Ристуватися, щоб визначити зближення

меридіана заданої точки і осьового мери-

діана зони. У такому разі довжину дуги

паралелі S можна замінити перетвореною

ординатою у' = у - 500 км.

На всіх аркушах карт під пів-

денною рамкою подається зближення

меридіанів для середньої точки аркуша

карти відносно осьового меридіана. Цим

Значенням можна користуватись в межах

карти. Однак потрібно пам'ятати, що в

межах аркушів дрібномасштабних карт

(1: 50000, 1: 100000) зближення мери-

1.3.21. Орієнтування аркуша топографічної карти

Орієнтувати карту означає розташувати її так, щоб напрями ліній на

зрті стали паралельними до напрямів горизонтальних проекцій відповідних

іній місцевості. Найпростіше орієнтувати карту вздовж лінії, яка є на карті і на

ісцевості. Для цього стають на лінії місцевості і розміщують карту так, щоб

збраження на ній відповідної лінії стало паралельним до лінії місцевості. При

ьому потрібно стежити, щоб не було грубих помилок в орієнтуванні

злизько 180°).

У камеральних умовах можна орієнтувати за допомогою так званої

амеральної бусолі, яка за будовою дещо відрізняється від компаса та польової

усолі. В камеральній бусолі (рис. 1.3.40) на основі закріплене градуйоване

ільце, в центрі якого на вертикальному шпилі підвішена магнітна стрілка. В

еробочому стані стрілка за допомогою особливого пристрою - аретира -

іднімається зі шпиля і притискається до захисного скла, яким зверху закрито

усольне кільце. У азимутальних бусолях (рис. 1.3.41) штрихи оцифронапі від 0°

Загальні відомості з топографії

до 360°, частіше за ходом годинникової стрілки, у румбічних (рис. 1.3.42)

обидва кінці нульового діаметра оцифровані нулями, а кінці перпендикулярного

до них діаметра мають оцифровку 90°.

Рис. 1.3.40. Камеральна бусоль

Щоб зорієнтувати карту, треба встановити на ній бусоль так, щоб

нульовий діаметр N—S, або одне з паралельних йому ребер основи (ВС або

рис. 1.3.41) збіглися з істинним меридіаном карти, яким, як відомо, є західна

сторона рамок трапеції. Потім відкріпляють стрілку і повертають карту разом з

бусоллю доти, доки північний кінець магнітної стрілки збігатиметься з

вказаним на карті схиленням магнітної стрілки - 8. Карти можна також

орієнтувати, приклавши бусоль до вертикальних ліній координатної сітки, які

паралельні до осьового меридіана. В такому разі потрібно враховувані

поправку П за схилення магнітної стрілки і зближення меридіанів.

11!)

_ Розділ I

1.3.22. Будова та перевірка бусолі

Бусоль - це вдосконалений компас. Польова бусоль (рис. 1.3.43) більша за

; мірами і встановлюється на штативі. Головними деталями польової бусолі є:

ліітна стрілка; зовнішнє азимутальне кільце; внутрішнє румбічне кільце;

шй та предметний діоптри, які можуть обертатися навколо вертикальної осі

юлі незалежно від кілець з градусними поділками. В нижній частині діоптрів

ІМІЩЄНІ ноніуси, які дають змогу підвищувати точність відліків зовнішнього

імутального кільця. Діоптри разом з ноніусами є одночасно візуальним та

діковим пристроєм бусолі. Магнітна стрілка оздоблена твердим каменем

атом), яким вона спирається на вертикальний шпиль.

Перевірка бусолі

1. Поділки кільця бусолі ма-

ють бути правильними. Перевірку

виконують циркулем-вимірником,