Додаток 10

МОНІТОРИНГ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ЖУРНАЛІСТІВ

Рік

За 2001 рік було порушено 72 карні справи за фактами протиправних дій стосовно працівників ЗМІ. У тому числі 24 справи – із приводу крадіжок, 17 – із приводу пограбувань, в 9 справах розглядаються випадки хуліганства і в 3 йдеться про розбійні напади.

Рік

27 березня на сайті “Телекритики” було викладено результати моніторингу прав журналістів та утиску друкованих ЗМІ, підготовлені Українським незалежним центром політичних досліджень. Моніторинг було здійснено співробітниками Українського незалежного центру політичних досліджень в період з 1 грудня 2001 року до 26 березня 2002 року в рамках проекту “Аналітика та інформування для розвитку демократичних інституцій”. Об’єктом моніторингу виступили друковані мас-медіа.

Всього зафіксовано 27 випадків тиску. Структура порушень виглядає наступним чином: 20% − перешкоджання збору інформації; 11% − перешкоджання опрацюванню інформації; 54% − перешкоджання поширенню інформації; 46% − застосування фізичного насильства щодо журналістів та працівників, причетних до поширення ЗМІ; 11% − переслідування журналістів через виконання ними професійних обов’язків. У багатьох випадках зафіксована наявність декількох видів тиску, тому сумарний відсоток видів порушень перевищує 100%. Географічний розподіл випадків застосування фізичного насильства: випадки зафіксовано у Львівській, Запорізькій, Чернігівській, Черкаській, Чернівецькій та Херсонській областях.

***

28 січня в місті Бердянську Запорізької області невідомий плеснув розчином соляної кислоти в обличчя головного редактора газети “Бердянськ деловой” Тетяни Горячевої. Це сталося пізно ввечері на одній з неосвітлених вуличок морського курорту. Міліція висунула версію про родинно-побутові причини того, що сталося. А колеги Тетяни Горячової пов’язують трагедію з її професійною діяльністю. “Я впевнена, що спроба осліпити мене є помстою”, − переконана головний редактор газети. За два дні до нападу на стіні редакції з’явився напис образливого змісту, появу якого Т. Горячева схильна розцінювати як попередження. Тиждень до цього сталася аварія, в якій отримав струсок мозку шеф-редактор “Бердянска делового” Сергій Білоусов − автомобільну катастрофу він також не вважає випадковістю. (“Сегодня”, 31 січня 2002 р.).

Рік

Інформаційна хроніка: 4 українські журналісти загинули за нез’ясованих обставин або були вбиті; 42 журналісти зазнали нападів, погроз, залякувань; 38 українських мас-медіа заявили про економічний, політичний або непрямий тиск на себе або своїх співробітників; 33 факти перешкоджання виконанню журналістських обов’язків; 46 позовів подано проти українських ЗМІ й окремих журналістів; 20 позовів проти представників влади та державних установ ініціювали самі ЗМІ та журналісти (Дані моніторингу ІМІ).

***

8 квітня в Іраку загинув український журналіст, телеоператор агентства “Рейтер” Тарас Процюк. Загинув не випадково, його було вбито. Це сталося в ту мить, коли з чотирнадцятого поверху готелю “Палестина”, він знімав американську танкову колону, яка переходила річну Тиґр. Раптово танк повернув своє жерло у бік готелю і стрелив. Військові знали, що там перебувають журналісти, однак, як пояснив командир 3-ї механізованої дивізії армії США, “це був вогонь у відповідь, бо в будинку “працював” іракський снайпер”. Недостовірність свідчень американських військовиків, підтверджує останнє відео Тараса. Коли колеги, після вибуху кинулися на балкон, Тарас лежав у калюжі крові вже непритомний, а біля нього неушкоджена камера знімала небо. На камері знятий танк і чути фатальний постріл, натомість жодного пострілу з боку “Палестини” камера Тараса не зафіксувала.

***