Особливостi формування iсторичних понять в учнiв з порушенням iнтелекту.

Процес вивчення історії учнями загальноосвітніх та допоміжних шкіл починається з засвоєння фактів. Специфіка історичних фактів полягає в тому, що вони неповторні, не відтворювані, їх неможливо спостерігати. Тому для формування уявлень про будь-який історичний факт необхідні асоціативні зв’язки з наявними в учнів уявленнями про сучасні події та явища. Так, наприклад, щоб склалося образне уявлення про знаряддя праці давніх слов’ян, учням треба мати уявлення про сучасні сільськогосподарські знаряддя праці: як вони виглядають, з яких матеріалів виготовлені, для чого призначаються.

Але учні допоміжної школи не мають настільки широкого кола правильних і точних уявлень про сучасну дійсність, як учні загальноосвітньої школи, тому сформувати у них історичні уявлення заочно складніше.

Знання окремих фактів, характерне для школярів з порушенням інтелекту, не дозволяє говорити про засвоєння ними історії. Як сказано в “Методиці початкового навчання історії” “проста сукупність фактів без зв’язку між ними веде до формалізації знань, заважає усвідомленому засвоєнню історичного матеріалу. Таким чином, у процесі навчання історії факти потрібні не тільки самі по собі, а в зіставленні та визначенні істотних зв’язків, для їх узагальнення і засвоєння в системі”

Історичні факти можна розділити а дві групи:

1) факти, що відображають поодинокі події, які відбувалися в історії одного разу, у визначений час, у конкретному місці за участю певного кола осіб. Ці факти неповторні. Наприклад, взяття Києва – це одинична історична подія, що відбувалася в Київській Русі. У ньому взяли участь дружина князя Андрія Боголюбського. До поодиноких фактів відносяться і такі події, як повстання М.Глинського, скасування кріпосного права, “кривава неділя” і т.п.;

2) історичні явища, що відображають риси, характерні для певного історичного періоду, епохи. Наприклад, панщина і оброк – це повинності селян за кріпацтва; масовий відхід селян з сіл після скасування кріпосного права і перетворення їх на пролетаріат і т.п. Явища більш високого ступеня узагальнення переростають в процеси. Так, наприклад, можна говорити про процес утворення давньоруської держави – Київської Русі, процес феодальної роздробленості.

Факти розрізняються за обсягом, складністю та значущістю. Щоб зрозуміти і засвоїти складні факти, необхідно розкривати їх за допомогою більш простих фактів. Наприклад, Велика Вітчизняна війна – це історична подія, одиничний, неповторний факт, що проходив в історії одного разу в чітко хронологічно окреслений період (1941-1945 рр.). У цій війні радянські люди боролися проти фашистських загарбників. Факт цей локалізований у просторі (європейська частина території Радянського Союзу, територія ряду країн Європи, включаючи Німеччину). Але тільки таких знань про цю видатну подію історії недостатньо. Тому Велику Вітчизняну війну необхідно вивчати, розкриваючи перед учнями простіші факти, пов’язані з нею (напад фашистської Німеччини на СРСР, героїчна оборона Брестської фортеці, битва на Дніпрі, блокада Ленінграду, Курська битва, трудовий подвиг народу в тилу, боротьба партизанів і підпільників, визволення Європи від фашизму, штурм Берліна, капітуляція Німеччини). У свою чергу, і ці більш прості факти також мають бути конкретизовані (повідомляється точна дата, називаються учасники, наводяться приклади).

Тільки поєднуючи факти різного порядку, можна створити конкретний образ історичної події. Тоді Велика Вітчизняна війна постане перед учнями у всій своїй величі і трагізмі. Для вчителя допоміжної школи завжди важливий чіткий відбір необхідного, достатнього і доступного матеріалу для засвоєння історичних фактів учнями з порушенням інтелекту.

Історичні події та явища тісно пов’язані один з одним. Вивчення одиничних фактів (подій) дозволяє зрозуміти типові факти (явища). Наприклад, вивчення трьох революцій в Росії на початку ХХст. Допомагає учням усвідомити явище революційної боротьби як типовою для періоду капіталізму формою класової боротьби.

Факти – основа для теоретичних висновків і узагальнень, у зв’язку з чим виникає проблема їх співвідношення, розумного поєднання. Курс історії в допоміжній школі носить більш елементарний характер у порівнянні з загальноосвітньою школою. Але фактичний історичний матеріал повинен давати можливість і учням з порушенням інтелекту узагальнювати і робити висновки.

Основними критеріями відбору фактів для уроку історії в допоміжній школі є:

1. наукова достовірність, важливість для розуміння розвитку історії (факти повинні включатися в загальну систему сформованих історичних знань, що відбиває процес історичного розвитку на території нашої країни з найдавніших часів до сьогодення);

2. конкретність і образність, високий ступінь емоційного впливу (“сухий”, теоретичний матеріал не може викликати інтересу до предмету в учнів з порушенням інтелекту, ще більше ускладнюючи процес засвоєння ними історичного матеріалу);

3. можливість впливати на розвиток самостійної розумової діяльності і різноманітних умінь учнів (учні аналізують і узагальнюють досліджувані факти, порівнюють аналогічні події, що відбувалися в різні історичні періоди, з’ясовують значення подій для подальшого розвитку України, а також вчаться працювати з різними джерелами історичних знань: книжкою, газетою, документом, історичною картиною, картою і т.п.); вікові особливості учнів (у 7-8 класах відпрацьовуються факти, що несуть велике освітнє навантаження; в 9 класі – факти, що допомагають формувати переконаність, власну позицію учнів. Кількість повідомлюваних фактів також змінюється з віком учнів – зростає від класу до класу за рахунок збільшення обсягу, що вивчається на уроках, матеріалу).

“Чим більше зв’язків між фактами учні засвоять, тим вищою буде можливість систематизації їх знань, які оперативно можуть бути використані і в подальшому навчанні”, - наголошується в “Методиці початкового навчання історії”. Це твердження, зроблене відносно учнів загальноосвітньої школи, залишається вірним і стосовно до навчання історії учнів допоміжної школи, тільки у них буде формуватися інша система знань.

Пізнання починається зі створення конкретних образів про історичний факт, тобто з історичних уявлень. У процесі навчання історії і в загальноосвітній, і в допоміжній школах створюються три види історичних уявлень:

а) про факти минулого;

б) про історичний час;

в) про історичний простір.

Вчитель повинен знати не тільки роль і види історичних уявлень, але і методику роботи з їх створення, а в умовах спеціального навчання – по їх корекції.