Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Цензура за рішенням суду






Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 6 листопада 2003 року заборо­нено публікувати інформацію про зловживання у вищих ешелонах місцевої влади.

В цій безпрецедентній ухвалі зокрема сказано: “Заборонити ТОВ “Телерадіокомпанія “Вік”, редакції громадсько-політичного щотижневика “Вік: час, події, люди”, Кириченку Сергію Олександровичу та іншим особам протягом розгляду справи за позовом Ротової О. І. до ТОВ “Телерадіокомпанія “Вік”, редакції громадсько-політичного щотижневика “Вік: час, події, люди”, Кириченка Сергія Олександровича поширювати за допомогою засобів масової інформації будь-які відомості щодо причетності Ротової О. І. до діяльності у сфері похован­ня, про порушення нею вимог Конституції та Законів України”.

Тим самим деяким опозиційним до місцевої влади ЗМІ заборонено оприлюднювати ін­формацію про постійні зловживання заступника міського голови м. Херсона Олени Ротової.

Як стало відомо нашому кореспондентові, в ході роботи II форуму журналістів “За вибо­ри без цензури”, що пройшов у Києві 10 листопада, головний редактор газети “Вік” Сергій Осолодкін передав копію цієї ухвали суду голові Комітету Верховної Ради Україні з питань свободи слова та інформації Миколі Томенку, члену Парламентської асамблеї Ради Європи, співдоповідачу Моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северинсен, голові Національної спілки журналістів України Ігорю Лубченку. Воднораз у відповідь на ухвалу місцевого суду була направлена апеляція до Апеляційного суду Херсонської області (інтернет-видання “По­літична Україна”, 18 листопада 2003 року).

У Кременчуку був застрелений відомий журналіст Володимир Кучеряв, існує версія, що його застрелив близький знайомий і діловий партнер. Мотиви цієї загибелі Кременчуку трактують неоднозначно. Професійну діяльність Кучерява, що була пов’язана не лише з журналістикою (він був керівником місцевого представництва холдінгової компанії “Бліц-інформ”), не виключають (Дані моніторингу ІМІ).

***

В автомобільній катастрофі загинув головний редактор газети “Собор” і представник ІМІ в Дніпропетровську Володимир Єфремов, − його машина наразилася на вантажівку. Триває слідство, яке розглядає різні версії причини катастрофи.

***

Від асфіксії, перечепившись коміром светра за ручку холодильника, загинув Володимир Карачевцев. Додаткове вивчення обставин загибелі журналіста не дало підстави для відкриття кримінальну справи за фактом убивства.

 

2004

Цей рік став найтрагічнішим для працівників мас-медіа у світі. При виконанні професійних обов’язків загинув 81 журналіст. Цей рік був тяжким і для України. Міжнародні організації висловили стурбованість численними випадками фізичної розправи над журналістами, які проводять власні розслідування і твердо відстоюють своє право на інформацію.

 

***

27 жовтня був надрукований звіт міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів”. Висновки організації про Україні такі: на опозиційних і незалежних журналістів чиниться тиск; кількість постраждалих і вбитих журналістів збільшується; вбивці Георгія Гонґадзе − на волі. В рейтингу свободи слова Україна посіла 138 місце. Всього у списку 167 країн. З колишніх сусідів по Радянському Союзу Україна обігнала лише Росію, Узбекистан, Білорусь і Туркменистан. “Репортери” висловлюють стурбованість численними випадками фізичної розправи над журналістами, які проводять власні розслідування. У 2005 році щонайменше одинадцять працівників мас-медія постраждали під час збирання інформації про корумпованість та інші порушення обласних, районних і місцевих посадовців (Зі звіту “Репортерів без кордонів”).

***

На початку березня невідомі підпалили оселю голови Асоціації вільних журналістів Криму Лілії Буджурової. Сама журналістка пов’язала факт підпалу з публікацією списку прізвищ “не чистих на руку” кандидатів на виборах до республіканського парламенту. Замовників підпалу досі не встановлено.

 

***

 

Іншим кричущим випадком стало побиття головного редактора газети “Столичные новости” Володимира Каймана. Він став жертвою нападу у під’їзді власного будинку. Отримавши черепно-мозкову травму, журналіст опинився у шпиталі. Нападників до цього часу не знайдено.

 

***

 

На виборчих дільницях в період виборів було побито 22 журналісти по всій Україні, зокрема 31 жовтня був побитий журналіст “5 каналу” Сергій Скоробохатко.

***

 

3 листопада невідомі напали на журналіста газети “Голос Криму” Енвера Мусієва в Сімферополі.

***

 

17 листопада Державне підприємство зв’язку “Укрпошта” відмовилося доставити передплатникам 630 тис. Примірників газети “Сільські вісті”, у номері якої лідер СПУ Олександр Мороз підтримав в другому турі виборів кандидатуру лідера партії “Наша Україна” Віктора Ющенка.

 

***

 

Співробітник “5 каналу” Андрій Шевченко став першим українським журналістом, якого удостоєно премії свободи слова міжнародної недійної організації “Репортери без кордонів”. Премію присуджено за фільм “Обличчя протесту”, формування редакційних новин “5 каналу”, створення Київської незалежної медіа-профспілки, виступ на парламентських слуханнях щодо політичної цензури в українських ЗМІ та тренінги журналістів за програмою “Інтерн’юз Україна”.

 

30 вересня, було скоєно напад на машину видавця журналу “Папарацци” Валіза Арфуша, що на думку експертів, мало вплинути на видавців, які готували статтю про Андрія Ющенка “Як царевич провів канікули”. “Цей напад є залякуванням з метою перешкоджання публікації. Я прийшов додому близько одинадцятої вечора, і в мене було відчуття, що за мною стежать”, - розповів він. У процесі роботи над матеріалом на журналістів здійснювався словесний тиск від офіційних служб. Однак редакція журналу не відмовилася від ідеї публікації статті.

Міжнародні організації обурені фактом тиску на журналістів, які пишуть про сина Президента України Андрія Ющенка (Інтерфакс-Україна).

 

***

У четвертому щорічному виданні “Всесвітнього списку свободи преси:, виданому організацією “Репортери без кордонів”, Україна посіла 112 місце за рівнем свободи слова. В 2004 році Україна займала 138 місце.
“Всесвітній список свободи преси” впорядковується на підставі опитувань партнерських організацій і власної мережі організацією “Репортери без кордонів” зі 130 кореспондентів, дослідників, експертів у галузі права, активістів у галузі прав людини. Ці люди повинні були відповісти в анкеті на 150 запитань, за якими можна отримати уявлення про ситуацію у сфері свободи преси. Отже, в Україні ситуація потроху змінюється. Як заявив у одному зі своїх інтерв’ю віце-прем'’р В'ячеслав Кириленко, процес створення суспільного телебачення або мовлення в Україні ще й не починався. Саме суспільне, а не державне мовлення є ознакою демократичної держави, і характеризується появою незаангажованих та вільних від владних структур ЗМІ. Процес може достеменно розпочатися після виборів, котрі дадуть зелене світло. До того часу, процедури та схеми формування суспільного мовлення залишатимуться без належної фінансової підтримки та публічного обговорення цього питання.

У травні напередодні Дня свободи преси, американська правозахисна організація “Freedom House” оприлюднила річний звіт, у якому відзначила поліпшення в Україні ситуації зі свободою слова.

 

***

12 липня група прибічників Партії регіонів разом з народним депутатом України О.Калашніковим здійснила напад на журналіста телеканалу СТБ М. Ситник та телеоператора В.Новосада.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.