Особливості організації технічного діагностування машин в польових умовах.

Особливості, які впливають на організацію технічного діагностування машин в польових умовах, є:

- необхідність в виконанні діагностичних робіт в стислі строки;

- обмеження цілей діагностування (наприклад, оцінити стан агрегатів і механізмів, які впливають на безпеку руху);

- можливість використання тільки діагностичного обладнання і рухомих засобів технічного обслуговування і ремонту (МТО-АТ і ПАРМ-ІМ);

- виконання діагностичних робіт поза обладнаних приміщень.

Вказані умови значно ускладнюють процес діагностування і вима­гають особливого відношення до питань їх організації.

Організація технологічного процесу діагностування визнача­ється цілями діагностування:

- діагностування окремих бойових машин з метою підготовці їх до майбутнього бойового використання;

- діагностування машин з метою перевірки міри підготовки їх до маршу;

- діагностування окремих машин з метою визначення необхідного об'єму ремонтного впливу.

В польових умовах може проводитися як загальне, так і локаль­не діагностування.

Загальне діагностування машин виконується на спеціальному дорожньому відрізку довжиною 1000... 1500 м для автомобілів на дорозі з твердим покриттям, для гусеничних машин - на ґрунтовій дорозі.

Локальне діагностування окремих машин організовується на базі робочого місця розгорнутого біля МТО-АТ або ПАРМ-ІМ з використан­ням його обладнання.

При необхідності проведення діагностування більшої кількості машин за короткий час (наприклад, перед маршем) можна використати поточний метод.

Для цієї мети створюються одна-дві поточні лінії з спеціалі­зованими постами (наприклад, як варіант):

пост № 1 - контроль укомплектованості машин по нормам бойової комплектності;

пост №2 - діагностування рульового управління;

пост №3 - діагностування звукової і світлової сигналізації і приладів ІШВ-57;

пост № 4 - діагностування гальм.

Розподіл об'єму робіт по постам повинно забезпечувати такт поста 1...3 хв і ритм 3...4 хв. Для роботи на постах залучається особистий склад МТО, ПАРМ і досвітні водія.

Кількість поточних ліній визначається кількістю машин, мароч­ним складом діагностичного парка машин і фонду часу, який відво­диться на діагностування.

Результати технічного діагностування машин в польових умовах вносять в дефективні відомості, які використовуються для оцінки міри підготовленості техніки до виконання майбутніх задач, її укомплектованості, уточнення об'єму робіт по підготовці техніки до майбутнього використання й т. п.

Впровадження технічного діагностування в технологічний процес технічного обслуговування і поточного ремонту автомобільної тех­ніки дозволяє:

- забезпечити підтримку високої надійності автомобільної техніки і більш високого коефіцієнта технічної підготовки;

- зменшити трудомісткість номерних технічних обслуговувань і поточного ремонту;

- збільшити строк служби вузлів і агрегатів машини;

- зменшити витрати палива, мастильних І експлуатаційних мате­ріалів, запасних частин, шин, акумуляторних батарей.

Досвіт експлуатації машин показує, що технічне діагностування забезпечує:

- підвищення КТГ - 3...4%;

- зменшення трудомісткості ТО-1 - 15...20%, ТО-2 - ЗО...40%;

- зменшення загальних витрат на технічне обслуговування і ремонт - 10...12%;

- збільшення строку служби: двигуна - 30%, шин - 25...35%, акумуляторних батарей - 30%;

- економію палива - 4...5%;

- скорочення витрат експлуатаційних матеріалів - 10...12%.