Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тарас Шевченко. Великий український поет, художник, мислитель, громадський діяч






(1814-1861)

Великий український поет, художник, мислитель, громадський діяч. Його “Кобзар” (1840 p.), “Гайдамаки” (1841 p.), “Три літа” (1843-1845 pp.), “Сон” та інші знає кожний свідомий українець.

Співець героїчного минулого, Т. Шевченко у своїх творах закликав до боротьби за соціальне і національне визволення. Його творчість мала великий вплив на національне пробудження українського народу. Т. Шевченко підтримував діяльність передової молоді у недільних школах і для них наприкінці 1860р. написав “Буквар південноруський”.

Геній Т. Шевченка випереджав епоху.

 

Євген Гребінка

(1812-1848)

Великий майстер слова, український популярний байкар. Народ любив його твори “Малоросійські приказки”, “Ніжинський полковник Золотаренко” та інші.

У 1841 р. видав альманах “Ластівка”. Це був перший збірник, у якому всі українські письменники писали рідною українською мовою.

Високо цінував він Т. Г. Шевченка, допоміг викупити його з неволі, а також видати “Кобзар”.

 

Пантелеймон Куліш

(1819-1897)

Великий патріот України, видатний письменник, історик, етнографі Перші його твори з’явилися у 40-х роках XIX ст. і відіграли значну роль у пробудженні національної самосвідомості українського народу.

Брав активну участь у виданні журналу “Основа”.

Широко відомий його історичний твір “Історія возз’єднання Русі”. П. Куліш талановитий письменник, написав поеми “Куліш у пеклі”, “Україна”, роман “Чорна рада” та інші.

П. Куліш дбав про розвиток української мови, впровадив нову систему передання української мови на письмі — “кулешівку”, здійснив переклад Біблії українською мовою.

 

Театр як відображення тенденцій суспільного розвитку

В Україні на початку XIX та діяли російські професійні театри:

1805 р. — у Києві,

1810 р. — у Полтаві,

1812 р. — у Харкові.

У Полтаві великою популярністю користувався український театр, на сцені якого виступала акторська група під керівництвом І. Котляревського.

У 1819 р. тут було поставлено “Наталку-Полтавку” та “Москаля-чарівника”.

Першу українську театральну трупу організував Г. Квітка-Основ’яненко. Він директор і режисер Харківського професійного театру.

Існував аматорський театр у селі Кибинці, керівником і режисером якого був батько М. Гоголя — В. Гоголь-Яновський.

Для українського театру Т. Шевченко написав драму “Назар Стодоля” (1843 р.) — одну з перших, яка побудована на соціальному конфлікті.

У поміщицьких маєтках діяли домашні театри, в яких грали кріпаки. Найвідоміші кріпацькі театри в: с. Кибинці на Полтавщині у маєтку Д. Трощинського; с. Качанівці на Чернігівщині у поміщика Г. Тарновського.

Великий російський актор М. Щепкін розпочинав театральну кар’єру кріпаком. І. Котляревський став ініціатором викупу його з неволі. М. Щепкін прекрасно грав роль Виборного у “Наталці- Полтавці” і Чупруна в “Москалі-чарівнику”.

На західноукраїнських землях перші аматорські трупи виникли напередодні революції 1848-1849 pp. Вони ставили п’єси І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, а також місцевих акторів — М. Устияновича, С. Петрушевича, О. Духновича.

 

Музика в пошуках українського мистецького стилю

1. У музичному мистецтві продовжували жити культурні традиції минулого, які дбайливо зберігали кобзарі, бандуристи, лірники. Найвидатніші з них: Остап Вересай, Іван Крюковський, Андрій Шут та інші.

2. У піснях, переказах, легендах, думах вони продовжували оспівувати героїчне минуле, боротьбу за соціальне і національне визволення.

3. Осередками розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, в яких багато уваги приділяли вивченню нотної грамоти і теорії музики.

4. Було випущено перші фольклорні збірники:

• М. Цертелєва “Досвід збирання старовинних малоросійських пісень”;

• М. Максимовича “Малоросійські пісні” та інші;

• на західноукраїнських землях фольклорним виданням був збірник “Русалка Дністрова”, що надрукувала “Руська трійця”;

5. У Наддніпрянській Україні з’явилися перші музичні товариства, які проводили концертну діяльність:

• Філармонічне товариство в Одесі (1842 p.);

• Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві (1848 p.).

6. Київський педагог і композитор Й. Витвицький написав варіації на теми народної пісні “Зібралися всі бурлаки”.

7. Почався розвиток української симфонічної музики. У 1809 р. в Одесі з нагоди відкриття театру зі своєю симфонією, побудованою на українських народних піснях, виступив М. Овсянико-Куликовський.

8. Розвивалося хорове мистецтво. Великого поширення воно набуло на західноукраїнських землях:

- хорові самодіяльні та професійні колективи діяли в усіх найбільших містах Галичини, Північної Буковини, Закарпаття. Вони виконували в основному церковну музику, однак намагалися співати і народні пісні;

- найпопулярнішим був перемишлянський хор під керівництвом чеського музиканта Алоїза Нанке;

- 3 838 р. у Львові було організовано Товариство сприяння музиці.

9. 3 великими концертами виступали хори Київської академії, Переяславської семінарії та інші.

10. У цей період у Галичині плідно працював М. Вербицький - автор 12 оркестрових рапсодій на українські теми, кількох оперет і багатьох композицій для хору. Саме він написав 1863 р. музику до широковідомого народного гімну “Ще не вмерла Україна”, який нині є гімном Української держави.

11. Навесні 1838 p. М. Глінка перебував в Україні, щоб відібрати співаків. Він набрав для капели 19 хлопчиків і двох дорослих. Серед них був і С. Гулак-Артемовський — небіж письменника П. Гулака-Артемовського, який згодом став родоначальником української національної опери.

 

Образотворче мистецтво в пошуках українського мистецького стилю

В українському живописі був поширений романтичний напрямок.

Відомі художники першої половини XIX ст.

Тарас Шевченко 1814-1861 Талановитий художник. Його мистецька спадщина налічує понад 830 картин. Дослідники вважають, що майже 300 робіт втрачено. Створив 130 портретів, малював пейзажі, жанрові картини, прославився як майстер гравюри. Прекрасні його картини “Катерина”, “Пожежа в стецу”, “У в’язниці” та інші. Майстерно виконав малюнки Києво-Печерської лаври. Вершиною майстерності митця став автопортрет 1861 року. У його прекрасному гнівному погляді ніби відбився біль усіх знедолених, їхнє прагнення щастя і свободи.
Капітон Павлов 1792- 1852 Випускник Петербурзької академії художеств, працював викладачем Ніжинського ліцею та Київського університету, педагогічну роботу поєднував з заняттям живописом. Працював переважно у портретному жанрі, сприяв своєю творчістю утвердженню реалістичного напряму в мистецтві. Його відомі твори: автопортрет, ‘‘Тесляр”, “Хлопчик з голубком’ тощо. Правдивістю зображення відзначаються виконані ним портрети Д. Горленка та інших.
Ваісиль Тропінін 1776- 1857   Знаменитий російський художник, архітектор, учитель малювання. 30 років був кріпаком і звільнився з кріпацтва лише у 47 років. Майстер портретного живопису. Малював портрети селян. Малюючи українських селянок, виділяв у них риси м’якої вдачі, людяності, фізичної вроди, працьовитості. Відомі його прекрасні краєвиди мальовничої України.
Іван Сошенко 1807- 1876 Художник-пейзажист, товариш Т. Шевченка, працював учителем малювання у Київській гімназії. Відомі його твори: “Портрет бабусі”, “Продаж сіна на Дніпрі” тощо. Він малював прекрасні краєвиди України, будучи закоханим у її красу, велич і неповторність.
Гаврило Васько 1820-1866   Відомий педагог, працював учителем малювання у Київському університеті, був завідувачем живописного кабінету. Намалював серію, портретів. Його портрети утверджували гармонійну цілісність образу людини, підкреслюючи в ньому риси романтичного героя.
А. Мокрицький 1811-1871 Знаменитий портретист. Зробив свій внесок у скарбницю українського портрета. Створив серію портретів видатних людей — М. Гоголя, Є. Гребінки та інших. Розвивав романтичний портрет, що значною мірою сприяло становленню реалізму в портретному живописі.





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.