Похідні фенотіазину з аліфатичною структурою

● Левомепромазин (Levomepromazine) ^[П] (див. п. 5.2.1.1. розділу " ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: N05AA02 - антипсихотичні засоби. Похідні фенотіазину з аліфатичною структурою.

Показання для застосування ЛЗ: психомоторне збудження різної етіології: маніакальна стадія маніакально-депресивного психозу, депресивно-параноїдальна шизофренія ^БНФ, кататонічне збудження, реактивна депресія, алкогольний психоз та інші психотонічні стани, що супроводжуються явищами тривоги, страху; невротичні розлади з підвищеним збудженням, порушенням сну; захворювання, що супроводжуються больовим с-мом ^БНФ: невралгія трійчастого нерва, оперізувальний лишай і тощо.; сверблячі дерматози (як засіб додаткової терапії); епілепсія, олігофренія (у складі комбінованої терапії); для потенціювання дії аналгетиків, засобів для наркозу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: парентеральне введення препарату показане у випадках, коли пероральне застосування неможливе; хворому, який знаходиться у ліжку, вводять 1-2 р/дозу 75-100 мг /доба (3-4 ампули) під контролем АТ та ЧСС; ін’єкції необхідно робити глибоко в/м; при в/в застосуванні р-н необхідно розвести та вводити тільки у вигляді краплинної інфузії (50-100 мг в 250 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду або р-ну глюкози).

● Хлорпромазин (Chlorpromazine) ^[П] * (див. п. 5.1.2. розділу " ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: N05AA01 - антипсихотичні засоби. Похідні фенотіазину з аліфатичною структурою.

Показання для застосування ЛЗ: хр. параноїдні і галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження при шизофренії ^{ВООЗ, БНФ} (галюцинаторно-маревний, гебефреничний, кататонічний с-ми), алкогольний психоз ^БНФ, маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі ^БНФ, психічні розлади при епілепсії, ажитована депресія у пацієнтів із пресенільним психозом, маніакально-депресивним психозом, а також інші захворювання, що супроводжуються збудженням, напруженням; неврологічні захворювання, що супроводжуються підвищенням м’язового тонусу; хвороба Меньєра, блювання, лікування і профілактика блювання при лікуванні протипухлинними засобами і при променевій терапії; сверблячі дерматози; тривалі болі, в т. ч. каузалгії (у сполученні з аналгетиками), порушення сну стійкого характеру (у сполученні зі снодійними і транквілізаторами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози, частота прийому і схеми лікування встановлюються індивідуально в залежності від показань і стану пацієнта, дози слід підбирати шляхом збільшення, починаючи з мінімальної, тривалість лікування - від 3 тижнів до 2-4 місяців і більше; шизофренія, інші психози і психомоторне збудження - для дорослих початкова доза складає 25 ^{ВООЗ, БНФ} -75 мг/добу, розділена на 2 -3 ^{ВООЗ, БНФ} прийоми, далі дозу можна поступово підвищувати до 300-600 мг/добу, розподіляючи її на 3 - 4 прийоми; вища разова доза - 300 мг, МДД - 1 г ^{ВООЗ, БНФ;} у літніх хворих, при захворюваннях печінки і СС системи дозу зменшують у 2 - 3 рази ^{ВООЗ, БНФ}; дітям (шизофренія та аутизм), віком від 5 до 12 років, призначають 1/3 - & frac12; дози дорослого; ^ВООЗ МДД - 75 мг; дітям, віком від 1 до 5 років, призначають по 0, 5 мг/кг кожні 4-6 год ^{ВООЗ, БНФ,} ; МДД - 40 мг; при затяжній гикавці дорослим призначають по 25-50 мг 3 - 4 р/добу ^БНФ; при в/м та в/в введенні дози та схеми встановлюють індивідуально залежно від показань і стану пацієнта; при в/м введенні вища разова доза - 150 мг, МДД - 600 мг; звичайно в/м вводять 1-5 мл 2, 5% р-ну не більше 3 р/добу, курс лікування - декілька місяців, у високих дозах - до 1, 5 міс, потім переходять на лікування підтримуючими дозами, поступово знижуючи дозу на 25-75 мг/добу; при г. психічному збудженні вводять в/м 100-150 мг (4-6 мл 2, 5 % р-ну) або в/в 25-50 мг (1-2 мл 2, 5% р-ну хлорпромазину розводять у 20 мл 5% або 40% р-ну глюкози), за необхідності 100 мг (4 мл 2, 5% р-ну - у 40 мл р-ну глюкози); при в/в введенні вища разова доза - 100 мг, МДД - 250 мг; при в/м або в/в введенні для дітей старше 1 року разова доза становить 250-500 мкг/кг ^{; ВООЗ, БНФ} для дітей від 5 років (маса тіла до 23 кг) - 40 мг/добу, 5 - 12 років (маса тіла - 23-46 кг) - 75 мг/добу ^{ВООЗ, БНФ} ослабленим пацієнтам і хворим похилого віку призначають до 300 мг/добу.