахунок наукової термінології, удосконалюється структура мовлення старшокласників, розвивається здатність чітко, виразно і логічно послідовно висловлювати свої думки.

5.Формування особистості старшокласників

Моральна сфера

В цьому віці продовжується розвиток моральної свідомості, моральних переконань, світогляду. Старшокласники, на відміну від підлітків, значно більше у своїй поведінці орієнтуються на власні моральні переконання та ціннісні орієнтації.

В процесі самовиховання вони намагаються розвивати в себе правильні, позитивні моральні якості. Цьому сприяють і ті ідеали, які формуються в період ранньої юності.

Старшокласники більш глибоко розуміють певні моральні норми, моральні якості особистості, усвідомлюють їхні нюанси.

Емоційно-вольова сфера

Емоції та почуття старшокласників відрізняються жвавістю та багатогранністю. Старшокласники здатні більш глибоко усвідомлювати як власні почуття, так і почуття інших людей. У цьому віці інтенсивно розвиваються вищі почуття: моральні, інтелектуальні та естетичні. Серед моральних почуттів важливе значення в старшому шкільному віці мають почуття дружби та кохання.

У період ранньої юності досить розвиненими є почуття товаришування. Дружба в старшокласників відрізняється від дружби підлітків за таким характеристиками:

– мотиви дружби стають більш усвідомленими, глибокими;

– до дружби і друга пред’являються більш високі вимоги.

Ускладнюються інтелектуальні почуття. які стають більш різноманітними і глибокими. Естетичні почуття розвиваються під впливом формування загальної естетичної культури особистості.

У старшому шкільному віці своєрідно трансформується почуття дорослості. Старшокласники ще менше, ніж підлітки схильні терпіти посягання на їхню дорослість, проте в цьому віці знімається гострота конфлікту між старшокласниками і дорослими через справжнє або уявне невизнання дорослими дорослості школярів. Це згладжування гостроти конфлікту відбувається через отримання старшокласниками певних об’єктивних доказів їхньої дорослості. Якщо підлітки хотіли бути схожими на дорослих, нічим не відрізнятись від них. То старшокласники не намагаються підкреслити свою самобутність і оригінальність серед інших дорослих. Не знаючи як це правильно зробити, вони намагаються звернути на себе увагу специфічними естетичними смаками.

Вольова сфера

У старшокласників розвиненими є вольові якості особистості: самостійність, наполегливість, цілеспрямованість, дисциплінованість, організованість, рішучість тощо. Проте в процесі самовиховання старшокласник звертає увагу на розвиток сили волі. У тих старшокласників, у яких умови сімейного виховання не сприяли формуванню позитивних вольових якостей, спостерігається загальний недорозвиток волі та негативні вольові якості, імпульсивність.