Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Технологічні особливості соціальної роботи з дітьми, які зазнали насилля.






Про важливість міжособистісних стосунків дитини і «допомагає» дорослого говорила ще Ганна Фрейд: «Що б ми не починали робити разом з дитиною, навчаємо ми його арифметиці або географії, виховуємо його чи піддаємо аналізу, - ми повинні перш за все встановити певні емоційні взаємини між собою і дитиною. Чим важче робота, яка належить, тим міцніше повинна бути ця зв'язок»[20, с. 8].
Соціальний педагог повинен не тільки враховувати ставлення дитини до себе, але й оволодіти мистецтвом створювати ці відносини, педагогічно доцільно вибудовувати їх.
Які ж повинні бути ці стосунки? Відповідь однозначна: якщо в «дорослій» терапії можливо добитися позитивних результатів як при позитивному, так і при негативному перенесенні (трансфер), то при роботі з дітьми обов'язковим є «позитивне перенесення», ніжна прихильність, багато в чому нагадує ставлення дитини до матері.
І перший крок, який необхідно зробити назустріч дитині, це прийняти його і приєднатися до нього, припустити (не більше того!), Що дитина прав у своїй установці по відношенню до оточуючих людей, якою б вона не була. Варто повторити слова Ганни Фрейд, що розповідає про досвід встановлення контакту з дитиною: «Моя перша мета полягала виключно в тому, щоб представляти інтерес для хлопчика... Поступово я стала для нього не тільки цікавим і корисним людиною, але і дуже сильною особистістю, без допомоги якої він вже не міг обійтися. За допомогою цих трьох якостей я стала йому необхідною»[20, с. 9].
Сучасні представники британської школи психоаналізу (М. Клейн, Д. Винник, М. Балінт і ін) вважають, що рушійна сила розвитку дитини - це афективні відносини його з тими людьми, які турбуються про неї; умова ж свідомості його особистого існування - це поділюваний з іншими людьми життєвий досвід. На думку цих дослідників, в основі порушення розвитку особистості, появи агресивності, жорстокості лежать не тільки конфлікти, про які писав батько психоаналізу, а й «брак емоційного тепла в ранньому віці». Особливо важливо враховувати це в роботі з дітьми - жертвами насильства: щоб допомогти їм відродитися, необхідно глибоко зрозуміти дитину і створити досвід коригуючої турботи, дати йому відсутню тепло, відігріти його душу.
Аліса Міллер нагадує, що дитина може висловлювати свої почуття тільки в тому випадку, якщо поряд знаходиться людина, яка його повністю приймає, розуміє і підтримує.
41. Особливості застосування організаційно-управлінські технології у соціальній роботі.

Теорія соціального управління використовує загально-наукові, конкретно-наукові методи пізнання, специфічні методи збору, аналізу й узагальнення інформації про взаємодію інтересів суб'єкта й об'єкта управління. Ці методи включають спеціалізовані способи анкетування, інтерв'ювання, аналізу статистичних даних, одержання експертних оцінок, дослідження змісту управлінських функцій, структур управління, управлінських груп і соціальної обумовленості їхньої діяльності.

Організаційні методи управління визначаються як способи, прийоми, за допомогою яких створюються різноманітні соціальні системи, що забезпечують визначений рівень (якість) їхньої організованості, і здійснюється організаційний вплив як на систему в цілому, так і на її частини й елементи для досягнення поставлених цілей.

Управління в суспільстві – це вплив на соціальну поведінку, на трудову (соціальну) діяльність не тільки окремої людини, колективу людей, але і на суспільство в цілому. Управління соціальними процесами в суспільстві завжди цілеспрямоване і припускає досягнення усвідомлених цілей і завдання за допомогою відповідних засобів і методів, визначена сукупність яких і може бути названа технологіями.

Система управління припускає:

механізм управління – мету, засоби, методи, функції, принципи;

структуру управління – кадри, техніку управління, організаційно-штабну структуру;

процес управління – органи управління, технологію, матеріальну частину органів управління;

раціоналізацію системи управління – упровадження досягнень науки в управління, відновлення кадрів, удосконалювання господарської системи управління.

Як і будь-яка діяльність, соціальне управління включає численні засоби, форми і методи досягнення поставленої мети, що становлять його інструментарій.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.