Лист 19. Сполучення легкобетонних панелей при кроці колон 12 м

У зв'язку з великою масою панелей опорні консолі виконуються з кутиків посиленого профілю. Кріплення панелей у межах ярусу до каркаса будівлі утворюється з'єднанням із двох кутиків, що допускають температурно-осадові деформації у вертикальній площині.

Кутик - «упор» 125x14, довжиною 100 мм приварюється на 25 мм нижче шва, з виступом на 30 мм щодо зовнішньої грані колони, до закладних елементів залізобетонної колони чи такому ж кутику довжиною 200 мм, привареному до полиці сталевої колони двотаврового перерізу. 30-міліметровий виступ кутика-упора фіксує необхідний зазор. Панель при установці притискається монтажними пристосуваннями до упорів. Потім до закладних кутиків у верхній грані панелі приварюються утворюючі зчеп «гаки» - також кутики 125x14, довжиною 100 мм. При заповненні швів синтетичними прокладками закладні кутики в нижній грані панелей приварюються до гаків нижнього ряду. Це зварювання фіксує вертикальну площину стіни.

Якщо місце кріплення панелей зміщується за межі закладних кутиків, наприклад, у кутових стійок торцевого фахверка, то полиця гака, що приварюється до них збільшується і забезпечується отвором для монтажного шва.

У кріпленнях панелей до конструкцій покриття зберігається описана система вільного зчепа, але довжина упора розвивається на величину прив'язки додатковим кутиком. При кріпленні парапетної панелі до плит покриття упор може бути замінений петлею зі стержня діаметром 16 мм, а гак або скоба зварюється з коротишів стрижня діаметром 20-24 мм. Кріплення парапетних панелей до сталевих насадок виконується на гаках з кутиків з розвинутими полицями, що заводяться за полицю насадки чи приварену до неї планку.

Отвори в поздовжніх ребрах залізобетонних панелей використовуються для болтових з'єднань у середині кроку і для кріплення пластин, до яких приварюються вертикальні імпости віконних заповнень. У поздовжніх ребрах керамзитобетонних панелей у цих же цілях передбачені закладні елементи.

ЛИСТ 20. СПОЛУЧЕННЯ ЛЕГКОБЕТОННИХ ПАНЕЛЕЙ У САМОНЕСУЧИХ

СТІНАХ

Стіни самонесучі, гарантовані своєю конструктивною схемою від розкриття швів, застосовуються при підвищеній вологості, агресивному середовищі і необхідності герметизації обмежених ними приміщень.

Поясні панелі стін самонесучих, спираються на простінкові довжиною 3; 1, 5 м, а в деформаційних швах або торці будівлі - 0, 7 м. Простінкові панелі довжиною 3 і 1, 5 м співвісні колонам і розділяють віконні отвори довжиною 3 і 4, 5 м. Мінімальна товщина панелей у стінах самонесучих 0, 2 м.

Кріплення панелей до каркаса будівлі виконуються із сталевого прута з фіксуючою шайбою аналогічно приведеним вище. У будівлях з поліпшеною обробкою приміщень можуть застосовуватися сховані кріплення панелей. Вони розміщуються в щілині між колоною і панеллю, розширеної до 40 мм, і складаються з: скоби, привареної до колони, гака, привареного до панелі і заведеного за скобу, штиря, привареного до нижньої і верхньої панелі і кріплення, що замикає.

ЛИСТ 21. СТАЛЕВІ ВІКОННІ ПАНЕЛІ

У відповідності зі стіновими панелями для 6-метрового кроку колон сталеві віконні панелі виконуються з номінальними розмірами по фасаду 6x1, 2 і 6x1, 8 м. При висоті отвору до 20 м вони встановлюються безпосередньо один на один і скріплюються болтами М12. Навантаження від власної маси віконного заповнення передається на стінову підвіконну панель через жорсткі прокладки, встановлювані в нижньому зазорі під стійками рами.

При більшій висоті отвору в заповнення вводиться ригель із прокатних профілів. Для утворення необхідних зазорів між гранями отвору і віконним заповненням верхні в отворі панелі укорочують на 50 мм по висоті.

Панелі підрозділяються на ті, що відкриваються, і глухі; ті й інші - подвійного й одинарного скління. В обох випадках одинарне скління розташовується з зовнішньої сторони.

Панелі складаються з несучої рами, виконаної з холодногнутих профілів, з'єднаних точечним зварюванням. У панелях, що відкриваються, до рами підвішені засклені рамки, зварені з тавриків розміром 45x45x3, 8 мм. Середні зовнішні верхньопідвісні і внутрішні

нижньошдвісні рамки відкриваються для провітрювання приміщень. Рамки з'єднані між собою важелевим механізмом для спільного відкривання. У нижніх панелях відкривання може здійснюватися вручну, у верхніх панелях - електроприводом. Крайні зовнішні рамки бічної підвіски відкриваються вручну тільки для протирання скла. Крайш внутрішні рамки глухі. Вони приварюються до рами панелі шпонковим швом або кріпляться на клямерах.

Скло, окантоване гумовим профілем, кріплять в глухих панелях безпосередньо до несучої рами холодногнутими штапиками на болтах М8; у панелях, що відкриваються - до рамок клямерами на болтах М6 (клямери розміщуються через 250 мм).

Віконні панелі до колон підвішуються на кріпильних кутиках, аналогічних застосовуваним для стінових панелей. З кріпильними кутиками панелі з'єднуються болтами М12.

При низьких зовнішніх температурах сталеві панелі можуть бути містками холоду. Можливе їхнє промерзання і поява конденсату. Для зменшення цих явищ зазори між стіновими і віконними панелями заповнюються теплим розчином. У герметичних будівлях застосовуються сталеві віконні панелі з ущільненим притвором.