Барбітурати та їх похідні

● Фенобарбітал (Phenobarbital) ^[П] * (див. п. 5.1.7. розділу " ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: N03AA02 - протиепілептичні засоби. Барбітурати та їх похідні.

Показання для застосування ЛЗ: епілепсія ^БНФ парціальні та генералізовані тонічно-клонічні (grand mal) напади ^ВООЗ, нічні прояви епілепсії, епілептична енцефалопатія, в першу чергу при появі ознак збудженості; посттравматичні стани, у період одужання; після нейрохірургічних втручань; тимчасові ознаки епілепсії (елдамсія, залишкові напади); захворювання та стани, які потребують терапії заспокійливими засобами (наприклад при олігофренії, енцефалопатії з ознаками збудженості, імпульсивності; при припиненні прийому ЛЗ, що не містять фенобарбітал, до яких організм уже звик, та у період збудженості при забороні вживати алкоголь, а також у випадку звільнення від наркотичної залежності в дитячому віці); хвороба Паркінсона - запобігання ембріональнії жовтусі, яка формується при материнській гіпербілірубіновій анемії внаслідок с-му Крайслера-Найара ІІ типу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо при епілепсії - у разі проведення тривалої терапії доза встановлюється індивідуально з урахуванням прийому інших протиепілептичних засобів; Смакс фенобарбіталу в сироватці спостерігається на 4 - 7-й день; дозу препарату лікар визначає індивідуально; денну норму можна прийняти за один раз; рекомендується денна доза для дорослих 50 - 200 мг ^{ВООЗ, БНФ}; МДД - 600 мг; дітям - 3 - 6 мг/кг/добу ^{ВООЗ, БНФ}; судоми у дитячому віці - доза насичення - 15 - 20 мг/мл, підтримуюча доза - 3 - 4 мг/мл, (20 мікрограм/мл для підтримки рівня в плазмі); як снодійний засіб дорослим - 100 - 200 мг за півгодини до сну; як седативний засіб дорослим - 50 - 150 мг/добу, дітям - 3 - 5 мг/кг/добу за 2 - 3 прийоми; хворим з нирковою недостатністю дозу необхідно зменшити; після гемодіалізу та перитонеального діалізу для підтримки рівня в плазмі дози треба підвищити; для дітей до 6 місяців разова доза - 0, 005 г, а добова - 0, 01 г; від 6 місяців до 2 років - відповідно 0, 01 г та 0, 02 г; 1 - 2 років -0, 02 г та 0, 04 г; 3 - 4 років - 0, 03 г та 0, 06 г; 5 - 6 років - 0, 04 г та 0, 08 г; 7 - 9 років - 0, 05 г та 0, 1 г; 10 - 14 років - 0, 075 г та 0, 15 г за 30 - 40 хв до їди; дітям до 7 років табл. розтерти на порошок і дати з невеликою кількістю рідини; лікування - тривале; термін лікування визначає лікар; припиняти прийом препарату при епілепсії треба поступово.

● Бензобарбітал (Benzobarbital) ^[П] (див. п. 5.2.5. розділу " ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: N03AA - протиепілептичні засоби. Барбітурати та їх похідні.

Показання для застосування ЛЗ: різні форми епілепсії, у тому числі з фокальними та джексоновськими нападами; безсудомні та поліморфні напади (у поєднанні з гексамідином, карбамазепіном, дифеніном та іншими протиепілептичними препаратами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза препарату залежить від віку пацієнта, характеру і частоти нападів; для дорослих разова доза становить 0, 1 - 0, 2 г, МДД - 0, 8 г; зазвичай препарат застосовують по 0, 1 г 3 р/добу; лікування починають з одноразового застосування разової дози; через 2 - 3 доби дозу підвищують до досягнення клінічного ефекту (зниження частоти або повна відсутність нападів); лікування продовжують тривалий термін, не менше 1 - 3 років (навіть за відсутності нападів), застосовуючи по одній разовій дозі на добу; у випадку поновлення нападів слід повернутися до попередньої добової дози; максимальна разова доза для дорослих - 0, 3 г; для дітей віком 3 - 6 років разова доза становить 0, 05 г, МДД - 0, 15 г; віком 7 - 10 років - разова доза 0, 05 - 0, 1 г, МДД - 0, 15 - 0, 3 г; віком 11 - 14 років - разова доза 0, 1 г, МДД 0, 3 - 0, 4 г; максимальні дози для дітей старшого віку разова - 0, 15 г, МДД - 0, 45 г; якщо хворий раніше застосовував інші протисудомні засоби, перехід до застосування бензобарбіталу повинен бути поступовим - препаратом спочатку замінюють одну дозу, а потім (через 3 - 5 діб) другу і третю дози препарату.