Контроль

Ǥ3-

оЄ

—ч

£

Розділ II

Щоб знайти висоту наступної зв'язувальної точки, необхідно до висоти

топередньої зв'язувальної точки додати значення виправленого перевищення

«ііж ними.

HM=Hi + heunpA. (" 14.22)

Контролем правильності обчислення висот зв'язувальних точок

нівелірного ходу є значення висоти кінцевої точки ходу, тобто НР п Ш.

Висоти проміжних точок визначають через горизонт приладу /77.

Горизонт приладу - це висота горизонтальної візирної осі приладу над

прийнятою рівневою поверхнею (умовною або абсолютною). Значення /77

обчислюють за формулами (ІН.4.23), (ІІІ.4.24) тільки для станцій, де

спостерігали проміжні точки,

Щ=Ні + ачорнЛ (ІІІ.4.23)

Або

/77, = Нм + вчорні, (III.4.24)

де Hj, Hj+l - відповідно, висоти задньої та передньої зв'язувальних точок на

станції, з якої спостерігали проміжну точку; а л, вчорні - відліки чорної шкали

рейки (задньої й передньої відповідно) на цій станції.

Значення /77,, знайдені за формулами (Ш.4.23) і (III.4.24) для станції,

відрізнятимуться між собою на величину поправки 5 ht, доданої у перевищення

внаслідок зрівноваження. Тому /77 на станції визначають переважно за

формулою (ІІІ.4.23).

Щоб знайти висоту проміжної точки, потрібно від горизонту приладу відняти

відлік сі чорної шкали рейки, що встановлена у цій проміжній точці, тобто

Нпром, = ГП, -Сі. (ІІІ.4.25)

Висоти проміжних точок записують у відповідних рядках графи 13 журналу.

111.4.10. Детальне розмічування колових кривих.

Винесення пікетів на криву

Головних точок кривої недостатньо для того, щоб розмітити її на

місцевості. Необхідно, щоб на кривій точки розміщувались на рівних віддалях

одна від другої так часто, щоб хорди, які з'єднують сусідні точки, практично

збігались з кривою. Чим менший радіус кривої, тим меншою має бути величина

k (віддаль між точками на кривій 5, 10, 20 м). Розроблено близько десяти

способів розмічування колових кривих. Розглянемо два з них.

Спосіб прямокутних координат.

Припустимо, що на коловій кривій радіус якої R потрібно знайти точки Р)(

Рг, Рз (рис. 111.4.13), щоб віддалі між ними на кривій дорівнювали к. Приймемо

> 294

Вертикальне знімання

дотичну АВ за нісь абсцис, а

точку А за початок відліку абс-

цис. Пряма AO буде віссю ор-

динат з початком відліку також

у точці А. Тоді положення точок

на кривій можна визначити за

Допомогою прямокутних коор-

динат yt \(х2, у2),.... Але

спочатку потрібно знайти кут < р,

що відповідає заданій дузі к.

Очевидно, що

(р _ 360°

к 2лЯ '

Звідси

(ІІІ.4.26) Рис. 111.4.13. Розмічування колової кривої

Способом прямокутних координат

< Р-

К_

R

180°

ТС

(ІИ.4.27)

З рис. III. 4.13 = sin < р. Отже,

х] = sin ер

ух = R-Rcoscp-R(\-cos(p)=2Rsm^•

x2=R sin 2 (р

(III.4.28)

(III.4.29)

у2 =R-Rcos2(p = R(\-cos2(p)=2Rsin(p\

Визначення положення точок на місцевості за цими координатами

шодиться до відкладання мірною стрічкою від точки А у напрямку дотичної А В

абсцис Jti, х2,... а також побудови екером перпендикулярів до АВ і відкладання

рулеткою ординат уь уг,.... Розмічування кривої до середини ведуть від

початку, а потім від кінця кривої. Обчислення координат за формулами

(ІІІ.4.28), (ІП.4.29) виконують на практиці за допомогою таблиць розмічування

колових кривих [3]. У таблицях часто замість абсциси подана різниця " крива

без абсциси", тобто крива мінус абсциса. В таких випадках, щоб одержат и на

дотичній кінець абсциси, відкладають від точки А вперед довжину кривої, а

підступають назад на величину " кривої без абсцис". Точки Ри Р2, Рз,... на

кривій за цим способом отримаємо незалежними одна від одної. Тому похибки

в положенні точок не накопичуються. В цьому перевага способу.

На основі рис. 111.4.13 найпростіше пояснити, як виносяться пікети на

криву. Оскільки пікетаж розмічається по ламаній лінії, а споруда (наприклад,

автострада) складається з прямих відрізків і кривих вставок, то деякі пікетні

точки необхідно винести з ламаної на криву.

Розділ II

Визначення положення пікетів на кривій називається винесенням пікетів

на криву. Як і в щойно розглянутому способі детального розмічування кривої,

винесення пікетів на криву також основане на визначенні положення точок

кривої прямокутними координатами відносно дотичних і радіусів у точках

початку кривих, які приймають за початок відліків абсцис та ординат.

Нехай, наприклад, початок кривої точка А має пікетне значення:

ПК21+69.55, а радіус кривої R = 300 м. Це означає, що наступний пікет ПК22

розташований від початку кривої на віддалі 100-69, 55=30, 45 м. Для цього

спочатку, знаючи радіус R кривої, шукають кут (р, що відповідає дузі, яка

дорівнює 30, 45 м за формулою (ІІІ.4.27). Знаючи (р та R, за формулою (І1І.4.28),

знаходять абсцису і ординату шуканої точки. Отже, винесення пікетів на криву

виконують так само, як і розмічування кривої.

Розглянемо ще один спосіб детального розмічування кривих.

Спосіб кутів або полярний спосіб

Відомо, що кут утворений дотичною до кола і хордою, дорівнює половині

центрального куга, що спирається на дугу кола, обмежену цією хордою.

З трикутника АБО (див. рис. НІ. 4.14) знаходимо = sin — або

R 2