Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Проблеми перекриття та розмежування предметних областей






фізичної та суспільної географії

Вітчизняна географія понад півстоліття прожила в умовах жорсткого розмежування географічної науки на дві віті – фізичну (природничу) та економічну (суспільну) географію, які певний час навіть включали до різних груп наук – природничих та суспільних, відповідно. У наш час зазначені віті вже розглядають виключно у складі цілісної системи географічної науки, але проблема чіткої делімітації предметних областей фізичної та суспільної географії залишається.

Традиційний поділ географії на фізичну та економічну (нині - суспільну) був нібито достатньо простим і чітким. Обидві віті мають спільний об'єкт досліджень – ландшафтну оболонку, у складі якої розрізняють компоненти природні та суспільні (соціально-економічні). Відтак, фізична географія – наука про природні компоненти ландшафтної оболонки (їх генезу, поширення по земній поверхні, просторове накладання, взаємодію та комплексування), а суспільна географія – наука про соціально-економічні компоненти земної поверхні (з таким самим переліком ключових питань). Так само простим видається розмежування фізичної географії та суспільної географії за геосферними предметними представленнями: фізична географія вивчає природні геосфери ландшафтної оболонки, а суспільна географія – соціально-економічні. Зауважимо, що такий підхід дуже поширений серед сучасних вітчизняних географів: суспільна географія – наука про соціосферу. При цьому соціосфера – це інтегральна сфера, що об'єднує всі соціально-економічні компоненти – антропосферу, техносферу, культуросферу. За таким підходом фізичній географії залишаються всі інші геосфери – літо-, атмо-, гідросфера та біосфера. Можна було б сподіватись, на відповідну дефініцію: фізична географія – наука про природні геосфери ландшафтної оболонки Землі. Але фізико-географи практично не користуються такою методологією і, здається, правильно роблять.

Чим нас не влаштовує таке, здавалося б, цілком логічне і чітке, розмежування предметних областей фізичної географії та суспільної географії за компонентами та геосферами? Перш за все, цілісна ландшафтна оболонка як об'єкт досліджень зникає, і замість неї з'являються дві її " половинки" – компонентні чи геосферні, які надалі так і залишаються " розведеними", оскільки у сучасній системі географічних наук практично нема інтегративних дисциплін, що розглядали б цілісну ландшафтну оболонку як таку. Компонентно-геосферне визначення предметів фізичної географії та суспільної географії знов повертає нас до сумнозвісних " двох несумісних географій" радянських часів.

По-друге, не слід забувати, що компонентно-геосферне структурування ландшафтної оболонки являє собою лише наукову абстракцію, за допомогою якої диференціюють цілісну земну оболонку. Всі компоненти і геосфери взаємодіють між собою, і цей взаємозв'язок є настільки наскрізним та інтенсивним, що породжує нові об'єкти – географічні ландшафтні комплекси. На даний час вже не існує " чистої природи" як такої, якщо озонові діри техногенного походження виникли над Арктикою та Антарктикою. З другого боку, техносфера, створений людиною штучний матеріальний світ – це " антропогенізована природа", це трансформовані природні компоненти. Та й сама людина за всіх її цивілізаційних здобутків лишається складовою природи і не існує поза нею. Таким чином, суто природних і суто- соціально-економічних компонентів і геосфер у наш час нема. Є множина складових ландшафтної оболонки, що мають різну природу – біосферну чи, соціосферну, але настільки тісно взаємозв'язаних та взаємно трансформованих, що про природний чи соціальний статус можна говорити лише відносно їх генези.

Наголосимо, що вже нині фізико-географи розробляють концепції антропогенних і техногенних ландшафтів, досліджують соціально-економічні функції природних комплексів, обчислюють антропогенні навантаження на природне середовище. В свою чергу, представники суспільної географії аналізують природно-ресурсний потенціал територій і акваторій, оцінюють розселенську, виробничу, екологічну ємкість території, розробляють концепції господарського освоєння природного середовища різних типів. Якщо сприйняти варіант розмежування фізичної географії та суспільної географії за компонентами чи геосферами, то до чиєї предметної області віднести природне середовище? Фізико-географи вважають це поняття своїм, бо воно " природне", а їхні опоненти впевнені, що " середовище" в данному разі – це простір життєдіяльності населення і, відтак, це предметна область суспільної географії.

Чи є вихід з цієї колізії? Нагадаємо, що предметні області наук встановлюють за двома головними ознаками - об'єктом досліджень та аспектом розгляду. Не вдається чітко розвести фізичну географію та суспільну географію за об'єктом дослідження, оскільки ландшафтна оболонка має високий ступінь взаємопов'язаності та цілісності. Чи не можна скористатися для такої делімітації другою ознакою?

Фізична географія і суспільна географія мають істотні відмінності щодо аспектів розгляду ландшафтної оболонки Землі. Фізична географія досліджує природні закономірності будови і функціонування земної поверхні, а суспільна географія – закономірності соціально-економічні, суспільно-історичні. Саме тут слід акцентувати принципову різноякісність законів природничих та суспільних. Перші мають об'єктивний характер, і їх пізнання – це рух до об'єктивної істини. Другі зумовлені інтересами і потребами людства і є за своєю суттю суб'єктивними. Природні закономірності діють незалежно від волі людей, а суспільні – орієнтовані на так звані потреби, інтереси та принципи, якими керується людство у своїй взаємодії з природою. При цьому принципи можуть бути правильними – узгодженими з природними закономірностями, чи неправильними, такими, що їх не враховують. До того ж принципи взаємодії суспільства з природою є категорією історичною і динамічною: потреби змінюються і відповідно до цивілізаційного поступу людства, і стосовно до будь-яких соціально-економічних трансформацій.

Напевне, з накопиченням цивілізаційно-історичного досвіду людства стане можливим об'єктивне узагальнення суб'єктивної практики суспільного буття, і законів суспільного розвитку, що зберігатиме їх конкретну суб'єктивність і разом з тим, в узагальненій формі наближатимеся до об'єктивних законів природи і буття. Але на даний час спрощена географічна методологія така: природні закономірності - об'єктивні, суспільні - суб'єктивні.

Повернімось до питання делімітації предметних областей фізичної географії та суспільної географії. За пропонованим підходом, ці дві віті географічної науки мають спільний об'єкт вивчення - ландшафтну оболонку Землі, і різняться між собою аспектами дослідження: фізична географія вивчає природні закономірності функціонування й будови ландшафтної оболонки, а суспільна географія – соціально-економічні або суспільно-історичні.

Таким чином, сучасне визначення предметних областей географії та двох головних її вітей таке:

(1) географія – наука про ландшафтну оболонку Землі, її генезу, будову, функціонування, просторову структуру; географія – наука про геопросторову організацію ландшафтної оболонки;

(2) фізична географія – наука про природні закономірності функціонування та геопросторової організації ландшафтної оболонки;

(3) суспільна географія – наука про суспільно-історичні та соціально-економічні закономірності функціонування та геопросторової організації ландшафтної оболонки.

Запам’ятайте:

· У радянській географії розмежування фізичної та економічної (нині суспільної) географії було дуже жорстким, аж до віднесення цих галузей до різних груп наук: фізичної географії – до природничих, а економічної – до суспільних наук. У ці часи виникла пряма загроза існуванню географії як єдиної науки.

· Традиційний поділ географії на природничу (фізичну) та соціально-економічну був доволі простим, і здавалось би, чітким: фізична географія вивчає природні компоненти та геосфери ландшафтної оболонки, а суспільна – соціально-економічні компоненти та геосфери. Певною мірою таке розмежування предметних областей фізичної та суспільної географії зберігається і у наш час.

· Поділ цілісної ландшафтної оболонки на природні та соціально-економічні компоненти чи геосфери дуже умовний, оскільки у наш час “чистих” природних чи соціально-економічних географічних об’єктів практично нема: переважна більшість природних компонентів нині антропогенізована, тобто більшою-меншою мірою змінена людиною, а соціально-економічні складові немислимі поза природним середовищем, поза природними умовами і ресурсами.

· Традиційне предметне розмежування географії на фізичну та суспільну “ріже по живому” цілісну ландшафтну оболонку і ставить під сумнів наявність єдиного об’єкта географічної науки.

· В існуючому розмежуванні предметних областей фізичної та суспільної географії мають місце значні “перекриття”, коли фізико-географи вимушені вивчати соціально-економічні функції природних комплексів, а економіко-географи – методи економічної оцінки природних умов і ресурсів.

· Між законами природи і суспільства наявні принципові відміни. Природні закономірності об’єктивні, вони перевіряються й підтверджуються (верифікуються) науковою логікою та практикою. Суспільні закономірності за своєю суттю суб’єктивні. Їхня “правильність” залежить від інтересів суспільства та окремих соціальних груп.

· Географічна наука своєю предметною областю охоплює і природу, і суспільство. Відтак, актуальною методологічною проблемою є пошук співставності та збалансованості законів розвитку природи та суспільства.

· Сучасне визначення предметних областей географії та їх головних вітей – фізичної та суспільної географії з урахуванням проблеми цілісності ландшафтної оболонки як єдиного об’єкта досліджень таке:

(1) географія – наука про ландшафтну оболонку Землі, її генезу, будову, функціонування, просторову структуру; у більш стислому варіанті: географія – наука про геопросторову організацію ландшафтної оболонки;

(2) фізична географія – наука про природні закономірності геопросторової організації ландшафтної оболонки; більш короткий варіант: фізична географія – наука про природну організацію ландшафтної оболонки;

(3) суспільна географія – наука про суспільно-історичну та соціально-економічну організацію ландшафтної оболонки; коротше: суспільна географія – наука про соціальну (соціально-економічну) організацію ландшафтної оболонки.

 

Контрольні питання та завдання

1. Аргументуйте неприпустимість жорсткого розмежування та поділу географії на фізичну та економічну, що мала місце у радянський час.

2. За якими ознаками поділяли географічну науку на дві віті – фізичну та економічну (суспільну) у вітчизняній географії? Поясніть методологічні недоліки такого підходу.

3. Поясніть принципову різноякісність законів і закономірностей природних і суспільних. Які проблеми така розбіжність ставить перед географічною наукою?

4. Як подолати існуюче розмежування предметних областей фізичної та суспільної географій? Як зберегти цілісність ландшафтної оболонки як об’єкта географічної науки?

5. Визначить предмет географії як науки, що має один об’єкт дослідження.

6. Дайте визначення предметній області фізичної географії як науки, що вивчає цілісну ландшафтну оболонку.

7. Сформулюйте предмет суспільної географії як науки, яка досліджує цілісну ландшафтну оболонку.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.