Ормулою

d~x + у. (ІІІ.4.41)

Знаючи відстані х або у, ухил і проектної лінії на цьому відрізку та

роектні висоти точок С і А можна за формулою (ПІ.4.37) знайти висоту точки

ульових робіт.

Віддалі х та у та висоти точок нульових робіт записують на профілі синім

Ольором.

111.4.15. Нівелювання рік. Знімання живих перерізів

та визначення ухилу рік

Перед будівництвом гідротехнічних споруд попередньо виконують

яженерно-геодезичні вишукування енергетичних ресурсів річок. Насамперед

изначають живий переріз річки, швидкість течії, витрату води.

Живим перерізом річки називають площу поперечного перерізу

одотоку. Для цього на берегах річки встановлюють два стовпи, до яких

; ріпиться трос, що перекидається через річку. На тросі через 5-10 м фарбою

юблять позначки. Трос слугує не тільки для вимірювання відрізків 5-10 м, але

і для утримування під тросом човна, прив'язаного до троса ланцюгом так, щоб

ювен можна було переміщати вздовж створу поперечного перерізу річки

водоймища). Інколи натягують два троси - окремо трос з поділками і трос для

утримування човна в створі.

Через кожні 5-10 м (див. рис. III.4.19) вимірюють глибину річки довгою,

фуглою жердиною або лотом (трос з поділками, до якого прив'язаний вантаж).

Відмічають також у створі троса точки берегової лінії (точки 1 та п). В точках 2,

З,..., п-1 вимірюють глибини (відстані по прямовисній від поверхні води до

Цна водойми).

/Трос

п 1 2 3 і л-і л [

Піні я V? ізу s оді U

Ф' ' \ ч

Щ ВИ р •

f 1 ¥

Рис. 111.4.19. Схема вимірювання глибин

у створі поперечного перерізу річки

> 306

Вертикальне знімання

На великих річках глибини вимірюють ехолотом: взимку з льоду, а вліт-

ку - з судна (катера), що рухається. Його скеровують з берега двома теодолітами

(тахеометрами), встановленими, наприклад, у точках А та С (див. рис. III. 4.20).

\ Л-.--' твии берег

Вд правий берег

А В " N$>

& S а

М N

Рис. ill. 4.20. Схема розмічування точок Рис. III. 4.21. До визначення ухилу річки

створу за допомогою двох теодолітів

З точки А за допомогою теодоліта спрямовують катер у створі АВ, а і

точки С, будуючи теодолітом кути /?,, /? 2, Д., катер встановлюють у потрібну

точку. Саме в цих точках і вимірюють глибину річки. Потім у великому

масштабі будують профіль дна і проводять лінію урізу води. Користуючись

планіметром, вимірюють площу Р водотоку.

Для визначення ухилу поверхні води (ухилу річки) вздовж берега па

прямих ділянках річки будують базис MN та вимірюють його довжину S (див.

рис. III. 4.21). На рисунку напрямок течії показано стрілкою. На кінцях базису

будують перпендикуляри однакової довжини і в точках А і В забивають кілки

так, щоб їх торці виступали над поверхнею води.

Проклавши нівелірний хід між точками А і В, знаходять перевищення h та

висоти НА та Нв торців кілків.

Після цього два спостерігачі, звіривши годинники, в один фізичпиіі

момент вимірюють лінійками з міліметровими поділками віддалі (/А та /и) від

верхнього зрізу кілків до води. Тоді висоти поверхні води в точках А та В

дорівнюватимуть

нАо=нА-іА

Нв0 = НВ ~1В

(Ш.4.42)

Звідси

Н — Н

tgv = і = — — (ІІІ.4.43)

S

Зазначимо, що в різних частинах річки ухил може бути різним.

Розділ II

111.4.16. Визначення швидкості течи річок та витрати води

Швидкість течії річки слід визначати одночасно з визначенням ухилів

річок, використовуючи для цього базис, виміряний вздовж берега річки.

Якщо потрібно, можна розмітити та виміряти новий базис та розмітити

цва створи АА' та В В' (див. рис. III. 4.22).

Ас і U

о - І а.

поплавок І §

ї ї

і

««

Рис. III. 4.22. До визначення

jB швидкості течії річки

Вище від верхнього створу на воду спускають поплавок і фіксують час

та t2, за який верхній поплавок проходить АА' та нижній ВВ' створи. Тоді

поплавок пропливає віддаль S за час At = t2 -t\.

Швидкість течії - це відстань, яку пропливає поплавок за 1 секунду. Її