Теорія) Розкрийте сучасні етапи проблеми розвитку у дітей діалогічного мовлення. Проаналізуйте дослідження з проблеми.

Завдання розвитку діалогічного мовлення дітей раннього та дошкільного віку сформульовано в програмі “Витоки мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку”. Програмою передбачається:

• вчити дітей відповідати на запитання та звертатися до інших із запитаннями;
• підтримувати розмову; продовжувати її відповідно до ситуації спілкування;
• виявляти ініціативу в розмові з дорослими та дітьми;
• будувати діалог на запропоновану тему (друга, третя, четверта… репліки діалогу)

Базовий компонент дошкільної освіти (А.М. Богуш є одним з його розробників) визначає зміст діамонологічної компетенції таким чином: “дитина вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими), підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших. Будує запропонований діалог відповідно до ситуації, відповідає на запитання, звернені до дитини, за змістом картини, художніх творів. Виконує словесні доручення, звітує про їх виконання”.

Є. Тихєєва у праці «Розвиток мовлення дітей» визначила такі ви­моги щодо керівництва розумовою й мовленнєвою активністю дітей під час бесіди: не зловживати запитаннями і не вимагати від них повних відповідей, вести бесіду природно, спонукати дітей до запитань, заохо­чувати до оцінки висловлюваних думок та їх словесного викладу всіма дітьми, не давати малюкам можливості відхилятися від основної теми бесіди, непомітно підводити їх до кінцевих висновків.

О.Ушакова у своїх працях характеризує діалогічне мовлення дошкільників, яке залежно від ситуації може бути ситуативним та контекстовим, згорнутим та еліптичним, мимовільним чи реактивним, мало організованим, із застосуванням кліше та шаблонів, звичних реплік та поєднань слів; пропонує ігри і вправи з розвитку діалогічного мовлення.

Спеціальна методика навчання діалогічного мовлення дітей дошкільного віку досліджувалася Г.Чулковою, яка зауважує, що за традиційною системою навчання для більшості дітей характерні низький рівень розвитку навичок діалогічного мовлення. Г.Чулкова розуміє діалогічне мовлення як особливий вид мовленнєвої діяльності, функції якої реалізуються у процесі безпосереднього спілкування між співрозмовниками в результаті послідовного чергування стимулюючих та реагуючих реплік. Автором подано послідовність становлення навичок діалогічного мовлення та визначено оптимальні умови його формування на кожному віковому етапі дошкільного дитинства, але оволодінню діалогічним мовленням у молодшому дошкільному віці в дослідженні приділено недостатньо уваги

Методику проведення бесід з дітьми дошкіль­ного віку пізніше вдосконалювали О. Радіна, Є. Фльорина, А. Богуш, Е. Короткова. Вони звертали увагу на актуалізацію не лише мовленнє­вого аспекту, а й на необхідність створення особливої духовно-естетич­ної атмосфери, яка забезпечувала б виховний вплив бесіди. Науковці зазначають, що цінність бесіди виявляється в систематизації, уточненні, впорядкуванні дитячих уявлень, збагаченні їхнього досвіду. Під час бе­сіди діти навчаються логічно мислити, швидко пригадувати, аналізува­ти, порівнювати, висловлювати судження, робити висновки, формулюва­ти та обстоювати власні думки.